Збройні сили

Прапорщик Косянчук Олег Анатолійович, головний старшина польового вузла зв’язку об’єднаного польового вузла зв’язку Генерального штабу Збройних cил України, повних 33 роки, народився на Хмельниччині, — по-військовому чітко відчеканив приємний голос у слухавці. З душі відлягло, бо не знала, з яким настроєм зі мною розмовлятиме солдат, що побував у самому епіцентрі неоголошеної війни. Голос дзвінкий, відчула: настрій хороший, а далі стало зрозуміло, що й з гумором у нього все гаразд.    

До неба пана Олександра вабило з дитинства. «Пам’ятаю, як на кожні літні канікули вже з п’ятого класу нас відправляли косити горох або на інші польові роботи. І мабуть, хтось з обласного начальства регулярно пролітав над нами, щоб стежити за виконанням робіт. Відтоді я й зацікавився авіацією. Усе думав, як це — летіти в тому вертольоті?» — згадує Олександр Васильович. У військкоматі він твердо заявив, що хоче бути льотчиком. 

День Високомобільних десантних та Повітряних військ Збройних сил Президент Петро Порошенко відзначив у Слов’янську. Верховний Головнокомандувач відбув до Донецької області з робочою поїздкою, щоб особисто привітати із професійним святом захисників Вітчизни. У виступі він назвав воїнів-десантників елітою Збройних сил, оскільки вони «продовжують традиції «крилатої піхоти» минулих поколінь, пишуть власну історію українських Високомобільних десантних військ, яка сповнена героїзмом перемог та гіркотою втрат». 

Зустріч із командиром військової частини А0952 полковником Олександром Борисовським виправдала сподівання. Підтягнутий, чемний, серйозний і, що не дивно, не менш таємничий. Служба вимагає. Гостинно  

Чимало вже сказано про необхідність кардинальних змін у сфері оборонного відомства. Час і події вказали на недоліки, яких накопичилося за роки велика кількість. Нарешті військові стали відкритішими для суспільства, визнали необхідність залучення свіжих сил. Приклад тому — робота цивільних в окремих секторах міністерства. Не забарилися і перші результати. Про це йшлося під час брифінгу, присвяченого питанням роботи Ради реформ оборонного відомства, за участю заступника міністра оборони Юрія Гусєва та керівників проектів Ради реформ, представників «Волонтерського десанту».   

Суспільство уважно стежить за перебігом експерименту, запровадженого Міністерством оборони спільно з «Волонтерським десантом». Адже йдеться про відродження армії й довіри до неї, доведення її забезпечення до європейських стандартів. Днями у Міноборони підбито перші підсумки спільної діяльності. Присутній на заході Президент України Петро Порошенко дав йому таку оцінку: «Висадка «Волонтерського десанту» відбулась успішно». Він зазначив, що волонтери припинили участь у політичних телепрограмах, майже зникли із соцмереж, а почали 24 години на добу працювати для того, щоб значно поліпшити ситуацію в Збройних силах, продемонструвати, що означають ефективні реформи в армії.

Питання забезпечення людей житлом в Україні завжди було гострим. Адже є чимало соціально малозахищених категорій громадян, яких держава за законом мала б забезпечити належними квадратними метрами. Але постійно чогось бракує: землі, коштів, будматеріалів, а часом і політичної волі. Уряд таки визначив, що нині пріоритетні категорії — родини загиблих, а також інваліди й учасники АТО. Отже, найближчим часом державним коштом заплановано придбати для них понад 700 квартир. Про це повідомив заступник міністра соціальної політики Василь Шевченко. 

Волинянам було доручено організувати будівництво взводно-опорних пунктів, так званих ВОПів, у зоні проведення АТО на донецькому напрямку в околицях Маріуполя. Головними виконавцями цих робіт стали дві потужні волинські будівельні компанії — «Луцьксантехмонтаж-536» і «Житлобуд-2» та майже сотня волинських лісівників. 

Друга батарея протитанкового дивізіону 55-ї Запорізької артбригади під командуванням 28-річного майора Антона Логвинова стала легендою ЗСУ: її «рапіри» (100-міліметрові протитанкові гармати) влучно б’ють техніку терористів прямою наводкою. Вони успішно утримують позиції ЗСУ і добровольчих батальйонів на всій лінії фронту у зоні АТО. Цей підрозділ виконував бойові завдання спочатку на Маріупольському, а потім — на Дебальцевському напрямках. 

Перша і справжня війна для командира взводу управління гаубичної самохідно-артилерійської батареї військової частини А0998 капітана Дмитра Мерзлікіна розпочалася торік у липні на Луганщині. Його батарея, що входила до складу одного з підрозділів батальйонної тактичної групи, виконувала завдання: вогневий супровід наших колон. Уночі 11 липня 2014 прикордонники із ММГ2 ДПСУ, а також військовослужбовці ЗСУ, що входили до цієї батальйонної тактичної групи, вийшли в опорний пункт поблизу селища Зеленопілля, за 17 км на південний схід від міста Ровеньки на Луганщині, із завданням прикривати визначену ділянку держкордону. О 4.30 у їхній бік терористи відкрили вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Бойовики стріляли з відстані понад 15 км з боку державного кордону з РФ. Під час тієї атаки, за різними даними, загинуло від 19 до 30 українських захисників і майже сотню було поранено. Важкого поранення зазнав тоді й офіцер Мерзлікін. 

Схоже, небесна канцелярія запровадила свої традиції для святкування Дня наших Військово-Морських сил. Як і торік, цей день в Одесі видався похмурим, накрапав дощик. Утім, погодні примхи не внесли помітних коректив до святкової програми. Її військово-морська частина була доволі скромною: святкове шикування — нагородження — екскурсії на бойові кораблі. Цього разу не було Президента і мальовничих маневрів біля Одеського узбережжя. Заявленого раніше командуванням ВМС «відходу від пафосу» загалом було дотримано. Навіть на святі більше говорили про справи. 

Воєнні дії на сході країни внесли корективи і в діяльність військових, і в життя мирного населення. Неспокійні будні дали зрозуміти і армійцям, і цивільним, що без спільної взаємодії обійтися неможливо. Скориставшись зарубіжним досвідом, у травні минулого року в Збройних силах України започатковано новий напрям діяльності — цивільно-військове співробітництво. Про суть задуму й результати його втілення у життя розповів «УК» начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій НОЗДРАЧОВ.