Всеукраїнський форум «Україна 30 «Інфраструктура», який почав триденну роботу 22 лютого, викликав значний інтерес і великого бізнесу, і дипломатів багатьох країн. Серед тих, хто виступив на форумі, був Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні ФАНЬ СЯНЬЖУН. Кілька днів потому пан Посол люб’язно погодився відповісти на запитання «Урядового кур’єра».
— 24 серпня 2020 року Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін у вітальній телеграмі Президентові України Володимирові Зеленському заявив: «Україна — стратегічний партнер Китаю та важлива країна — учасниця в ініціативі «Один пояс, один шлях». Пане Фань, ви вже близько року очолюєте дипломатичне представництво Китайської Народної Республіки в Україні. Яке ваше бачення потенційних можливостей нашої країни стати однією з найпривабливіших, надійних і перспективних партнерів китайського бізнесу в Європі?
— 30-річчя Незалежності — це велика подія для українського народу. За ці роки український народ пройшов нелегкий, але славний шлях, досяг видатних успіхів у справі розвитку своєї країни. Ці успіхи ще раз довели великий розум і талант українського народу. На такий народ заслужено очікують великі перемоги. Китай — одна з перших країн, які визнали незалежність України і встановили з нею дипломатичні відносини. Ми завжди раді бути партнерами і намагаємося створити умови для миру, стабільності й розвитку вашої великої країни.
Минулий форум було присвячено розвитку інфраструктури України. Це дуже важлива тема для розвитку будь-якої країни. Є китайська приказка, яка простими словами розповідає про важливість розвитку інфраструктури. Ця приказка звучить так: «Хочеш бути багатим, побудуй спочатку дороги!»
За останні понад 40 років політики реформ і відкритості в Китаї, особливо за 20 років після вступу в нове століття, ця проста народна мудрість допомогла нам безперервно розвиватися в галузі інфраструктури.
— Я двічі був у Китаї, не раз там бували мої колеги, і ми досі захоплюємося вашими прекрасними автобанами, аеропортами, багаторівневими дорожніми розв’язками, унікальними мостами і віадуками. Такому повчальному досвіду Китаю як світового лідера інноваційного розвитку наша газета надає великого значення.
— Приємно це чути. Нині швидкісна залізниця Китаю становить завдовжки 38 тисяч кілометрів, швидкісна автомобільна дорога — 150 тисяч. Серед перших десяти найбільших портів світу сім — китайські. За кількістю і технологічними рішеннями китайські мости теж займають перше місце у світі. Багато присутніх на форумі, напевно, як і ви, були і бачили найбільший за протяжністю морський міст Гонконг — Чжухай — Макао завдовжки 55 кілометрів. Саме за рахунок швидкого і вдалого розвитку інфраструктури Китай отримує постійний, стрімкий і безперервний розвиток за всі останні роки.
Уряд України теж надає великої уваги розвитку інфраструктури і безперервно досягає успіхів. Будівництво доріг у країні стало набагато швидшим. Програму «Велике будівництво», ініційовану шановним Президентом, народ країни вітає і підтримує. У міру реалізації цієї програми Україна матиме сприятливі умови соціально-економічного розвитку.
— Саме запрошення вас на форум, як ви казали у виступі, відображає велику увагу української сторони до співпраці з Китаєм в галузі інфраструктури та істотні перспективи для наших країн як партнерів у цій галузі.
— Нині китайські підприємства активно беруть участь у розвитку інфраструктури України і досягли значних успіхів. 2018 року китайська компанія достроково і високоякісно виконала великий і потрібний проєкт днопоглиблювальних робіт у портах Одеси. У лютому 2019-го китайська компанія за рік побудувала потужну Нікопольську сонячну електростанцію, а Сиваська вітрова електростанція, яку теж спорудила китайська компанія, вже на стадії введення в експлуатацію. Після запуску вона буде однією з найпотужніших ВЕС у Європі. Крім цього, є багато інших проєктів з будівництва електростанцій, що використовують відновлювану енергію. Перевага китайських компаній щодо темпів і якості будівництва знайшла в цих проєктах повне відображення. Китайські підприємства готові до постачання сучасних вагонів і участі в будівельних роботах для Харківського метро.
— Це дуже важливі напрями нашого розвитку. У промові на форумі Владислав Криклій, міністр інфраструктури, зазначив: «Європа визначила 2021-й роком залізниць. І ми також у тренді: вперше за 30 років 4 мільярди гривень з держбюджету підуть на те, що відчує кожен пасажир — 100 нових вагонів та електрифікація. А головне — даємо старт проєкту високошвидкісного сполучення. Нам потрібні швидкості ХХІ сторіччя та інтеграція із залізницями країн ЄС, прискорення доставки вантажів та контейнерів».
— Нині дедалі більше китайських підприємств стали виявляти зацікавленість і брати участь в інфраструктурних проєктах України. Вони вже зав’язали хороші контакти з українською стороною. Я теж зустрічався із представниками цих компаній. Ділова активність китайських підприємств дає нам упевненість у хороших перспективах нашої співпраці в цій галузі. А щоб поглибити і пришвидшити цей процес, ми повинні й уже готові спільно з українською стороною активізувати роботу у наступних напрямах.
