Кого захищаємо: ліс чи короїдів?

«На відміну від санітарних вимог у лісах України, санітарні правила в лісах Республіки Білорусь не містять обмежувальних норм і спрямовані на оперативне оздоровлення і поліпшення санітарного стану насаджень», — такі висновки зробила журналістка білоруської «Лісової газети» після міжнародного семінару, що стосувався поширення шкідників у лісі.

Коротко, але вичерпно. Очевидно, варто зупинитися на окремих важливих деталях, чому наші навіть не європейські сусіди вже мають підстави робити висновки, що в нас система навіть більш бюрократична, ніж у них.

Камінь спотикання — санітарні рубки

Про всихання соснових насаджень в Україні говорять уже давно. Принаймні на Волині. Але одночасно з лісівниками, які б’ють на сполох, представники окремих громадських організацій не менш гучно заявляють, що під виглядом санітарних заходів знищують здоровий ліс. І байдуже, що фахівці пояснюють: санітарні рубки для Волині більше збиткові, ніж прибуткові. Бо для такої ресурсної області достатньо рубок головного користування, щоб забезпечити потребу в деревині, а відповідно до нової редакції Санітарних правил в лісах України, старіші за віком насадження, пошкоджені шкідниками, котрі лісівникам потрібно зрубати першочергово, зараховують у фонд рубок головного користування. Ці рубки лімітовані, і переруб не допускається, тобто замість нормальної здорової деревини рубають пошкоджену.

На семінарі «Спостереження за станом соснових насаджень і призначення в них санітарно-оздоровчих заходів», що відбувся в Івацевичівському лісгоспі Брестського державного виробничого лісогосподарського об’єднання, результатом якого і стала згадана публікація у спеціалізованій газеті, була делегація від Волині й Житомирщини. Очолив її перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ Віктор Сахнюк, серед учасників — науковці Василь і Олена Бородавки, які вже не один рік обстежують волинські ліси й мають ґрунтовні дослідження на тему поширення шкідників, директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч.

Що вразило: перший заступник міністра лісового господарства Республіки Білорусь Олександр Кулик був присутнім на нараді від її початку і до завершення. «Нині йдемо позаду шкідників. Не знаємо, як від цього захистити ліс. І це вже не проблема. Це трагедія, яка швидко набуває масштабів не лише в Білорусі», — одразу розставив крапки над «і» перший заступник міністра. Він уважно вислухав усі аргументи і зробив кілька висновків. Головний і найбільш обнадійливий: з огляду на те, що проблема вже навіть не національного масштабу, а міждержавна, слід ініціювати спільну заяву Мінлісгоспу Республіки Білорусь і Державного агентства лісових ресурсів України до профільних міжнародних організацій про доцільність реалізації міждержавного проекту, щоб напрацювати стратегію боротьби зі шкідниками лісу. Це відбудеться в жовтні цього року в Польщі під час засідання сесії ФАО і ООН.

Яка відповідальність громадськості

Від зеленої пожежі рятувати ліс проблемно. По-перше, нема іншого виходу, як працювати бензопилою й сокирою, збираючи недоїдки після жуків. По-друге, в нашому демократичному суспільстві багато важить думка громадськості, яка не бере на себе відповідальності. Не секрет, що приблизно так відбувалося і внесення змін до Санітарних правил у лісах України, авторів яких, до речі, не знаємо дотепер. Тож нині білоруси зі своєю далеко не європейською системою держуправління мають усі підстави стверджувати, що в Україні на шляху боротьби зі шкідниками лісу — бюрократичні перешкоди.

Але найгірше, що наші північні сусіди мають рацію. Адже від моменту виявлення до часу призначення санітарної рубки минає кілька місяців. Адже треба створити комісію, провести лісопатологічне обстеження, визначити осередок. А також пройти численні погодження, оприлюднити на сайтах профільних управлінь та облдержадміністрацій пропозиції. Після цих узгоджень виписують лісорубний квиток. Знов оприлюднюють тепер уже перелік санітарних заходів. За цей час площа, пошкоджена короїдом, розширюється вдвічі. Але рубати можна в межах, які погоджені.

Екологічна шкода неймовірна. Не кажу вже про економічні втрати. Окреме питання — території природно-заповідного фонду, куди українським лісівникам із санітарними заходами зась.

Білоруські колеги під час семінару зізналися: доки ми не знали про ваші умови призначення санітарних рубок, вважали, що в нас цей процес занадто тривалий. Щоб зрозуміти різницю: у штаті кожного лісгоспу Білорусі є лісопатолог. Він має повноваження провести обстеження і призначати санітарний захід. Тим часом на всю Україну — кілька спеціалізованих лісопатологічних організацій.

