Переміщення колон із товарами першої необхідності в онлайн-режимі відстежував Перший Національний канал у рамках проекту «Про головне». Понад 70 автомобілів із майже 800 тоннами вантажу приїде до міста Старобільськ на Луганщині. Там «гуманітарку», згідно з міжнародними нормами, приймуть представники Міжнародного комітету Червоного Хреста. Вони вже розподілять крупи, борошно, макаронні, кондитерські вироби, м’ясні та рибні консерви, соняшникову олію, мед, засоби гігієни, товари для дітей, медикаменти серед донеччан та луганчан, які живуть у підконтрольних терористам зонах. 

Народні депутати підтримали у другому читанні урядовий законопроект №4453а «Про санкції». За рішення проголосували 244 нардепи. Того самого дня під тиском громадськості депутати нарешті наважилися у першому читанні прийняти законопроект, яким прописано механізм очищення влади на всіх рівнях. 

Перед голосуванням за законопроект «Про санкції» Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що з документа вилучено деякі спірні пункти, а саме: можливість обмеження поштового зв’язку, припинення телетрансляцій, закриття ЗМІ. «Ми вважаємо, що такі рішення прийматимуть виключно суди», — підкреслив Прем’єр. 

«Ми брали Савур-могилу (курган на Донеччині, висота над степовою місцевістю. — «УК»), і розпочався обстріл «Градом». Потім не пам’ятаю, що зі мною сталося». Вже зі слів друзів військовий фельдшер Сергій Лупар дізнався, що ударною хвилею його скинуло з БТРа. Товариші евакуювали його з поля бою. Далі — мобільний шпиталь, потім вертольотом — до Запоріжжя, далі — Дніпропетровськ і, зрештою, літаком до Одеси.  

Внесення змін до Бюджетного кодексу необхідне для реалізації нової моделі відносин держави та органів місцевого самоврядування на засадах децентралізації фінансів і зміцнення фінансового потенціалу органів на місцях. Нинішня система неефективна й істотно стримує економічний розвиток держави, вважають у Міністерстві фінансів.  

З Ганною познайомилися на початку 2000-х, під час кампанії проти так званих преміксів. Йшлося про півтори тисячі тонн токсичних відходів, які завезли в Закарпаття із сусідньої Угорщини і кинули просто неба. Організатори оборудки набили кишені мільйонами доларів, а сотні закарпатців поплатилися здоров’ям. Позбутися отрути вдалося тільки завдяки тиску таких небайдужих громадян, як Ганна, що волонтерила в громадській організації «Бюро екологічних розслідувань».
Під час Революції гідності Ганна Гопко була серед організаторів Громадського сектору Майдану.  Далі хотів написати «а після перемоги над режимом Януковича узялася за…», та Ганна заперечила таке формулювання: «Це тільки самого диктатора в Україні немає. Система ж Кучми-Януковича нікуди не зникла. Вона модифікувалась і озброїлась риторикою Майдану. Деякі з тих, хто нині при владі, яку отримали завдяки романтикам революції (а могли сидіти в камерах), продовжують стару практику. Корупція процвітає й надалі, суди ухвалюють неправосудні рішення». 

Пізнього вечора повертаюсь із далекої дороги в Київ і ще з порога чую телефонний дзвінок:
— Як добре, що нарешті застала вдома, — чую бадьорий, але дещо схвильований голос дорогої мені людини. — Коли ми говорили про минуле нашого села, я не встигала всього розповісти. Приїздіть якомога швидше. Бо ж не знаю, скільки ще Бог триматиме мене на цьому світі. І може статися, що вже ніхто не розповість.

Сприятливі умови утримання тварин, які забезпечує команда фахівців на чолі з подружжям Ігорем і Наталею Кальченками, дають свої результати. Представники фауни почуваються тут як у природних умовах, а отже, добре плодяться. Раніше ми розповідали нашим читачам про народження тут унікальних білих левенят. Цього року з’явилися малюки в сімействах верблюдів, поні, лам, носух, єнотів, тигрів, леопардів та інших звірів.
Крім природного приросту, бердянський зоопарк, який здобув офіційне визнання Євроазіатської асоціації зоопарків і акваріумів (ЄВРАЗ), а з травня 2011 року є дійсним членом цієї авторитетної організації, поповнюється тваринами з інших зоопарків Європи. Нещодавно тут оновили вольєр і збільшили популяцію котячих лемурів, яких привезли з Німеччини.

У лікарні опинився побитий журналіст, письменник, лауреат всеукраїнських і обласних творчих конкурсів, народний синоптик Володимир Лис.
Це сталося після того, як від озера Велике Згоранське, що в Любомльському районі, роз’їхалися учасники національно-патріотичного табору «Згоранська ватра». У таборі відслужили панахиду за тутешніми вояками УПА. 16 липня 1943 року неподалік озера вони вступили у бій з німецькими окупантами і відбили в них десятки юнаків і дівчат, яких фашисти вивозили у неволю.
На згадку про ще один із боїв — уже з радянськими емгебістами, що насаджували місцевим людям «любовь к Родінє»,  —  на місці колишнього хутора Павла Лиса  було освячено поклінний хрест. Тепер він нагадуватиме, що 23 липня 1950 року тут теж був бій. Як переказують місцеві жителі, один із тутешніх прокомуністичних активістів похвалився після нього, що теж «убив бандита». Але до ранку не дожив  —  настільки «любили» тоді місцеві люди сталінських приспішників. 

Мабуть, ще ніколи в історії Україна не бачила такого жахливого, як нині, поєднання водночас брехні й правди, відвертої зради інтересів держави її продажною верхівкою та проявів небаченої самоорганізації, патріотизму й консолідації  суспільства, кинутого напризволяще. Напевне, ще ніколи не було й такого ганебного масового дезертирства працівників силових  структур та вражаючого героїзму і самопожертви на Донбасі в боях з терористами та російськими найманцями тисяч бійців Нацгвардії, добровольчих батальйонів, воїнів-десантників. 

Чергове виїзне засідання обласної міжвідомчої робочої комісії відбулося на базі Полтавської виправної колонії управління ДПтС України в Полтавській області №64, а розглядали на ньому питання, пов’язані із залученням промислового потенціалу установ виконання покарань в економіку регіону. Учасників заходу — керівників департаментів та управлінь облдержадміністрації, директорів і голів правлінь підприємств різних форм власності та начальників установ пенітенціарної служби області — принагідно ознайомили з лінійкою продукції, яку виготовляють у колонії №64.