Генерал-лейтенант «Г» заявив днями, що хоче створити в українській армії структуру, аналогічну радянському «СМЕРШу». Причому — у своєму безпосередньому підпорядкуванні. Не Президента… Хоча створений 1943-го «Смерть шпигунам» підпорядковувався безпосередньо Сталіну.

Цей генерал вочевидь передивився російських серіалів про «мужніх і доблесних» борців зі шпигунами та зрадниками. Офіційна радянська, а нині російська пропаганда багато сказала, написала та зіграла на екранах про успіхи цього ду-у-уже своєрідного підрозділу радянського Міноборони, який на певному етапі Другої світової підміняв у СРСР контррозвідку. Але якщо навіть ці досягнення добре відгодованих бійців внутрішнього фронту й мали місце, не варто забувати й про інший бік медалі.

Зокрема у Вікіпедії зазначено, що агентів «СМЕРШу» також використовували для створення агентурних мереж у лавах різних антирадянських організацій, зокрема — прибалтійських рухах опору та Українській повстанській армії! Агентів у цих організаціях зазвичай називали «сексотами» (скорочення від російського «секретный сотрудник»).

Далі — більше, цитую: «СМЕРШ» набув у роки війни зловісної слави через систему репресій проти мирного населення, яке перебувало в окупації або на примусових роботах у Німеччині. Найменша підозра у співпраці призводила до часто необ∂рунтованих арештів, розстрілів багатьох військових і цивільного населення. Деякі історики стверджують, що «СМЕРШ» став продовженням сталінської системи терору і придушення інакомислення в Радянському Союзі, і не впевнені, як правильно його називати — розвідувальним чи репресивним органом. За даними деяких істориків, з 1941 по 1945 рр. цим органом було заарештовано близько 700 тисяч осіб, з яких близько 70 тисяч розстріляно. Згідно з іншими джерелами, через чистилище «СМЕРШ» пройшло кілька мільйонів, а близько чверті з них було страчено.

В умовах війни дуже часто ніякого слідства не вели, великі групи людей було арештовано й незаконно і часто безпідставно репресовано. На репресивний характер «СМЕРШу» також вказує «стандартний» термін ув’язнення для багатьох засуджених — 25 років. Такі терміни засудження отримували не тільки підозрювані в співпраці з німцями, а й радянські громадяни, які поверталися на Батьківщину з примусових робіт у Німеччині».

А ось це місце зі статті з Вікіпедії хочу підкреслити особливо, оскільки, на мою думку, усю цю «СМЕРШельну» істерику генерала влаштовано через цілком справедливу критику його «роботи»: «Для контролю над інакомисленням «СМЕРШ» створив і підтримував цілу систему стеження за громадянами в тилу і на фронті». Мали місце «часто безпідставні звинувачення проти військовослужбовців і цивільного населення». Заткнути рота усім, хто має свою думку, — ось чого явно хоче тричі генерал. Який, до речі, не має ні військової освіти, ні військової кар’єри.

Та — знову про «СМЕРШ». Ця «контора» також відігравала велику роль у поширенні сталінської системи терору на країни Східної Європи, де встановилися дружні до Радянського Союзу режими. На території Польщі і Німеччини після війни деякі нацистські концтабори продовжували функціонувати під егідою «СМЕРШу» як місця репресій ідеологічних противників нових режимів. Зокрема у нацистському концтаборі Бухенвальд ще декілька років після війни утримували понад 60 тисяч противників соціалістичного вибору. Оце наші європейські друзі зрадіють, коли втямлять, що саме хоче відродити наш герой.

Ось як відреагував на заяву генерала відомий історик Володимир В’ятрович: «Я розумію, коли всілякі еленерівсько-деенерівські отаманчики створюють «СМЕРШ», НКВД, КГБ. Це повністю збігається з їхньою картиною світу — темного і совкового. Але коли про створення чогось аналогічного «СМЕРШу» говорить міністр оборони України — це понад моє розуміння. Не можна водночас боротися за демократичну європейську Україну проти авторитарної совкової Росії і захоплюватися «СМЕРШем», який був одним із інструментів страшних репресій проти українців. Панові міністру варто звернути увагу на ближчі для нас приклади справді успішних контррозвідувальних органів демократичних держав, а не повертати до життя одного із сталінських привидів».

Ну а завершу словами Семена Семенченка, який вважає, що «СМЕРШ» повинен займатися не тільки зрадниками на передовій, а й тими, хто замість снарядів потрібного калібру поставляє армії геть інші. А також тими, хто в офіційних зведеннях дезінформує народ України та керівників держави про стан справ на фронті.

P.S.І, до слова, а для чого нам тоді СБУ, яка є (або принаймні має бути) одним із активних учасників усе ще поки що офіційно Антитерористичної операції?