Днями відсвяткував своє 80-річчя почесний громадянин Запоріжжя Степан Кравчун, який створив перший український легковик європейського зразка — «Таврію». Степан Іванович 13 років очолював Автобаз, заснував потужне сільгосппідприємство «Лідер», допоміг місцевим громадам провести газ, питну воду, започаткував інші соціальні проекти. Пішовши на заслужений відпочинок, створив потужну сімейну промислову компанію. За трудові звершення Степана Кравчуна нагороджено відзнакою Президента, орденами Трудового Червоного Прапора та Жовтневої революції. А от за «Таврію» засновника першого радянського легковика з переднім приводом нагорода взагалі обійшла, мовляв, не до нього тоді було… 

Той, кому доводиться їздити дорогою від Черкас до Сміли, знає, як по ній пересуватися — асфальтове покриття розтануло разом із снігом. На узбіччях часто побачиш пошкоджені машини. Тим часом Служба автомобільних доріг області, на чиєму балансі дорога, запевняє, що ситуацію виправить. А поки що радить водіям запастися терпінням та вчитися оминати ями. Ось тільки навіщо вкладати в ремонт дороги десятки мільйонів гривень, якщо кожні два-три роки знову потрібно починати все спочатку? 

Перш ніж зібратися у поїздку Дніпропетровщиною, зазирніть в інтернет. І матимете всі необхідні відомості щодо роботи транспорту в потрібному вам напрямку: як найзручніше дістатися до міста чи села, яка кількість автобусів на маршруті, де вони перебувають і коли прибудуть на зупинку тощо. Цю інформацію можна дізнатися про всі приміські та міжміські автобуси області, обладнані системою GPS, — усього понад 800 транспортних одиниць.

«У режимі онлайн система передає інформацію про роботу маршруток на сервери в ОДА. Спеціальне програмне забезпечення дає змогу нашому управлінню інфраструктури відстежувати швидкість та графік руху кожного автомобіля і оперативно виявляти порушення. Люди можуть спостерігати за рейсовими автобусами в режимі онлайн, знати напевно, де перебуває маршрутка і за який час буде на місці. Це контроль за безпекою людей і якістю перевезень», — зазначає голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко. 

Стан вітчизняних автошляхів цього тижня перебуває під особливим контролем уряду. На продовження цієї гострої теми й четвергового засідання Кабміну вчора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відвідав з робочою поїздкою Прикарпаття, під час якої побував на церемонії відкриття відремонтованої автодороги Івано-Франківськ — Львів.

«Торік ми ухвалили рішення й пообіцяли, що дорога Львів — Івано-Франківськ буде — і її побудовано», — у цих скупих словах глави уряду акумульовано всі зусилля, що докладено для успішної реалізації проекту. А також подяка всім його учасникам — від простого робітника до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського й керівника Укравтодору Андрія Батищева. 

Проїзд у так званих маршрутках нині нагадує гру в рулетку. Численні аварії, про які чи не щодня повідомляють ЗМІ, наражають на небезпеку і пасажирів, і водіїв. Безпосередньо ринку пасажирських автоперевезень дошкуляє тотальна корупція. Конкурси на обслуговування маршрутів часто виграють компанії, які не мають необхідної бази та автопарку. Зрештою галузь потерпає від засилля нелегалів.

Фінансові можливості більшості автопідприємств впритул наблизилися до нульової позначки. Не сприяє фінансовому оздоровленню підприємств і держава, яка не може сповна й своєчасно відшкодовувати витрати на перевезення пільговиків. Кошти, які надають із держбюджету для компенсації втрат автотранспортних підприємств від пільгових перевезень, покривають тільки 15% фактичних потреб АТП. Натомість Закон «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і того не передбачає. Скасовано й усі норми законодавчих актів щодо права окремих категорій громадян на безплатний проїзд у громадському транспорті. Тобто державних субвенцій автопідприємствам також не слід очікувати. 

Сьогодні поїздка на таксі в булочну не викличе підозр у пильних співгромадян, як це зафільмовано у відомій радянській кінокомедії. З тих пір спливло чимало часу. Змінився не лише менталітет людей, їхні вподобання, а й соціальний устрій та економічна ситуація. Кількість користувачів індивідуальним транспортом значно зросла, як і сама мережа автопарків, у розпорядженні яких найрізноманітніші марки авто: від скромних до вишуканих. 

Наприкінці вересня Рада національної безпеки та оборони України на рік заборонила 29-ти російським авіакомпаніям здійснювати рейси в українському напрямку. А також всі транзитні перельоти через нашу територію,  якщо на борту літаків є товари військового чи подвійного призначення, жива військова сила. Як відомо дотепер через наш повітряний простір російські авіакомпанії доставляли зброю у Сирію, здійснювали незаконні польоти до анексованого Криму та через заборонені зони. Вони мали сплатити 700 мільйонів гривень штрафів Держ авіаслужбі.

Відповідь Москви не забарилася. Росавіація повідомила про заборону з 25 жовтня літати у Російську Федерацію українським авіаперевізникам. Натомість Державіа служба вдалася до контрзаходів, запровадивши повну заборону польотів в Україну російським компаніям — навіть тим, що раніше не потрапили під санкції. При цьому зауважила, що готова скасувати своє останнє рішення, якщо Росавіація «не рубатиме» крила українським перевізникам. 

Навряд чи знайдеш на Черкащині тему більш дражливу, ніж стан доріг. Тут ця проблема особливо гостра. Самі шляховики оцінюють стан автомобільних доріг області як катастрофічний. Миритися далі з цим не можна. Тим паче, що триває підготовка до роботи в зимовий період. А це потребує особливої уваги.

З Олексієм Ігнатенком ми знайомі років 35. Дуже порядна, скромна людина. Почесний громадянин міста Нікополь, що на Придніпров’ї. Колишній директор тутешнього заводу трубопровідної арматури завжди був для мене взірцем виваженості, толерантності та стриманості в оцінках подій. Тому коли з його вуст днями пролунала фраза: «Це ж повна сваволя, відвертий, цілком усвідомлений злочин», — був трохи здивований категоричністю. А йшлося між нами, водіями зі стажем, про найболючіше — наші дороги-«танкодроми». Зокрема про 70-кілометрову ділянку від Нікополя до траси Запоріжжя — Дніпропетровськ. Щодо обурень Ігнатенка, то їх викликав конкретний факт. 

Про рішення Державіаслужби України від 29 вересня цього року про заборону польотів у нашу країну з 25 жовтня російських авіакомпаній (щоправда, не всіх, проте їхній перелік чималий), які потрапили під санкції у зв’язку з відповідною ухвалою Ради нацбезпеки та оборони та підписаним указом Президента, йшлося цими днями чимало. Ми ж спробуємо проаналізувати цей крок влади щодо позитиву та негативу від нього для нашої держави та її громадян.

Як відомо, російське міністерство транспорту дало доручення компанії «Росавіація» скерувати листи українським «колегам по небу» про заборону використання ними повітряного простору РФ також із 25 жовтня. Так обмеження та заборони стали дзеркальними — тобто з обох боків.