Суспільство

Командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук ініціював клопотання про присвоєння високого звання Героя України військовому льотчику-винищувачу з позивним «Karaya». 12 жовтня він у небі над Україною збив п’ять ворожих дронів-камікадзе «Shahed-136». А напередодні, під час масованого ракетного обстрілу, — дві крилаті ракети окупантів. Літак, з якого він збивав ворожі безпілотники, теж було уражено, але пілот не розгубився, відвів бойову машину якнайдалі від населеного пункту на Вінниччині й тільки потім катапультувався.

Черкаський журналіст Сергій Халупінський на фронті з перших днів війни. Досвідчений газетяр і телевізійник поділився спостереженнями, які записує у фронтових нотатках. З його дозволу публікуємо окремі з них. Якщо артилерія чітко б’є в ціль, обов’язково десь поряд працюють вони. Вони — очі нашої артилерії — підрозділи безпілотних літальних апаратів, або просто «дикі качки», як називають їх у моїй бригаді. Вони настільки дикі, що забираються в найнебезпечніші місця передової, щоб отримати картинку та спрямувати на ворога вогонь української люті. Що лють буде якісною, ЗСУ гарантує, але й відповідальність на цих хлопцях особлива.

 У цьому військовому підрозділі служать добровольці. А шлях батальйон розпочав у місті Тетіїв Білоцерківського району на Київщині. 9 березня бійці вели бої поблизу Баришівки, Березані, селища Перемога, Нової та Старої Басані. Далі шлях проліг до межі із Сумщиною. Зайшли на територію Конотопщини, потім погнали ворога до Бурині. Із березня підрозділ перейшов під командування командира опе

У Донецькій області, блискавично «визволити» яку кремлівські стратеги планували і самовпевнено нахвалялися ще наприкінці минулої зими, бої тривають досі, з настанням нової зими. На авдіївському напрямку рашисти, навсебіч обстрілюючи довколишні населені пункти, не припиняють спроб бодай трохи поліпшити своє тактичне положення. На новопавлівському напрямку помітно виснажені загарбники змушені вести оборону і звично ведуть артилерійські та мінометні обстріли прифронтових міст і сіл. 

Немає, мабуть, жодного українця, який би не знав або не чув про Григорія Сковороду. І не тільки тому, що його портрет зображено на 500-гривневій банкноті. З огляду на його соціальну, культурну значущість Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення на державному рівні його ювілею. Та чи не найбільше приурочених до його дня народження заходів відбувається на Полтавщині, де він 1722 року народився.

 Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості у складних умовах воєнного стану продовжує розвивати творчі здібності дітей різного віку. Останнім часом заклад освіти прихистив у себе понад 700 переселенців. Тут знайшли цікаві справи діти з тимчасово переміщених сімей. Про це, а також про внесок вихованців і педагогів у наближення омріяної перемоги розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

У переддень 90-х роковин Голодомору в Києві пройшла VI Міжнародна  науково-практична конференція «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в ХХ—ХХІ ст.: інтердисциплінарні підходи», приурочена  цьому. Захід відбувся за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Національного музею Голодомору-геноциду, Інституту дослідження Голодомору, Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, Українського інституту національної пам’яті, Національного інституту стратегічних досліджень та провідних вищих навчальних закладів країни.

Високий зріст і атлетична статура, поставлений голос і виразна дикція, незвична як для війни та військового модна зачіска й відкрите доброзичливе спілкування, чіпкий погляд темних очей, який тримає співрозмовника на гачку зацікавленості впродовж усієї розмови. Це перше враження від знайомства з Андрієм Жолобом залишає теплий спогад у серці. Складається враження, ніби ми вже десь бачилися, перетиналися в цивільному житті, а на війні зустрілися наче давні знайомі.

 23 листопада ворог випустив по Україні близько 70 крилатих ракет, з яких 51 збили сили ППО. Та навіть того, що долетіло, виявилося достатньо, щоб вивести з ладу об’єкти критичної та цивільної інфраструктури майже у всій країні. Усі області було переведено на режим екстрених відключень електроенергії щонайменше на добу. Тобто фактично вся країна вимкнулася, і навіть ті регіони, яких не обстрілювали. Виходить, що наша енергетична система надто вразлива? Про ворожі ракетні удари, українську енергетику, можливості її захисту і не тільки Укрінформ поговорив з експертом з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президентом Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом ГОНЧАРОМ.

 Шість років тому на Тернопільщині задля ефективного та оперативного реагування на повідомлення громадян про вчинення протиправних діянь уперше в Україні взялися впроваджувати проєкт зі створення поліційних станцій. Нині їх в області 39. Хоч їх мало бути трохи більше, адже планували цього року відкрити ще кілька, та завадив широкомасштабний напад рашистів.

 Ще донедавна він працював шеф-кухарем у відомих ресторанах Дніпра, які входять до ТОП-100 країни й мають міжнародні відзнаки, а нині він військовий кухар. Олександр має позивний «Малий». Стати кухарем мріяв з дитинства. Згадує, як восьмирічним приготував свій перший у житті торт (банановий бісквіт). То був подарунок мамі.

 Про харківський торговельний центр «Барабашово» знають навіть далеко за межами України. «Барабан», «Барік», «Барабашка» — так між собою називають його жителі міста. Але нині він, як і весь Харків, переживає не найкращі часи. Перші майданчики майбутнього ринку з’явилися 1995 року біля станції метро «Академіка Барабашова». Звідси й походить назва ринку, який до самого  Миколи Барабашова — харківського  вченого-астронома, не має жодного стосунку.