На другий день загальних дебатів, які проходили у штаб-квартирі Генеральної асамблеї ООН, Президент Петро Порошенко звертався до світової спільноти на саміті з питань миротворчості. Він закликав країни-члени Генасамблеї ООН підтримати Україну й надати їй статус непостійного члена організації: «Якщо Україна отримає місце в Раді Безпеки на термін 2016—2017 років на виборах, питання про консолідацію діяльності ООН з підтримки миру буде серед наших основних пріоритетів».

Президент звернув увагу й на підвищення пропускної спроможності миротворчих операцій шляхом заповнення критичних прогалин, зокрема в частині авіації та зміцнення співпраці Ради Безпеки ООН з державами, що надають військові і поліцейські контингенти. На думку Петра Порошенка, наша країна має право називатися миротворчою, адже з часу набуття нею незалежності близько 34 тисяч українських «блакитних касок» взяли участь у понад 20 операціях під егідою ООН.

Попри те, що 70-та сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилася 15 вересня, її порядок денний у сфері сталого розвитку після 2015 року ухвалювали з 25 по 27 вересня. До цієї амбіційної програми була прикута увага понад 150 світових лідерів. Стратегічне майбутнє міжнародного добробуту вирішували у штаб-квартирі ООН. Порядок денний із 17 надважливих цілей ухвалено до 2030 року. В документі-плані прописано намір повністю викорінити бідність і голод, забезпечити загальний доступ до освіти та соціальної рівності.

На цій сесії перше місце в залі засідань праворуч від голови заходу зайняла Тувалу. Такими були результати жеребкування, проведеного Пан Гі Муном серед країн-членів Генасамблеї ООН. За тихоокеанською державою в Полінезії делегації інших країн розсідалися в алфавітному порядку.

Не вперше відвідує Україну голова комітету з питань Збройних сил Сенату США сенатор Джон МакКейн. Із часів Революції гідності він став справжнім другом нашої країни і народу, про що неодноразово запевняв на всіх рівнях. Підтвердив свою позицію, зустрівшись із Президентом Петром Порошенком і Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Поважний гість висловився на підтримку підходів української сторони до подальшого врегулювання східного конфлікту, зокрема засудив плани російських бойовиків провести фейкові вибори на Донбасі.

Як Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг уперше прибув із робочим візитом в Україну. І вперше за всю історію нашої незалежності засідання Ради національної безпеки і оборони відбувалося за участі поважного іноземного гостя. У закритій частині заходу Петро Порошенко представив делегації Організації Північноатлантичного договору беззаперечні факти російської агресії на українському сході.

У присутності представників ЗМІ сторони підписали угоду про статус представництва НАТО в Україні, дорожню карту партнерства у сфері стратегічних комунікацій (там прописано погоджені дії у протистоянні агресії проти країн Альянсу), спільну декларацію щодо посилення оборонно-технічного співробітництва України з НАТО (в ній означено конкретні кроки країн-членів Альянсу).

Завершився візит до Ізраїлю української делегації у складі народних депутатів та урядовців: міністра юстиції, заступника міністра аграрної політики та продовольства і Міністра Кабінету Міністрів, а також представників бізнесу. Її метою стало вивчення ізраїльського досвіду, який в умовах війни успішно будує та розвиває країну. І застосувати його у всіх сферах: військовій, медичній, науково-освітянській, культурній.

Першого дня роботи делегації відбулася зустріч зі спікером Кнессету  Юлієм Едельштейном. Він розповів про допомогу Ізраїлю важкопораненим в АТО  українським бійцям. Ця країна готова надавати значно більшу підтримку в лікуванні та реабілітації українців.

Завершився візит народних депутатів України, міністра юстиції, заступника міністра аграрної політики та продовольства і Міністра Кабінету Міністрів України, провідних українських бізнесменів до Ізраїлю.

Метою візиту не були протокольні зустрічі, як зазвичай. Цього разу політики та урядовці поставили амбітну, проте цілком реальну мету: максимально використати успішний досвід Ізраїлю і вивести Україну з того стану стагнації, в який її штучно загнали.  

Перший піший перехід на українсько-польському кордоні  успішно функціонує в міжнародному автомобільному пункті пропуску Шегині — Медика: щодоби його перетинають понад 5 тисяч осіб.

Скористатися перевагами можуть жителі прикордоння та подорожні з інших регіонів, бо добиратися сюди нескладно. Популярний  піший перехід і серед мандрівників до Європи. Чимало серед них зокрема й киян. Кажуть, вигідно: доїжджаєш на власному авто, яке є де залишити, і мандруй собі на здоров’я. 

Дванадцята щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії внесла до зони ризику долю нової України, а точніше, її вплив на Європу та світ. Упродовж другого дня роботи у Національному культурно-художньому і музейному комплексі «Мистецький арсенал» учасники панельних дискусій поговорили про програму вітчизняних реформ. Ішлося про невдачі та успіхи команди модернізаторів країни, про буремний український схід і анексований Росією Крим, про нововведення у верховенстві права, деолігархізації та боротьбі з корупцією. А ще гості разом з урядовцями відповіли на запитання, чим є децентралізація — панацеєю для країни чи троянським конем; як реформувати нашу армію та безпековий сектор; який вигляд матиме Україна за три роки. 

Чергова зустріч Ялтинської європейської стратегії вже другий рік поспіль відбувалася не в ялтинському Лівадійському палаці, а в одному з бізнес-центрів Києва. Цього разу високі гості дискутували на тему «У зоні ризику: як доля нової України впливає на Європу та світ?» Для українців рішення, досягнуті за результатами YES, не мають доленосного значення. Та й наміру досягнути такої мети організатори форуму не ставили. Цей захід — лише відкритий майданчик для озвучення думок. А цікавий він тим, що думки ці лунали влучно, критично, незаангажовано. 

 Польська частина східноєвропейського візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка закінчилася його зустріччю із Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою. Обраний у цьому році глава Польської держави продовжив традиційну позицію попередників, підтвердивши незмінну підтримку України, її суверенітету і територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.

Він висловив слушну думку, що конфлікт в Україні потребує довготривалого врегулювання. І це стане можливим завдяки залученню до переговорного процесу сусідніх з Україною держав, керівництво яких добре розуміє та твердо підтримує Україну.