Людина мети, яка творить сама себе, постійно шукає нові ділові справи. Це про Віктора Білінського. Уже 14 років він живе й працює у столиці Великої Британії. Не закінчував вищих навчальних закладів, зате успішно опановує нові обрії життєвих університетів. Хоч у шкільному атестаті Віктор мав лише «добре» і «відмінно», та після одинадцятого класу вирішив працювати разом зі стрийком (дядьком) столяром. Це ремесло залюбки опанував ще після шкільних уроків. А вже з другого класу відвідував гуртки з малювання, різьблення по дереву. 15-річним став на своєму обійсті мурувати майстерню.

Про зустріч чотирьох лідерів країн нормандського формату — канцлера ФРН Ангели Меркель, президентів Франції Еммануеля Макрона, України Володимира Зеленського та Росії Володимира Путіна — говорили так багато ще задовго до того, як вона відбулася, що температура атмосфери, в якій тривало очікування перших новин про її результати, сягала найвищого градуса.

Наприкінці минулого тижня експерти Венеційської комісії РЄ проаналізували Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і дійшли висновку, що він порушує баланс між популяризацією української мови та захистом мовних прав нацменшин. У висновку кілька разів наголошено, що прагнення української влади на законодавчому рівні зафіксувати заходи для просування державної мови цілком зрозумілі та виправдані. Проте, на думку експертів РЄ, мовна політика — надзвичайно складне й чутливе питання в Україні, яке було і може стати у майбутньому джерелом напруги всередині держави і причиною конфліктів з материнськими державами національних меншин, які проживають на території нашої країни.

Представники неурядових організацій Грузії, Молдови й України, які зібралися у Брюсселі на другу неформальну зустріч форуму «Східне сусідство ЄС», підписали спільну декларацію, в якій виклали своє бачення партнерства трьох найуспішніших країн цього проєкту.

Повне виведення військ та озброєння з територій ОРДЛО, формат і терміни передачі Україні неконтрольованої ділянки кордону на Донбасі, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Луганщини й Донеччини, безпекова ситуація на Донбасі стануть темами саміту в нормандському форматі в Парижі 9 грудня. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час спільної із Прем’єр-міністром Королівства Швеція Стефаном Левеном пресконференції в Києві.

Саміт глав держав і урядів країн-учасниць нормандського формату, запланований у Франції на 9 грудня, спричиняє змішані почуття не лише в Україні, а й у Європі. Учасники круглого столу «Донбас між небом і землею: врегулювання конфлікту чи поступки?», організованого Центром європейських досліджень Вілфріда Мартенса у Брюсселі, поділилися міркуваннями щодо можливих підсумків нормандської зустрічі, яка має на меті знайти прийнятний шлях врегулювання конфлікту.

З першого грудня у європейському кварталі Брюсселя розпочне роботу нова команда головних європейських чиновників, які визначатимуть внутрішню й зовнішню політику Євросоюзу на наступні п’ять років. Під час сесії Європарламенту в Страсбурзі понад 400 євродепутатів підтримали перелік із 25 єврокомісарів від 25 країн-членів ЄС, а також кандидатуру іспанця Жозепа Борреля на посаду високого представника із закордонних справ та політики безпеки. Велика Британія свого кандидата до ЄК не подавала. Очолила Єврокомісію 61-річна німкеня Урсула фон дер Ляєн. А Європейську Раду — 43-річний бельгієць Шарль Мішель. Процес формування нового пасьянсу політичних топменеджерів ЄС був цього разу чи не найскладнішим в історії існування Євросоюзу і став результатом компромісів з боку не однієї столиці. Журналісти та аналітики вже охрестили команду фон дер Ляєн геополітичною Єврокомісією.

Олена Зеркаль, без сумнівів, є одним із найбільш відомих облич сучасної української дипломатії. При цьому назвати її «кар’єрним дипломатом» — не зовсім правильно. Хоча Зеркаль була тією людиною, яка, багато років працюючи в Мінюсті, готувала та зробила можливим підписання Угоди про асоціацію з ЄС, у МЗС вона пропрацювала всього 5 років і 3 місяці. Причому на одній і тій же посаді — заступника міністра з питань європейської інтеграції.

Візит української делегації на чолі із Президентом Володимиром Зеленським до Вільнюса був багатим на підписання важливих двосторонніх документів. За підсумками засідання ради президентів України та Литви підписано декларацію про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період з 2020-го до 2024 року.

«Їду до нашого доброго друга й надійного союзника — в Естонію. Маємо обговорити протидію спільним загрозам зі сходу та спільні можливості на Заході», — про це у відеозверненні, оприлюдненому у Facebook, перед офіційним візитом до Таллінна повідомив Президент Володимир Зеленський.