Суспільство

 У місті Свалява на Закарпатті в перші вихідні грудня відбулися відкриття виставки творів сучасного українського мистецтва «Евакуйовані» та аукціон, на якому за день зібрали майже 100 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Про те, як готувався цей мистецький захід, про його авторів і учасників із місця подій сьогодні наша розповідь. Це був атмосферний світський захід. Твори сучасного українського мистецтва на свіжопофарбованих стінах нової галереї у Сваляві. Стильні освітлення й музика. Розповідь про кожну картину іноді з вуст самих художника чи художниці. Усе це замість смерті, сліз, горя і крові. Виявляється, спільна робота заради Перемоги в цій кривавій війні іноді може бути і такою.

 Терористичні атаки росії на інфраструктуру України призвели до значних ушкоджень енергетичної галузі. Багато населених пунктів залишилися без світла та опалення. Попри всі труднощі, фахівці швидко усувають проблеми, але відключення у країні стають дедалі частішими та довшими.

 Житлова проблема, й без того гостра у багатьох регіонах, під час війни загострилася ще більше. Наслідком російської агресії стали тисячі зруйнованих будинків і мільйони людей, які були змушені залишити місце свого проживання. Очевидно, вже зараз слід здійснювати весь необхідний комплекс заходів для кращого забезпечення українців житлом. І на перспективу, і сьогодні.

 Нині тут кипить робота: будівельники прокладають каналізацію та водогін до модульного містечка, що виростає в Радивилові. Затим візьмуться за електрику. За проєктом, саме нею мають обігрівати капітально утеплені модулі. Чотири будиночки з 12 вже споруджено. Решту робіт обіцяють завершити до кінця грудня, щоб новий 2023 рік перші пів сотні нових жителів громади зустріли в новому житлі. У кожному модулі може жити сім’я з чотирьох осіб.

 Збройні сили України як ядро сил оборони та опору української нації протягом майже 300 днів багато разів дивували світ. Як вказують авторитетні західні медіа, прямі військові витрати росії за дев’ять місяців війни з Україною становили близько $82 мільярди, а восени 2022 року їх вартість зросла вдвічі — до щонайменше $10 мільярдів на місяць.На прохання Укрінформу фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння сформували рейтинг здобутків ЗСУ за час війни. Це свідчення змін в самих ЗСУ. А ще свідчення того, що саме ЗСУ нині творять нову історію України та Європи.

Привітна, тендітна, немов вербиченька, а голубі озерця її очей, здається, ось-ось розхлюпають добро. І водночас цілеспрямована, тверда, мов криця, з незламною впевненістю в перемозі України. В особистості начальниці Рівненського ЦНАПу Євгенії Курсик переплелися ці, на перший погляд, протилежності. Здається, що переді мною збірний образ української  жінки —  матері, дружини, берегині життя на рідній землі.

 Ігор з Тернопільщини закінчив економічний університет, його справою стали цифри, рахунки, працював у банківській галузі, бухгалтером у водному господарстві. Та розмірений плин життя змінила війна. 2014 року російський агресор захопив спочатку український Крим, а потім з вогнем його загарбницький чобіт ступив і на деякі східні терени нашої країни. Ігор прагнув стати в обороні України. І не кажучи ні дружині, ні матері, під час чергової мобілізації добровільно пішов у військкомат і зголосився стати у лави захисників рідної землі. 

Щороку представники закарпатських угорських громадських організацій вшановують пам’ять жертв депортації етнічних угорців, що відбулася в листопаді 1944 року. Імена тисяч тих, хто сконав від нестерпної праці та немилосердного поводження з депортованими в концтаборах, викарбувано на мармурових плитах у Свалявському меморіальному парку. Скорботне вшанування сумних подій відбулося на цьому пам’ятному місці й нині.

 Сьогодні наша країна відзначає День Збройних сил України Збройні cили України сьогодні — це хоробрість, звитяжність та надія  українців. Надія України. На їхніх бойових плечах — роки захисту нашої Батьківщини.

  Це було в перші дні після завершення харківського наступу. Я разом із групою документалістів Генштабу зупинилася у щойно визволеному селі області, де розташувалася 95 бригада. Колеги знімали позиції, на яких колись потрапили під обстріл, а я гуляла зруйнованими вуличками. Зайшла на обійстя, звідки, за словами хлопців, з російським обозом виїхали колабораціоністи й де в ті дні розташувалася одна з наших штурмових рот. Кізоньки обдирали там якісь цілком декоративні рослини біля вікна, кури ходили з виглядом господинь-довгожительок. Чиста тобі пастораль, якби не звуки вибухів (фронт був недалеко) і понівечені всюди будівлі.

 Українські соціальні інститути провели опитування серед співвітчизників, цікавлячись, кому вони довіряють нині найбільше. 96% респондентів на перше місце поставили Збройні сили (2011-го, до речі, таких було 59%). А 51% українців ще й запевнили, що продовжують регулярно або час від часу допомагати матеріально волонтерам та військовим. Деякі спільноти встановлюють навіть рекорди зі збирання коштів на потреби ЗСУ: якщо жителі одного з регіонів росії за два тижні донатили для своїх військових лише 300 рублів (165 гривень; таку активність кацапські ідеологи пояснили втомою від війни), то для українців за цей час не було проблемою зібрати 600 мільйонів гривень.

«Коли тяжко на душі, згадую хлопців з УПА з Вовчака. Вони не мали ні держави, ні уряду, ні світового визнання, ні фінансової підтримки, ні можливості діяти легально на своїй землі. Вони не мали нічого з того, що нині маємо ми. У них були лише ідея, мета і незламний дух. І вони воювали. Наша нинішня війна — це продовження боротьби воїнів УПА, наша Перемога — це перемога і для них; та перемога, якої вони так прагнули, але не дочекалися».