Унаслідок медичної реформи структура первинної медичної допомоги стала більш чіткою та визначеною. Про це повідомили на брифінгу представники профільного міністерства.

— У державі відбувається глибинна трансформація системи охорони здоров’я. Оптимізація її мережі супроводжується, з одного боку, укрупненням стаціонарних закладів, з другого — наближенням первинної медичної допомоги до місця проживання населення. Якщо раніше вона реалізовувалася в рамках поліклініки і була тісно пов’язана зі спеціалізованою допомогою, і ми навіть не могли сказати, скільки грошей виділяється на первинну медичну допомогу, то нині ми маємо чітку визначену структуру. Так, повністю сформована мережа закладів первинної ланки — центрів первинної медико-санітарної допомоги у пілотних регіонах, — зазначив начальник Управління реформ медичної допомоги МОЗ  Костянтин Надутий.

За словами посадовця, розбудова мережі амбулаторій та їх оснащення —   потрібний, але водночас надзвичайно ресурсозатратний процес. Тому Міністерство охорони здоров’я підготувало проект урядової постанови, яким передбачається внести зміни до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року. 

Зокрема йдеться про те, щоб на будівництво нових амбулаторій у сільській місцевості виділити за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам 1882,6 мільйона гривень. 

За даними МОЗ, в Україні  створено 662 центри первинної медико-санітарної допомоги, що становить  85% від запланованих у 2013 році. Тим часом у 14 регіонах країни план виконано стовідсотково. Також розширюється мережа амбулаторій сімейної медицини. Торік  кількість амбулаторій зросла на 778 одиниць, з них: 558 — у містах та 220 — у сільській місцевості.

Втім, журналісти навели приклади скарг від сільського населення на те, що лікарні закривають, а їм доводиться їздити до лікаря за багато кілометрів від домівок.

Відповідаючи на це запитання, Костянтин Надутий зазначив, що в селах  лікарні не закриваються, а реорганізуються в амбулаторії, яких нині в країні вже понад п’ять тисяч.

Сімейний лікар допоможе усім членам родини. Фото Володимира ЗAЇКИ

Обрати медика можна самостійно

З 2020-го первинну медичну допомогу надаватимуть тільки сімейні лікарі. У МОЗ кажуть, що в реформуванні галузі це завдання номер один. Фахівців загальної практики навчатимуть у медуніверситетах.

На запитання журналістів щодо кваліфікації сімейних лікарів, які працюють нині (є багато випадків, коли колишній терапевт просто боїться підійти до немовляти), посадовець відповів, що протягом перехідного періоду сімейні лікарі працюватимуть разом із педіатрами. У відомстві нагадують: обрати сімейного лікаря можна самостійно, він оглядатиме хворого та призначатиме лікування, а за потреби  направлятиме до профільного фахівця.

— Сімейний лікар — це фільтр, який зменшує потік звернень по вторинну допомогу. Нині відбувається активне перенавчання терапевтів і педіатрів на лікарів загальної практики. У 2012 році було перепідготовлено 1447 лікарів, у 2013-му — 2466, — розповів Костянтин Надутий.

Норматив навантаження на сімейного лікаря становить 1200 осіб у сільській місцевості і 1500 осіб — у місті. За словами фахівця, щоб розв’язати цю проблему, потрібно підготувати 30 тисяч таких фахівців.

Починаючи з 2012 року, медичним працівникам, які надають первинну медичну допомогу в пілотних регіонах, нараховують стимулюючі надбавки за обсяг та якість виконаної роботи. Завдяки цьому їхня заробітна плата за підсумками 2012—2013 років збільшилась в середньому на 50—60% у порівнянні з 2011 роком. Крім того, уряд ухвалив постанову щодо підвищення рівня оплати праці молодим спеціалістам, які залучені до роботи в селах і селищах. Костянтин Надутий наголосив, що це дасть змогу підняти престиж праці медика, який за державним направленням працюватиме в сільській місцевості. Нині кількість сімейних лікарів, які працюють у закладах охорони здоров’я первинної ланки, становить понад 10 тисяч осіб.

Журналісти ставили запитання щодо індикаторів, якими визначається якість роботи лікаря загальної практики — сімейного лікаря. Тут виокремлюються три показники: кількість госпіталізації пацієнтів, викликів швидкої допомоги та консультацій пацієнтів у профільних спеціалістів. За умови достатньої кваліфікації лікаря ці показники зменшуються. Якість роботи лікаря визначатиметься залежно від згаданих показників і відображатиметься за допомогою спеціальних надбавок на оплаті праці лікаря.

Втім, виникає запитання: чи не створить така практика певні проблеми для пацієнта, адже сімейний лікар не матиме стимулу направляти його до  фахівця вузького профілю? Костянтин Надутий запевнив, що таких проблем не повинно бути, позаяк пацієнт має право оскаржити дії лікаря, і якщо комісія визнає їх неправомірними, його позбавлять ліцензії.

Екстреною допомогою задоволені

Іншим важливим напрямом модернізації галузі охорони здоров’я в 2013 році був розвиток екстреної медичної допомоги.

За словами посадовця, торік у всіх регіонах країни створено центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Нині функціонує 875 пунктів постійного базування та 247 пунктів тимчасового базування підрозділів системи екстреної медичної допомоги, їх кількість постійно зростає. Це дає змогу виконувати норматив прибуття бригад екстреної медичної допомоги до пацієнта у містах — на 90%, поза містом — на 91—92% (норматив у місті — до 10 хвилин, поза містом — до 20 хвилин).

Також Костянтин Надутий повідомив, що завдяки виділенню субвенції з державного бюджету на закупівлю медикаментів усі бригади екстреної медичної допомоги територіальних центрів на 100% забезпечені медикаментами для надання медичної допомоги.

Торік проведено процедуру закупівлі 1423 сучасних автомобілів екстреної медичної допомоги на суму 922 мільйони гривень.

Результати реформування екстреної медичної допомоги позитивно оцінюють 86% українців, запевняють працівники МОЗ.

— Ми зробили опитування приблизно трьох тисяч респондентів, у яких спитали про оцінку якості роботи екстреної медичної допомоги, реформування якої триває вже рік. І одержали позитивну оцінку її роботи, — зазначив Костянтин Надутий.

Одним із головних показників ефективності впровадження реформ медицини  є показник захворюваності дітей першого року життя. Серед дітей віком до одного року захворюваність знизилася на 5,19% щодо її рівня в 2012 році.  Крім того, спостерігається зниження показника дитячої смертності на 13,2%. Про це під час брифінгу повідомила начальник Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Альона Терещенко.