ДИЛЕМА

Від неузгодженостей, які час від часу виникають між державними структурами та самоврядними органами, потерпають громадяни
 

Днями Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням розв’язати проблему затримок і блокування платежів. Як зазначається у зверненні, територіальні органи Державної казначейської служби фактично блокують проведення платежів органів місцевого самоврядування за видатками місцевих бюджетів. Як наслідок — за наявності достатнього фінансового ресурсу в місцевих бюджетах значні обсяги бюджетних зобов’язань залишаються непогашеними.

У зверненні за підписом віце-президента асоціації Мирослава Піцика наголошено, що внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: маючи кошти, місцеві ради не можуть профінансувати видатки на житлово-комунальне господарство, транспорт, утримання установ бюджетної сфери та соціальної інфраструктури, здійснювати повноцінне забезпечення дорожнього господарства та сфери благо?устрою тощо. Це, у свою чергу, призводить до зупинки ремонту шкіл, дитячих садочків, установ соціального забезпечення та захисту, реконструкції, ремонту, будівництва вулиць та доріг комунальної власності, об’єктів житлово-комунального господарства і благоустрою тощо.  Окрім того, як зазначено у зверненні, такі дії Державної казначейської служби ставлять під загрозу підготовку до опалювального сезону.

Як зазначив у розмові з автором цього матеріалу експерт Асоціації міст із моніторингу законодавства в питаннях бюджету Олександр Слобожан, проблеми з виплатами почалися  6 липня.  Зокрема у Луганську «зависло» 10 млн грн за ремонт доріг та шкіл, у Рівному — 700 тис. — на об’єкти ЖКГ, 600 тис. — пільгові медикаменти; 300 тис. грн — поточні видатки, зокрема благоустрій. У Черкасах заблокували 26 млн грн, з яких 21 млн грн —  на реконструкцію доріг, у Дніпропетровську — майже 15 млн грн видатків на благоустрій, утримання установ, капітальні видатки. Навіть у Донецьку, хай і невелику суму, але не змогли проплатити за будівництво соціального житла.

Список цей можна продовжувати до безкінечності, тому для з’ясування причин виниклої проблеми ми звернулися до голови Держказначейства Сергія Харченка.  Коментуючи ситуацію, Сергій Іванович зазначив, що у Держказначейство жодної скарги на несвоєчасне проведення платежів не надходило.  Водночас підкреслив, що передусім кошти  надходять на захищені статті бюджету. Зокрема це стосується заробітної плати, харчування і медикаментів для лікарень, проплати комунальних платежів  і, безумовно, пенсійного забезпечення. Щодо коштів на ремонти, підготовку до зими, то він зауважив, що це треба було починати робити раніше. Тобто він не відповів прямо, що проплати блокували, але з цих слів напрошується висновок, що видатки на житлово-комунальне господарство, транспорт, утримання установ бюджетної сфери та соціальної інфраструктури, здійснення повноцінного забезпечення дорожнього господарства та сфери благоустрою таки «зависали».  І хоч після звернення асоціації до Прем’єр-міністра Миколи Азарова крига, як кажуть, скресла, проте  ситуація, яка повторюється не вперше, висвітила іншу — набагато важливішу проблему.

Понад десять років тому на загальнодержавному рівні почали звучати думки про необхідність формування бюджетів за прикладом високорозвинених країн — знизу доверху та надання більшої самостійності органам місцевого самоврядування. А самостійність, як відомо, починається з фінансів:  наповнення бюджету  і права розпоряджатися ним. Адже ніхто не заперечує, що на місцях краще знають, які саме проблеми необхідно розв’язувати насамперед. Але далі розмов справи не пішли. Більш того, проблеми місцевого самоврядування останнім часом дедалі рідше стають предметом обговорення на найвищому державному рівні, зокрема в парламенті. Назвати, приміром, ліквідацію районних рад у Києві  розвитком самоврядування, напевне, в нормально мислячої людини язик не повернеться.

Мало того, всі, з ким довелося спілкуватися, вважають, що відбувається деградація місцевого самоврядування. У Києві, за зізнанням одного з голів райдержадміністрацій, району, який заробляє чималі кошти, залишають тільки борги, а доходи йдуть вище. Приміром, під час однієї зустрічі з Олександром Омельченком, який тривалий час був міським головою Києва і нині очолює Комітет Верховної Ради України з державного будівництва і місцевого самоврядування, поцікавився його думкою про стан місцевого самоврядування. І почув у відповідь на свою репліку, мовляв, добивають, коротку фразу: «Вже добили».  Мабуть, так, бо хіба можна назвати нормальним станом те, що заробленими коштами місцеві ради не мають права розпоряджатися в повному обсязі? Адже це не державні гроші, а місцевого самоврядування.

Зрозуміло, що при централізації легше застосовувати до  керівництва самоврядних органів метод батога і пряника. І діяти за принципом: цьому дам, цьому дам, а цьому не дам. Але ж ми говоримо, що обрали курс євроінтеграції. Проте вдаємо, що не знаємо: однією з найголовніших європейських цінностей є право місцевих громад розпоряджатися заробленими коштами та якомога менше залежати у вирішенні питань місцевого значення від центральної влади.