Феромонна пастка дає результат

Директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч розповіла, що в наших лісах активно працюють «пожирачі соснових деревостанів». За вегетаційний період виходить 5 поколінь шкідників. Проблема також у тому, що коли верхівка починає відмирати, нижня частина дерева ще жива. У свіжозаселеному дереві симптоми ураження помітні лише підготовленому фахівцеві. Але призначати його в рубку, згідно з правилами, дозволено тоді, коли воно пожовкне. Тож виходить, що застосувати санітарні заходи на ранніх етапах розвитку патології майже неможливо. Ще одну хвилю спротиву спричинить згодом пеньок, бо він також буде живим.

Тетяна Касіч розповіла, що Волинь першою в Україні запровадила феромонні пастки для контролю чисельності шкідників і вже є перші результати досліджень. Щодо хімічного обробітку, то дуже мало препаратів дозволено в лісовому господарстві, а їхнє застосування становить велику загрозу довкіллю.

Білоруські колеги уважно вислухали волинських доповідачів. Не лише тому, що українці значно пішли вперед у дослідженнях. А радше через те, що коли білоруси активно видаляють у своїх лісах хворі дерева, у нас вагаються під хвилею політичних заяв: бути чи не бути. Тим часом шкідникові кордони — не перепона. Тож наших сусідів насправді більше турбує, що робити в ситуації, коли колеги замість діяти думають. Адже в Україні тільки лісівники, та й то переважно волинські, вважають трагедією масштабне поширення шкідників. І виходить, що безперешкодно працювати у волинському лісі тепер можуть хіба короїди.

Тетяна Касіч нагадала, що Волинь однією з перших заговорила про проблему вголос, стала досліджувати її і наразилася на хвилю критики. Олександр Кулик не приховував здивування: в них у проведення рубок громадські активісти не втручаються, бо не можна керуватися баченням не фахівців у галузі. А вчасно провести ті чи ті заходи — не примха, а обов’язок перед державою. А наш період тиші в лісі, під час якого заборонено санітарні заходи, прокоментував коротко: «То ви ще й створили всі умови для розмноження шкідників».

У сусідів є великий науковий потенціал, що дає змогу забезпечувати захист лісів на сучасному рівні з урахуванням світової практики. Білоруський державний університет розробив і виготовив феромони для здійснення феромонного нагляду за основними хвоє- і листогризучими видами піднаглядних комах. Цим досвідом вони ділилися з українськими колегами. Очевидно, що волинські фахівці запозичать у білорусів практику феромонного спостереження. Бо в них уже є 13 видів феромонів для основних видів шкідників. Нагляд за феромонними пастками проводить Біллісозахист.

Ситуація критична

Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка під час міжнародного семінару розповів, що в Україні біда більшою мірою охопила Київщину, Житомирщину, Рівненщину, але й на Волині вже вражено великі площі сосняків. Раніше деяких шкідників складно було знайти у поліських лісах навіть для наукових досліджень. Нині лісівники змушені за змогою оперативно вирубувати місця концентрації комах, деревину швидко вивозити з лісу, а вражені короїдами порубкові рештки спалювати.

Часто проти санітарних рубок виступають екологи й активісти, оскільки вважають, що під виглядом боротьби з короїдами вирубуватимуть здорові дерева. Адже під час інспекції зрубаних дерев переважно фіксують сирі пеньки, а вони не підтверджують однозначної загибелі дерев. Насправді рубкою лісокористувачі намагаються ліквідувати гострі осередки патогенів і мінімізувати втрати від їхньої згубної дії.

Нині ситуація в лісах цілком прогнозовано різко загострюється. Отримані результати обліків критичні, тому прогнозують подальше розгортання патогенного комплексу в сосняках. Ймовірно, так буде і в Білорусі.

Найефективніший і майже безальтернативний захід боротьби з новими патогенними комплексами — проведення санітарних рубань. На жаль. Їх широко застосовують у лісах усіх країн, де тривають новітні патологічні процеси. При цьому вибіркові санітарні рубання можуть давати належний ефект лише на етапі початкового заселення кількох дерев і за умови термінового їхнього видалення. Інакше вони лише провокують подальше поширення патогенів. За мету потрібно ставити польський досвід боротьби, радить науковець. Адже лісоводи цієї країни «йдуть перед шкідником».

Насамкінець. З минулого року науковці на Волині зафіксували певне зростання чисельності й активізацію діяльності кількох видів ентомофагів (корисних комах, що природним шляхом контролюють чисельність шкідливих), які винищують у ходах короїдів їхні яйця, личинок та ювенільних (підростаючих) особин. Прогнозують, що їхні популяції зреагують відповідно на спалах короїдів і з часом істотно обмежать їхнє розмноження. А нині надважливо, щоб співпраця білоруських і українських лісівників і науковців якнайшвидше дала змогу розв’язати проблему, нагальну для обох країн.