Уже понад місяць при Свято-Успенському соборі в Полтаві діє добровільне громадське об’єднання «Батальйон небайдужих», що надає всебічну допомогу нашим військовим на Донбасі. Кожного дня його лави поповнюються новими людьми, а курує його архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. Кілька разів на тиждень волонтери відвозять нашим захисникам продукти, речі, пристрої нічного бачення, які люди приносять до храму або які закуплені за кошти, перераховані полтавцями на банківську картку, зареєстровану на ім’я архієрея. При цьому волонтери звітують на своїй сторінці у Фейсбуці про всі грошові надходження й витрати. Дякують за пожертви і подарунки для військових конкретним людям. 

Регіональний семінар «Плани адаптації (апроксимації) екологічного законодавства України до права Європейського Союзу» зібрав у виставковому комплексі «Козак Палац» представників органів державної влади та місцевого самоврядування, промислових підприємств, депутатів різних рівнів, науковців, активістів екологічних громадських організацій.

У ході семінару розглядалися питання національної стратегії у сфері охорони довкілля. Такий захід викликав надзвичайну зацікавленість фахівців і громадськості, адже Запорізький край має одне з найвищих техногенних навантажень у країні. Бо на території області зосереджені практично всі основні галузі промисловості — більш як 160 промислових підприємств. Також розміщені Запорізька ТЕС та Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція в Європі. 

 Волинський краєзнавчий музей на початку літа запропонував помилуватися фіалками. Тут клуби західного регіону організували виставку оригінальних кімнатних рослин 400 сортів.

Квіти усіх імовірних кольорів одразу зачаровують своєю ніжністю, витонченими формами і… відсутністю аромату.

Ми, матері, тепер плачемо щодня. Одні оплакують своїх кровиночок, які (рука не слухається писати) враз стали «вантажем 200». Інші ридають перед телевізором: не вкладаються в наші голови отакі, з дозволу сказати, новини, в яких іде лік на сотні, а тепер уже й тисячі людських життів…

Це якийсь чорний тунель, у кінці якого не видно бодай промінчика світла. Та й самому тому тунелю, на жаль, кінця немає… 

Через складну ситуацію на сході країни та фактичну втрату Криму відбувається посилення державного кордону на всіх напрямках. У тому числі на узбережжі північного Причорномор’я. Так, поблизу села Рибаківка Березанського району Миколаївщини тривалий час існувала прикордонна застава. Згодом вона була розформована у зв’язку з малою за площею ділянкою, за якою ведеться спостереження, та незначним навантаженням на неї. 

На Черкащині, де проживає близько ста тисяч інвалідів, як інформують у владних кабінетах, таким людям приділяють значну увагу. Навіть попри фінансово-економічну скруту, тут діють обласні цільові програми: «Безбар’єрна Черкащина», основна мета якої — усунення комунікаційних, будівельних, інформаційних перешкод, і «Турбота», спрямована на посилення соціальних гарантій. Однак «діють» — сказано занадто гучно. 

Зазвичай вдало написане перше речення – це півділа, далі все йде як по маслу. Та в мене нині щось справжній ступор, хоч проблема, яку зачіпаю у своїй колонці, мучить навіть не один місяць – роками. Але почну по порядку. Сьогодні – у рамках проголошеного ООН Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху, яке триватиме до 2020-го року, — розпочав свою роботу Загальнонаціональний форум з питань отієї самої безпеки на дорогах.  

Визволені від терористів населені пункти на сході України нині нагадують місця, що зазнали стихійного лиха. Тільки стихія та на цих територіях чинилася силою куди підступнішою — руками агресора. Тепер там потроху починають відновлювати подачу світла й водопостачання, виплачувати пенсії і зарплату. А залякані місцеві жителі чекають бодай на якусь допомогу від центру, а бізнес — конкретних правил гри. 

Указ Президента «Про часткову мобілізацію» підтримали 232 із 318 зареєстрованих у Верховній Раді народних депутатів. У повному складі не голосували фракції КПУ і група «За мир та стабільність». Від Партії регіонів дали «за» лише двоє парламентаріїв.

На Полтавщині вже офіційно зареєстровано понад півтори тисячі громадян, які через воєнні дії змушені були тимчасово переїхати сюди з Луганської та Донецької областей. Із них — понад шістсот дітей. Але насправді переселенців прибуло сюди більше, ніж показує статистика, бо дехто із них не звертається до влади за допомогою, покладаючись тільки на Бога та власні сили. Серед таких людей і багатодітна родина Якутіних із Горлівки, що на Донеччині.