МІСЦЕВА ІНІЦІАТИВА

Влада та громада Мелітополя заповзялися індустріалізувати місто й успішно працюють над цим

На противагу своєму славному землякові Несторові Махну, який на безмежних таврійських степах від Гуляйполя до Веселого і Якимівки  у далеких 20-х роках минулого століття будував потужну селянську республіку, нинішні очільники мелітопольської міської громади переймаються проблемами відродження тутешньої промисловості. Бо саме вона, а не дрібний базарний бізнес із його копійчаними статками і відсутністю будь-якої перспективи, завжди, а надто 20 — 30 років тому була годувальницею місцевого бюджету, давала можливість підтримувати на належному рівні освіту та медицину, сприяла розвиткові культури і духовності, забезпечувала безперебійну роботу комунальної інфраструктури. На відміну від багатьох інших середніх  вітчизняних міст, протягом останніх двох десятиріч тут дощенту не знищили колишні заводи, не порізали на металобрухт унікальні верстати та інше обладнання, а всіляко намагалися підтримувати їхню діяльність.

Кластер назвали «АгроБУМом»

За відповідною урядовою постановою стратегії регіонального розвитку на середньострокову перспективу мали підготувати та ухвалити на сесіях всі області. Багато хто нині вже й забув, що і як збирався робити, щоб через десятиріччя, у недалекому тепер 2015-му, узвичаєно не стояти з простягнутою рукою в черзі до державної скарбниці, аргументуючи свої нестатки слабкістю промислового комплексу.

Запорізька область також розробляла такий документ і як партнера обрала канадсько-український проект «Регіональне врядування та розвиток» (РВР), провідні експерти якого підтримували створення цього документа на всіх етапах: від розробки до впровадження. Та затвердження стратегії збіглося з першою хвилею світової фінансової кризи й економічною рецесією, яка завдала істотної шкоди зокрема і промисловому комплексові Запорізького краю. І лише спільні партнерські зусилля обласної влади, місцевого самоврядування та проекту РВР допомогли знайти саме ті практичні рішення, які сприяли успішному подоланню кризових рифів і дали змогу рухатися вперед.

Надто в Мелітополі, де три роки тому було започатковано кластер «АгроБУМ», який об’єднав  середні та малі підприємства, що виробляють запчастини для сільськогосподарського машинобудування.

— Ідеться про поширену в світі модель розвитку регіональної економіки, — пояснює заступник Мелітопольського міського голови Валерій Говорков. — У контексті стратегії розвитку нашої Запорізької області це об’єднання підприємств та інших об’єктів господарювання, розташованих на одній території, технологічно пов’язаних між собою чи взаємозалежних на відповідному ринку. Ці суб’єкти мають на меті спільне виробництво та реалізацію інноваційної продукції. Запорукою успішного функціонування такого утворення є співпраця бізнесу, науково-освітніх інституцій, місцевої влади та громади.

Щоб самотужки не придумувати велосипед, однодумці Валерія Говоркова пристали на пропозицію проекту РВР і пройшли підготовлену з допомогою провідних канадських експертів інтенсивну навчальну програму з питань упровадження стратегій місцевого розвитку та підготовки проектів на реалізацію стратегії. Крім цього, як розповів керівник проекту в Україні Ігор Санжаровський, вони відвідали низку успішних виробничих кластерів у Криму, взяли участь у регіональній конференції «Кластерна модель розвитку місцевих економік», інших навчальних заходах.

Остаточно кластер «АгроБУМ» сформували 2009-го: для координації дій місцевих виробників інноваційного обладнання до сільгоспмашин, пошуку потенційних інвесторів, спільного використання інформаційних, маркетингових, технологічних та інших можливостей його учасників.

Ці потужні сучасні "динозаври" називаються  скруббер-бутари  і  використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні.
Фото з архіву редакції 

Запчастини і нічого зайвого

Уже через рік на другій виставці запасних частин до сільгосптехніки «АГРОфорум» члени кластера мали що сказати та показати вітчизняним і закордонним відвідувачам. Приміром, те, що  вони помітно (в 15 разів) оптимізували витрати на маркетинг, а загальний обсяг продукції відтепер становить 6 тисяч найменувань. Додатково вдалося отримати 10 контрактів на  майже 800 тисяч американських доларів. Завдяки субконтракції кількість замовлень зросла на суму приблизно мільйон гривень.

Вдалося реанімувати кооперацію — потужне джерело, яке водночас слугує багатьом. Так, 11 суб’єктів малого і середнього бізнесу, що об’єдналися, зосередили свою діяльність на постачанні комплектуючих. Збиранням, фарбуванням та випробуванням виробів переймалося ТОВ АгроМайстер-Плюс», а маркетинг узяло на себе ТОВ «Еталон-Запчастина».

Зростання ділової  активності підприємницьких структур значно поліпшило інвестиційний клімат у Мелітополі та довкола нього. Тепер у складі кластера вже 40 суб’єктів малого і середнього бізнесу, які загалом облаштували в цьому південноукраїнському місті майже 3 тисячі робочих місць.

У червні 2012-го на четвертий агрофорум сюди вже приїхали представники 200 компаній з 13 країн. І важливо, що традиційно збираються тут лише ті, хто причетний до виробництва запчастин сільськогосподарської техніки, та ще вчені, які переймаються їхніми проблемами. Авторитетним  щодо цього є повноправний  член кластера — Таврійський державний агротехнічний університет.