По-перше, слід створити на урядовому і законодавчому рівнях хорошу правову базу для прискореного розвитку цієї співпраці. Як відомо, це досить важливо для відповідних компаній, які зголосилися працювати в цій галузі. Ми дуже близькі до підписання міжурядової угоди про поглиблення співпраці в галузі інфраструктури. Підписавши цю угоду, матимемо більше можливостей для реалізації відповідних проєктів. Китайські підприємства вже працюють над ними, маючи бізнес-плани для реалізації. Бажано, щоб ці проєкти реалізувались.
По-друге, дуже важливо зацікавити китайські підприємства брати участь у втіленні проєктів на основі державно-приватного партнерства, а також концесії. Україна рухається в цьому напрямі, оголосивши тендери саме за такими проєктами. Якщо умови бізнесу будуть цікавими, підприємства беззаперечно готові будуть працювати.
По-третє, нашим країнам слід активізувати роль регулярних вантажних залізничних перевезень між Китаєм і Україною. Торік нам вдалося відкрити регулярне сполучення вантажних поїздів між нашими країнами. Я спільно з паном міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм і паном заступником міністра закордонних справ України Євгеном Єніним узяли участь на презентації першого поїзда Китай — Україна. Важливість ролі регулярного сполучення важко переоцінити. Вважаємо, є великий потенціал, особливо щодо завантаження товарів на зворотному шляху з України до Китаю. Треба повніше використовувати великі потенційні можливості мультимодальних перевезень з Китаю в Європу транзитом через Україну. Переваги географічного розташування вашої країни треба використовувати ефективніше. Тут можливостей і справді багато. Як відомо, регулярні вантажні поїзди Китай — Європа ідуть у понад 90 міст Старого Світу. Торік, попри карантинні обмеження у зв’язку з пандемією, вони вже досягли 12 400 потягів, що на 50% більше.
По-четверте, вельми актуально підбити підсумки зробленого й усунути перешкоди для успішної співпраці. Тут можливості теж є. Як кажуть, хоч би як добре робилося, завжди є недоліки. Їх треба якомога швидше виявляти і на благо нашої спільної справи швидше й ефективніше усувати.
— Для української сторони дуже важливі ваші побажання щодо інвестиційного клімату в Україні.
— Скажу головне. Китайські підприємства вже втілили певні проєкти в Україні, але цього явно недостатньо. Їхній досвід, технології та фінансові можливості дають нам змогу вийти на вищий рівень взаємовигідної співпраці. Позитивних прикладів, які виконали китайські підприємства в близькому і далекому зарубіжжі України, вже багато.
— Чи могли б ви, пане Посол, навести читачам нашої газети кілька конкретних фактів?
— Найкрасномовніший із прикладів — залізниця Ангрен — Пап на сході Узбекистану завдовжки 169 кілометрів. Західні країни прогнозували термін будівництва п’ять років, а китайські підприємства побудували її за 900 днів. Ми також побудували на цій дорозі найдовший тунель у Центральній Азії —Камчицький завдовжки 19,2 кілометра.
Вісім років тому, працюючи Послом Китаю в Таджикистані, я спільно із президентом країни Емомалі Рахмоном узяв участь у презентації найдовшого тунелю в цій країні — Шахристан, завдовжки 5253 метри. Цей тунель зробив дорогу з півночі на південь Таджикистану відкритою і в зимовий сніжний період, адже до цього взимку вона була непрохідною. Цей дуже важливий для Таджикистану об’єкт також побудувало китайське підприємство.
— Які об’єкти, що їх споруджують китайські компанії в Європі, ви відзначили б?
— Китайські підприємства будують залізницю Сербія — Угорщина, у Хорватії — Пелешацький морський міст завдовжки 3,9 кілометра.
Як Посол Китаю в Україні хочу, щоб і тут, у вашій країні, за участю китайських підприємств було більше таких самих хороших і потрібних проєктів. Адже це добробут українського народу.
Щоб у вашу країну активніше йшли китайські інвестори, нам важливо бути впевненими в перспективі нашої співпраці в галузі інфраструктури, як ми маємо впевненість в наших торговельно-економічних відносинах. Як відомо, Китай уже два роки поспіль — перший найбільший торговельний партнер України, досяг історичного рекорду — 15 мільярдів і понад 400 мільйонів доларів. Це займає майже 15% загального обсягу зовнішньої торгівлі України. А експорт України до Китаю збільшився на 98%.
На завершення хотів би ще раз привітати український народ з роком 30-річчя Незалежності й побажати йому великих успіхів на подальшому шляху прогресу. Бажаю великого розвитку програми «Велике будівництво» і хорошого інфраструктурного поступу у вашій країні. Слава Україні!
Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
ФАНЬ СЯНЬЖУН народився в березні 1962 року в місті Чунцін, КНР. Бакалавр. На дипломатичній роботі з 1999 року: радник Посольства КНР в РФ, Генеральний консул КНР в Хабаровську, радник, завідувач відділу Апарату МЗС КНР. 2010—2015 — Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Таджикистані, 2015—2017 — начальник канцелярії із зовнішніх справ представництва Нінся-Хуейського автономного району. 2017—2020 — Посланник Посольства КНР в РФ.
З 18 травня 2020 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні.
Одружений, має доньку.
Ми в Google+