Зважаючи на наміри учасників Загальнонаціонального форуму з безпеки дорожнього руху, можна спрогнозувати, що цьогорічна осінь принесе водіям багато змін. Щось справді давно назріло, а деякі новації, м’яко кажучи, намагаються притягнути за вуха, киваючи на Європу. З’ясувати, без чого нам не обійтися, а які норми могли б і почекати, «Урядовий кур’єр» вирішив у відомого експерта-автомобіліста, віце-президента Міжнародної федерації захисту прав водіїв Вадима КАРНАУХОВА.  

Молода киянка вирішила максимально злитися з природою. Виїхавши з подругами за місто, вона не лише насолодилася повномасштабними сонячними ваннами, а й захотіла увічнити цей момент на фото. Причому на тлі розлогих, високих, гарноквітучих «лопухів». А після фотосесії Луїза-Марія опинилася… в лікарні — з опіками другого ступеня. Бо «лопух», листям якого прикривала свої принади панянка, виявився небезпечним бур’яном — борщівником Сосновського. 

Щедрі  весняні дощі добре зволожили хліборобську ниву, і завдяки цьому вже сьогодні маємо хороші перспективи врожаю. На Дніпропетровщині, Черкащині й Сумщині повномасштабна збиральна кампанія ранніх зернових розпочалася в першій декаді липня. Врожайність озимої та ярої пшениці в окремих районах цих областей —  не менш як 50—55 центнерів добірного зерна з гектара. На елеватори надходять перші мільйони тонн збіжжя. Отже, маємо добрий початок на цьогорічних жнивах. А підсумки гарячого літа підбиватимемо у серпні. 

На Житомирщині поховали ще одного військовослужбовця, який загинув на Донеччині. Ще двоє наших земляків поклали голови в бою, захищаючи Вітчизну. Мати 22-річного хлопця, якому під час обстрілу українських позицій відірвало нижню щелепу, дякує Богу, що він живий, і просить небайдужих допомогти коштами на реабілітацію сина. В ще одному райцентрі поліщуки зібрали вантаж для своїх захисників, які воюють у зоні АТО. 

Черкащина попрощалася зі ще одним героєм нинішньої війни — 22-річним Русланом Чубатенком. Попрощалася з великим болем, із німим запитанням: скільки ще життів треба віддати цій неоголошеній, підступній людожерці-війні? Гинуть найкращі, найсміливіші, найсвідоміші сини України, яким би ще жити й жити. 
Він був, як сам казав, звичайним хлопцем. У рідних Березняках Смілянського району мав багато друзів. Любив пожартувати, посміятися.

Автоматні черги, які днями пролунали у місті поза зоною АТО, забрали життя трьох людей. Трагедія сталася близько 19 години в мікрорайоні Нових будинків на Садовому проїзді, 24. Там на машину спецпідрозділу «Титан», що стояла біля магазину «Посад», напав невідомий у масці й розстріляв з автомата Калашникова групу інкасаторів. Один з них загинув на місці, двоє померли в лікарні. А сам нападник, заволодівши грошима, безперешкодно втік з місця події на машині Volkswagen Transporter, яку відібрав у громадянина, пригрозивши йому зброєю. 

— Я народила дитину за кордоном, оформила всі відповідні документи та здала в управління соціального захисту в Україні. Частину грошей отримала, а потім прийшов працівник із цього управління й не застав мене вдома. Згодом мені повідомили, що виплату припинено, бо не можуть перевірити, чи доцільно використані кошти на дитину. Я вийшла заміж за іноземця, в Україну не маю змоги приїжджати часто, бо маленька дитина й потрібно багато коштів. За кордоном, у посольстві я зареєстрована, маю тимчасовий дозвіл на проживання. 
Працівники управління соцзахисту на моє запитання, чи можливо відновити виплату, якщо я приїду й напишу заяву, сказали, що це ситуації не змінить, бо після від’їзду вони знову прийдуть додому й перевірять. І не заставши мене вдома, знову перестануть платити. Хочу запитати, що робити в такій ситуації, адже це непоодинокий випадок. Чи таке практикується, щоб соціальні працівники написали лист у посольство, де я зареєстрована й маю тимчасовий дозвіл на проживання (це питання я поставила в посольстві, вони не проти, якщо їм прийде такий запит), щоб їхній представник прийшов та перевірив доцільність використання коштів.

О. ЯРМОЛЕНКО, м. Київ 

— Я одинока мати, виховую сама неповнолітнього сина. Працюю швачкою. Як пояснили в бухгалтерії, частина податків з мене не стягується. Але чомусь їх відраховують. Повертати гроші, які мені заборгувало підприємство, знімаючи з мене податки, в бухгалтерії відмовляються. Кажуть, коли будете рік тут працювати на підприємстві, тоді виплатять. Дайте мені, будь ласка, відповідь на такі запитання:
1. Чи маю право вимагати, щоб мені щомісяця знімали з зарплати невеликий процент податків, оскільки моя зарплата становить 1100 гривень.
2. Чи можуть мені на роботі повернути мої кошти, що знімали з мене у вигляді податків?
3. Мені надається 10 днів оплачуваних вихідних, але якщо я розраховуюсь із роботи і всі дні не використала, чи мають право мені ці дні компенсувати грошима?
4. Працюю на приватника. Нам не оплачують вихідні, які припадають на державні свята. Чи законно це?

Оксана, Одеська обл. 

— Мама просить мене допомогти у вирішенні її особистих питань. Хоче, аби я представляла її інтереси в різноманітних установах, організаціях. Чи потрібно мені для цього оформлювати відповідні документи? Чи маю особисто вирішувати всі питання, чи можу просити про допомогу ще когось?

Ф. БАБЕНКО, м. Харків 

Під час недавнього й недовгого перебування у Києві мене наполегливо запрошували на екскурсію до Межигір’я. Мовляв, таки варто побувати у своєрідному музеї марнославства, самодурства, манії збагачення, збоченого смаку тощо, залишеного тут після втечі колишнього господаря. Та навідріз відмовився. Бо хіба мені мало «музею» просто неба, на який перетворилася Донеччина, звідкіля приїхав? Причому промисловий потужний край враз почав нагадувати руїну знову ж таки не без посильної допомоги згаданої фатальної для нашої історії постаті, прізвища якої не хочеться називати і згадувати ні проти ночі, ні посеред білого дня…