Драматичні події із примусовим затриманням білоруською владою літака авіакомпанії Ryanair, на борту якого перебував опозиційний журналіст Роман Протасевич, опинилися в центрі уваги саміту Європейської ради у Брюсселі. У заявах під час пресконференції керівники європейських інституцій та глави держав-членів ЄС були дуже емоційними в оцінках дій режиму Лукашенка, який поставив під загрозу безпеку цивільного літака. Але цього разу Єврорада не обмежилася гнівними епітетами, а ухвалила цілком конкретне рішення щодо Білорусі, пообіцявши найближчим часом запровадити проти Мінська секторальні й економічні санкції та доповнити перелік громадян Білорусі, яким уже заборонено в’їзд до країн-членів ЄС, іменами тих, хто був причетний до операції із затримання Протасевича. ЄС оголосив, що закриває свій повітряний простір і аеропорти для літаків з Білорусі.
Україна і світ
Історія із примусовою посадкою у Мінську літака авіакомпанії Ryanair і затримання опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича шокувала Брюссель. У неділю, щойно стало відомо про цей інцидент, журналісти, акредитовані при євроінституціях, почали бомбардувати групу у Messenger, де вони спілкуються зі спікером Європейської ради, з одним запитанням: коли і як ЄС відреагує на зухвальство білоруської влади.
Чотири рамкові угоди на загальну суму понад 1,3 мільярда євро підписали Кабінет Міністрів і Уряд Французької Республіки. Церемонія відбулася в межах офіційного візиту міністра економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мера до Києва.
Безпека разом зі свободою та справедливістю — у трійці найважливіших для українців цінностей. А ще безпека — головна умова існування держави та її незалежності. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський, відкриваючи форум «Україна 30. Безпека країни», який триває в Києві 11—13 травня.
Україну Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен відвідав у межах візиту до Європи. Разом із ним до Києва прибула його заступниця з політичних питань Вікторія Нуланд. Під час офіційних заходів Державний секретар Сполучених Штатів Америки заявив, що радий перебувати в Україні і що одна з причин його візиту — представлення адміністрації президента США Джо Байдена.
Коли 35 років тому, вночі 26 квітня 1986-го, на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії людства техногенна ядерна катастрофа, утворена радіоактивна хмара накрила не лише території України, Білорусі та Росії, а й дісталася Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. А через багато років подібна аварія виникла на іншому краї світу — у дуже далекій від нас Японії. Та, отримавши цей гіркий досвід, представники обох країн об’єднали свої зусилля для подолання тяжких наслідків масштабних аварій.
Президент Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда у Варшаві підписали спільну двосторонню декларацію про європейську перспективу України, тобто майбутню належність до Євросоюзу. Це вже другий подібний документ, укладений Україною з державою ЄС, — у березні цього року було підписано декларацію з Литвою.
Якщо нарощування російських військових сил призведе до вторгнення в Україну, ЄС має чітко дати зрозуміти, що ціна за таке порушення міжнародного права буде дуже високою. Про це йдеться у резолюції «Росія: справа Олексія Навального, нарощування збройних сил на кордоні з Україною та російські атаки в Чеській Республіці», яку було ухвалено вчора у Європарламенті.
Цього тижня відносини Росії, України та ЄС сколихнули шпигунсько-дипломатичні скандали. Спочатку російське ФСБ виклало в загальний доступ відео про затримання у Санкт-Петербурзі українського консула Олександра Сосонюка і оголосило, нібито він займався протиправною діяльністю, а саме намагався отримати інформацію із закритих баз російських правоохоронних органів. Українського дипломата попросили залишити територію РФ протягом 72 годин. Київ не змусив себе довго чекати й у відповідь вислав з України старшого дипломата російського посольства Євгена Чернікова.
Уряди країн-членів Ради Європи мають створити постійні консультаційні механізми, які дадуть змогу національним меншинам брати ефективну участь в обговоренні всіх проблем, які стосуються їхніх прав, і впливати на їх розв’язання. Про це йдеться у резолюції ПАРЄ «Збереження національних меншин у Європі», яку підготувала сербська депутатка від групи Європейської народної партії Ельвіра Ковач і яку було ухвалено під час весняної сесії асамблеї.
Уже багато днів поспіль український та світовий медіапростір розривають тривожні повідомлення про нарощування присутності російського військового контингенту у Криму й на Донбасі. На східному кордоні та в окупованому Криму РФ розмістила майже 80 тисяч військових, прикриваючись казкою про військові навчання. До них слід додати ще 30 тисяч проросійських бойовиків та офіційних військових РФ на Луганщині й Донеччині.
Ось уже другий тиждень Київ продовжує безпрецедентну дипломатичну активність, щоб зупинити ймовірний наступ російських військ. Росія стягнула до українських кордонів величезну кількість збройних сил і військової техніки. Російська сторона застосовувала всі інші елементи гібридної війни: провокаційні обстріли українських позицій та порушення режиму тиші; фейкові повідомлення про загибель спочатку хлопчика біля Донецька, а потім чоловіка в самому Донецьку від нібито українських снарядів, інформацію у російських ЗМІ, мовляв, ЗСУ з усіх боків оточує «ЛНР-ДНР»; направлення до Донецька групи найзавзятіших російських пропагандистів, які почали публікацію матеріалів про те, як у Донецьку бояться і готуються до війни з «кієвскім рєжимом».