І найсильнішому потрібна підтримка
Термін чинності другої програми розвитку авіапромисловості незалежної України закінчився в 2010 році. Після цього уряд не ухвалював таких документів. У 2011—2019 роках вартість реалізованої продукції підприємств авіагалузі, яка одна з головних у країні, становить у доларовому еквіваленті ~12 мільярдів, відрахування до держбюджету ~3 мільярди, 1,9 мільярда витрачають на зарплату працівників авіагалузі.
Через три роки після закінчення чинності програми розвитку авіапромисловості динаміка дохідності 40 літакобудівних вітчизняних підприємств пішла на спад
Термін чинності другої програми розвитку авіапромисловості незалежної України закінчився в 2010 році. Після цього уряд не ухвалював таких документів. У 2011—2019 роках вартість реалізованої продукції підприємств авіагалузі, яка одна з головних у країні, становить у доларовому еквіваленті ~12 мільярдів, відрахування до держбюджету ~3 мільярди, 1,9 мільярда витрачають на зарплату працівників авіагалузі.
Це повідомив голова правління — генеральний директор ПАТ «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології» (АТ УкрНДІАТ, Київ) Георгій Кривов. За його словами, якщо брати до уваги модель розвитку світового авіабудування (прийнято 15% доходу авіабудівної галузі спрямовувати на її розвиток) за останні дев’ять років, то для майбутнього розвитку авіації потрібно близько $80 мільйонів державних реінвестицій на рік. Ці гроші продукують платники податків — авіабудівники, які наповнюють бюджет.
«Якщо не інвестуватимемо в авіабудування, в Україні не розвиватимуться і споріднені наукомісткі галузі», — наголосив директор АТ УкрНДІАТ.
Експерт розповів, що, наприклад, у ЄС норми відрахувань на нові розробки та науково-дослідні роботи (НДР) досягають 15% вартості реалізованої продукції ($9—10 мільярдів на рік), з яких близько 50% становлять внутрішні корпоративні відрахування ($4,5—5,3 мільярда на рік) та фінансування з держбюджету — майже 50% ($4,5—4,7 мільярда на рік). Обсяг річного фінансування з держбюджету на нові розробки та НДР на початку 2000-х років становив понад $20 тисяч на одного працівника у країнах ЄС, понад $100 тисяч на одного працівника у США. Нині ці цифри вдвічі-втричі більші.
Георгій Кривов навів приклади державних преференцій для авіабудівної галузі різних країн. У Канаді це фінансування експортних операцій, страхування дебіторської заборгованості, надання державних гарантій, фінансування нових розробок та НДР, надання маркетингової підтримки тощо. Наприклад, ЄС профінансував 60% вартості розроблення літаків А-330 та А-340.
«Останні дев’ять років підприємства авіабудівної галузі України виживали самостійно, не отримуючи держдопомоги або фінансування з держбюджету. 2013-го, через три роки після закінчення чинності другої програми розвитку авіаційної промисловості, динаміка дохідності 40 літакобудівних вітчизняних підприємств пішла на спад», — підсумував експерт.
Експерт вважає: якщо у 2020—2030 роках буде чинною програма розвитку авіаційної промисловості України і створять систему державних преференцій, можна очікувати майже $28 мільярдів надходжень від реалізованої продукції, близько $7 мільярдів — відрахування до бюджетів різних рівнів, майже 2 мільярди на подальший розвиток промисловості (рефінансування).
Георгій Кривов зазначив, що у «Звіті про промисловий розвиток-2020. Індустріалізація в цифрову епоху» (UNIDO) Україна увійшла за рівнем використання ADP (технології передового цифрового виробництва) у групу 29 країн, що запізнилися. Згідно з даними звіту, 167 країн поділено на групи: лідери — 10 країн (серед них Китай, Франція, Німеччина, США та ін.), переслідувачі — 40 країн (зокрема Австралія, Австрія, Бразилія, Канада тощо), «ті, що запізнилися» — 29 країн (Україна, Чилі, Нігерія, Уганда), відсталі — 88 країн.
«Якщо Україна не усвідомить необхідності стимулювання розвитку наукомістких передових галузей виробництва (авіабудування — найяскравіший її представник) і не реалізує комплексу відповідних заходів державного протекціонізму, то ми повністю можемо опинитися на узбіччі сучасного розвитку суспільства. І в наступних звітах UNIDO наша країна може потрапити у групу відсталих», — підкреслив Георгій Кривов.
Вікторія КОВАЛЬОВА
для «Урядового кур’єра»
ДОВІДКА «УК»
Першу десятирічну програму розвитку авіапромисловості уряд України затвердив у липні 1992 року. Після закінчення її терміну, 2001-го, було ухвалено другу держпрограму — до 2010 року. Обсяг державного фінансування програм не перевищував 17%.
За останні дев’ять років жоден з урядів України не затвердив державної цільової комплексної науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України на тривалий період.
Нині до авіабудівної галузі належать понад 40 підприємств (серед них літакобудівні, двигунобудівні, агрегатні та авіаремонтні підприємства тощо, майже половина з них входить до державного концерну «Укроборонпром»). Підприємства авіагалузі надають 52 400 робочих місць.