Спорт

  • Микола ШОТ

    «Галицькі ведмеді» наступають

    Останнім часом Тернопільщину захопила рекордоманія. Лише за півроку в області спекли найбільший у країні коровай, представили найбільшу макітру з кутею, сплели найвищий дідух і розгорнули у «живому» ланцюгу найдовшу синьо-жовту стрічку. І ось — черговий вагомий показник, який зафіксувала Книга рекордів України: на Тернопільському ставі облаштували найбільшу ковзанку України.

    Власне, у Тернополі вперше в Україні готувалися провести змагання з хокею на озері, тож підготували п’ять льодових майданчиків. 

  • Валерій РЕКУНОВ

    Срібний оптимізм Сергія Ковальця

    Як і прогнозували більшість фахівців, у вирішальному матчі традиційних січневих змагань у Санкт-Петербурзі зустрілися збірні України й Росії. Фінальна гра виявилася напрочуд видовищною і результативною. Екс-тренер київської «Оболоні» Сергій Ковалець, який нещодавно змінив біля керма «молодіжки» заслуженого тренера України Павла Яковенка, поступився підопічним Ніколая Пісарева з рахунком — 2:4. У складі синьо-жовтих влучними пострілами відзначилися півзахисник київського «Динамо» Владислав Калітвінцев і форвард донецького «Металурга» Віталій Іванко. Юрій Яковенко з київської «Оболоні» був визнаний кращим форвардом змагань.  

  • Олена ІВАШКО

    Команда знову на стапелях

    Провінційний футбол переживає не найкращі часи. Насправді він ледве виживає. Трибуни стадіонів уже не збирають тисяч уболівальників, талановиті футболісти залишають місцеві клуби, витрати на утримання команд інколи просто непідйомні. Наприкінці минулого року миколаївські вболівальники були засмучені неприємним фактом: у зв’язку з невиплатою зарплати футболістам місцевого клубу ті не вийшли на гру в першій лізі проти «Севастополя». «Миколаєву» зарахували поразку. Прикро, що команда, яка високо котувалася навіть на рівні колишнього Союзу, нині тримається виключно на спонсорській допомозі.  

  • Валерій РЕКУНОВ

    Футбольний рік зустрінемо на Піренеях

    Збірна України розпочне другу частину сезону в Іспанії. 6 лютого в Севільї Анатолій Тимощук та його партнери по національній команді проведуть товариську зустріч з командою Норвегії. Новий наставник синьо-жовтих Михайло Фоменко обіцяє назвати повний склад свого тренерського штабу на прес-конференції, яка відбудеться 1 лютого. 
    Тим часом національна дружина отримала нового титульного спонсора — ним стала компанія «Епіцентр К». Мережа будівельно-господарських гіпермаркетів візьме на себе і забезпечення преміальних для збірної України в офіційних і товариських матчах: за кожну перемогу гравці отримають суму, еквівалентну 100 тисячам доларів, за  нічийного результату поєдинку преміальні становитимуть 50 тисяч.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Король літаючого м’яча

    Народившись у маленькому українському селі, Костя виростав у Глухові.

    1929 року Реви переїздять до Москви, де батько вступає на навчання до місцевої сільськогосподарської академії. Через рік отримують кімнатку в комунальній квартирі в районі славнозвісної Красної Пресні. Навчаючись у  школі, з головою поринає у спортивні тренування. На щастя, в мікрорайоні був стадіон, де однолітки ганяли м’яча, стрибали у висоту і довжину, бігали на різні дистанції.

    Саме тоді наставники помітили виняткові атлетичні здібності хлопця. Він дебютував як футболіст. 

  • Віктор КАЛІНІЧ

    «Металіст» помстився за втрату Тайсона

    Першими з українського квартету клубів проведуть офіційну зустріч на євроарені футболісти донецького «Шахтаря». 13 лютого на «Донбас Арені» гірники зіграють матч 1/8 фіналу Ліги чемпіонів з дортмундською «Борусією».
    Підготовку до найвідповідальнішого на старті нового року іспиту помаранчево-чорні проводять в Об’єднаних Арабських Еміратах. У першому спарингу на тренувальному зборі підопічні Мірчі Луческу зустрілися з єгипетським клубом «Замалек». Перемогу українському чемпіону на останній хвилині гри приніс точний удар кращого бомбардира команди Генріха Мхітаряна —3:2. Також у складі помаранчево-чорних забивали бразилець Едуардо і хорватський легіонер Даріо Срна. 

  • Дмитро ЯКОВЕНКО

    Дим Вітчизни чи вогонь на чужині

    Як почувається атлет, якому не вистачило дещиці, аби здобути нагороду?  На минулих Олімпійських іграх у Лондоні  гімнаст Микола Куксенков  двічі відчув цей гіркий присмак: у фіналі командних змагань та у фіналі індивідуального багатоборства.

    — Прикро, що через травму ноги не зміг сповна реалізувати себе в багатоборстві. Хтось, звісно, подумає: всього лише четвертий, знову не вистачило трохи до медалі. А я вважаю, що це хороший результат. З двома порваними зв’язками пройти всі шість снарядів! Спершу планували, що я виступатиму лише на чотирьох — не повинен був йти на стрибкові види. — Так атлет прокоментував журналістам  свій виступ, а  згодом з’явилася інформація, що з 2013-го він…  виступатиме за сусідню державу. 

  • Павло КУЩ

    Господарі повиривали зуби «драконам»

    Донецький школярик, який разом із класом побував на першому матчі хокейного Суперфіналу Континентального кубка, повернувся додому голодним і неабияк збудженим. Уминаючи обід за обидві щоки, він емоційно ділився враженнями. Мовляв, дракони були значно дужчими за лисиць і тим залишалося тільки, зрідка огризаючись, боронитися та відступати. Зате вовків треба остерігатися, оскільки вони, гарячкував юний експерт, сьогодні ввечері обов’язково покажуть свої зуби! Цей жвавий монолог навіть дав підстави комусь із домашніх здивуватися: де ж насправді побував хлопець — у Палаці спорту «Дружба» чи в звіринці?..  

  • Герої олімпійського року

    За традицією, Асоціація спортивних журналістів України назвала лауреатів сезону

    В конкурсі взяли участь 538 журналістів. Ось хто, на їхню думку, став лауреатами спортивного року.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Для неї ядро як повітряна кулька

    Вона перекинула ядро з руки на руку, ніби перевіряючи, чи не стала легшою чотирикілограмова куля, потім, вихопивши поглядом з натовпу вболівальників зосереджене обличчя учителя фізкультури Миколи Костянтиновича, зібрала в кулак усі сили, взяла розбіг і штовхнула снаряд, ніби запустила в космос ракету своєї мрії. Ядро, як їй здалося, летіло довго, цілу вічність. Добре було б, подумалося, якби допоміг вітер. Та куля й сама, ніби гумовий м’ячик, весело прямувала до найдальшої позначки в секторі. А потім, ніби передумавши, її металевий посланець перетнув останню межу і з глухим зітханням зарився в землю далеченько за ямкою, яку залишив снаряд попередньої спортсменки.