Її батько — видатний художник, який увійшов до сотні живих геніїв людства, Іван Марчук. Одначе для творчої долі пані Богдани не пензель став визначальним, а смичок. Вона відомий музикант, віртуозно виконує твори світової класики. Та основним своїм завданням вважає передовсім пропаганду української музики. Про творчість, про особисте й буде розмова із заслуженою артисткою України, лауреатом міжнародних конкурсів Богданою ПІВНЕНКО. 

Льотчик-випробувач Олександр Галуненко встановив 263 світових авіаційних рекорди, з них 110 в одному польоті на надвеликому вантажомісткому літаку Ан-225 «Мрія». Його ім’я занесено до Книги рекордів Гіннесса.

«Під час польотів уся людська сутність як на долоні. Я порівняв би Олександра Галуненка з легендарним Іваном Кожедубом. Вони схожі між собою льотною майстерністю, ставленням до справи, манерою поведінки і особистими характеристиками», — говорив про нього однокурсник льотчик-космонавт, двічі Герой СРСР Леонід Попов. 

Яким у житті має бути артист, якщо він так переконливо втілює на сцені образ невтомного і простодушного витівника Труффальдіно з комедії Карло Ґольдоні «Слуга двох господарів»? Та не просто втілює, а проживає його в жанрі мюзиклу зі співом, танцями та віртуозним пластичним рішенням. Вистава «Труффальдіно з Берґамо» Київського національного академічного театру оперети стала справжнім вибухом минулого сезону і здобула «Київську пектораль». Тому «УК» призначив зустріч виконавцеві головної партії Дмитрові Шарабуріну.

Аж ось у спорожнілому театральному фойє з’явився й він сам — чорнявий серцеїд із приязною усмішкою й пружною ходою спортсмена. Ми почали розмову. 

У цьому році Закарпатському краєзнавчому музею присвоєно ім’я одного з найавторитетніших дослідників історії краю Тиводара Легоцького. Спадщина  науковця і невтомного мандрівника величезна: 11 монографій, понад 275 статей, значний рукописний фонд, багатющі зібрання археологічних, етнографічних, нумізматичних предметів. На запитання «УК», чому це сталось аж тепер, директор музею Василь Шеба відповів: це подарунок нам до 70-річчя. 

Кожен його роман стає бестселером, збурюючи широкий розголос серед читацьких кіл. Свого часу знаменитий «Залишенець» («Чорний Ворон») викликав такий шквал дискусій, зокрема й політичних, що вийшов далеко за межі літературного явища. У цьому романі Василь Шкляр чи не вперше в нашій літературі назвав речі своїми іменами стосовно російсько-української війни у ХХ столітті. Хмизу у вогонь автор підкинув ще й тим, що відмовився отримувати присуджену йому Шевченківську премію за режиму Януковича. Сьогодні письменник відповідає на запитання «УК». 

У Чернівцях, де, за легендою, вулиці підмітали трояндами, цінують мистецтво і шанують митців. У 1877 році з ініціативи місцевого товариства розвитку музичної культури містяни за власний кошт звели будівлю філармонії, запросивши кращих віденських архітекторів. Відтоді чернівецька концертна зала красою і дивовижною акустикою вражає глядачів і гастролерів. На філармонійній сцені Чернівців виступали музичні генії світу: Енріко Карузо, Ференц Ліст, Антон Рубінштейн, Соломія Крушельницька, Микола Лисенко, Федір Шаляпін.

Тут зродилася і злетіла на пісенних крилах сучасна українська естрада з іменами уславлених буковинців Дмитра Гнатюка, Володимира Івасюка, Софії Ротару, Левка Дутковського, Назарія Яремчука, Миколи Мозгового, Павла Дворського, Іво Бобула.

Завдяки подвижництву професіоналів класичної музики в Чернівцях уперше звучать симфонічні твори видатних українських композиторів, почасти відроджені із забуття. Про «троянди й виноград» у світі музики — в розмові з директором Чернівецької обласної філармонії Анатолієм ВІЗНЮКОМ. 

Була в нашій історії Маруся Богуславка — жінка надзвичайної сили духу. Народна балада розповідає, як вона визволила з турецької неволі закутих у кайдани козаків. Цей образ згадався, коли я довідалася про теперішню діяльність Оксани Білозір: понад рік у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України співачка визволяє наших військовополонених. Понад рік ця красива жінка — на війні. А її зброєю завжди була пісня. Тож 21 січня в Національному палаці «Україна» відбудеться її ювілейний концерт, присвяченій 40-річчю творчої діяльності. 

Ще вчора Сергія Павлюка, режисера Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, називали молодим і перспективним. А нині, через 10 років після успішного дебюту, це вже відомий митець із багатьма іншими епітетами: плідний, креативний, харизматичний, епатажний, глибокий. І, мабуть, у нинішньому українському театральному просторі в нього немає конкурентів у творчій активності: за ці роки — майже 60 вистав, більшість із яких відзначили і глядачі, і критики. На початку цього сезону Сергій у рідному театрі вже поставив дві прем’єри і готує ще кілька. А також дебютував на київській сцені. 

Від трьох до 133. На глядачів такого вікового спектра розраховано нове комедійне шоу «Маски в кубі» знаменитого театру «Маски-шоу». З нагоди 30-річчя комік-трупа здійснила ювілейний тур 28 містами України. Артисти зробили сімейне шоу, яке зацікавить і дітей, і підлітків, і дорослих, і літніх людей із різним емоційним та інтелектуальним рівнем. Багатьох шанувальників артисти набули завдяки серіалу «Маски-шоу» (в 1991 році група «Маски» почала виробництво телевізійних комедійних фільмів у стилі «німого кіно» з такою назвою). Нині в їхньому арсеналі — приблизно 70 фільмів, багато з яких відзначено престижними вітчизняними та міжнародними нагородами, повнометражний художній фільм у стилі ексцентричної трюкової комедії, два десятисерійних комедійних телефільми.

Директор театру Наталія Делієва і дві його зірки — народні артисти України Георгій Делієв та Борис Барський згадали найцікавіше з історії групи й розповіли про новий спектакль. 

Правду кажуть: істинному таланту тісно в межах однієї професії. Українського нейрофізіолога Олега Кришталя вважали за честь запросити працювати найавторитетніші наукові установи світу. Цього року наукова спільнота відзначала дві ювілейні дати: 70-річчя Олега Олександровича та 30-річчя його відкриття рецептора протонів — одного з найважливіших механізмів нервової системи. Крім науки, науковцю не забракло часу й натхнення написати два романи: «Гомункулус» і «До співу птахів».