Так, мелітопольські науковці стали ініціаторами низки новаторських рішень, апробованих у межах «АгроБУМу». Їхні ідеї й напрацювання через кластерну модель невідкладно отримують реалізацію «в металі», інноваційні продукти тут не  кладуть у довгу шухляду, а запроваджують у серійне виробництво. Вигода обопільна: вчені отримують від бізнесу нові технічні завдання і водночас їм виділяють кошти на проектно-пошукові роботи.

Далі буде

Допоки агробумівці виношували наступну ідею, яку вони окреслили як вирощування нового, соціально відповідального бізнесу, боролися з «тінню» (деякі місцеві підприємці все ще остерігаються працювати відкрито, платити належну зарплату і податки), міркували над створенням техно-бізнес-інкубатора «АгроБУМрозвиток», проблема індустріалізації набула державних масштабів.

Верховна Рада навіть «розродилася» законопроектом «Про індустріальні парки». Вочевидь настав час законодавчо закріпити саме поняття такого парку як однієї з форм залучення інвестицій в облаштуванні та освоєнні земельних ділянок для здійснення промислової та іншої господарської роботи. А також визначити правила створення, експлуатації та управління ними.

Валерія Говоркова як одного з натхненників та організаторів виробничого кластера в Мелітополі запросили в Київ на засідання робочої групи з доопрацювання згаданого проекту. Він зокрема відстоював перед авторами проекту потребу виділення під індустріальні парки території до 200 га відповідно до європейських та світових стандартів. Ухвалення  цього закону депутатами він і його однодумці сприйняли як особисту перемогу і підтвердження  правильного шляху, до якого їх підштовхнула участь в  українсько-канадському проекті «Регіональне врядування та розвиток».

— Тож  створення індустріального парку в Мелітополі, — каже Валерій Вікторович, — це вже не фата-моргана, а найближча реальна перспектива.

Для започаткування такої відповідальної справи, за його словами, дуже важливе місце вибору. Приміром, їхнє місто має таке унікальне розташування між двома європейськими автомагістралями, через нього проходить міжнародна залізнична магістраль, недалеко аеропорт (Запоріжжя) та два міжнародні морські порти (Бердянськ, Маріуполь). У регіоні достатньо трудових ресурсів — у радіусі 100 кілометрів наліується 300 тис. осіб працездатного віку. 

Певна річ, розумні інвестори обов’язково зацікавляться такими пропозиціями. Зазвичай, продовжує співрозмовник, услід за першим, «якірним» інвестором приходять інші. Так було в російській Калузі, коли вслід за німецьким автомобільним велетом до тамтешнього індустріального парку підтягнулося ще з десяток виробників із різних країн. Мелітопольці також вивчали досвід схожих утворень у Липецьку, Ярославлі, Новосибірську.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Владислав КАСЬКІВ,
голова Державного агентства
з інвестицій та управління
національними проектами України:

— Новий закон «Про індустріальні парки» здатний радикально підвищити інвестиційну привабливість країни і дати можливість протягом трьох-чотирьох років залучити в нашу економіку майже 8 млрд доларів інвестицій.

Він визначає правові та організаційні засади створення і функціонування таких утворень та забезпечить економічний розвиток і підвищить конкурентоспроможність територій, активізує інвестиційну діяльність, створить нові робочі місця. Закон гарантує та захищає права інвестора, передбачає істотне спрощення процедур доступу до земельних ділянок на території індустріальних парків.

Отримання інвестором земельної ділянки з необхідним інженерно-технічним оснащенням дасть можливість скоротити час від початку інвестування до випуску продукції («час до ринку») до шести-дев’яти місяців. Як показує світова практика, інвестування на території індустріальних парків — найбільш прийнятна для інвестора форма бізнесу.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Віталій КУЧИНСЬКИЙ,
заступник керівника проекту РВР в Україні:

— Як бачимо, успішні інфраструктурні та індустріальні проекти мають непересічне значення для розвитку українських регіонів. Зокрема від якісної інфраструктури (як у Мелітополі) залежить загальний рівень інвестиційної привабливості територій, якість життя людей, екологічна безпека, подальший соціально-економічний розвиток населених пунктів, окремих регіонів та України загалом.

Розуміючи важливість цього питання, проект «Регіональне врядування та розвиток», який здійснює Канадський інститут урбаністики за підтримки уряду Канади, наданої через Канадське агентство міжнародного розвитку, протягом майже семи років підготував когорту досвідчених експертів з проектного менеджменту, зокрема спеціалістів, спроможних розробляти та впроваджувати інфраструктурні проекти.

Учасники наших програм розробили і почали впроваджувати кілька найважливіших із них — індустріальний парк «Берег-Карпати», індустріальний (промисловий) парк на Рівненщині, логістичний центр в Івано-Франківську тощо. При цьому особливу увагу з огляду на стандарти ЄС приділяли так званій «наскрізній» тематиці: соціально-гендерним питанням та проблемам довкілля. Знаменно, що в останній рік роботи нашого проекту, зокрема з урахуванням практичного досвіду його учасників, Верховна Рада ухвалила Закон «Про індустріальні парки».