ЮВІЛЕЙ

150 років тому львів’яни зустрічали перший пасажирський потяг, що прибув із  Відня

Ретро-поїзд із гучними гудками під’їхав до перону, обдавши хмарками диму всіх присутніх, — гамірний натовп шляхетних дам і галантних панів, одягнених за модою позаминулого сторіччя. Він, звісно, був трохи іншим, аніж той, що вирушив у перший рейс до Львова. Зрештою, й сам вокзал був розташований не тут, а за кількасот метрів, на місці нинішнього Приміського.   

Дорога життя

— Добре, що хоч ця техніка вціліла, а не пішла на переплавку, — каже начальник Львівської залізниці Богдан Піх. — Інакше не мали б таких унікальних експонатів: вантажні вагони — з 1915 року, паровози з 30-х та  50-х років минулого століття. А тоді, 150 років тому, не всіх тішила поява залізниці. Селяни навіть влаштовували акції протесту, аби поруч з їхніми обійстями не прокладали колії, боялися, що кури перестануть нести яйця, а корови — давати молоко.

Потрібен був час, щоб мешканці міст і сіл малоземельної Галичини збагнули: залізниця для краю — дорога життя. Для багатьох родин вона стала годувальницею, бо там, де проходила колія, будували станції, вони ставали центрами розвитку економіки і культури, а найголовніше, що люди мали роботу, якої так бракувало в тогочасній Галичині, й отримували високу за тодішніми мірками зарплатню. Активно розвивалася торгівля з Європою: нафту з Борислава, сіль зі Стебника, ліс із Карпат, сільськогосподарську продукцію вже не треба було возити підводами, потяги перевозили набагато більші обсяги вантажів і на значно довші відстані.

Такою була залізниця півтора століття тому. Фото УНІАН

Залізниця — вічний мандрівник

Відтоді, як до княжого міста Лева прибув перший поїзд із Європи,  життя в регіоні змінилося: залізниця відкрила галичанам нові можливості та стала вагомим поштовхом для економічного та суспільного розвитку Галичини. Розбудовувалася й  магістраль. Відтоді рух на залізниці не припинявся ні під час воєн, ні у роки революцій, а мережа залізниць розширювалася. Сьогодні Львівська залізниця — це 4500 кілометрів магістралей, які охоплюють сім областей України — Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську, і є головними воротами нашої держави до країн Європейського Союзу. Залізничні сполучення з країнами Європи, СНД, а також Балтії забезпечують 17 міжнародних прикордонних переходів, оснащених необхідною технікою для навантаження, перевантаження вантажів та перестановки вагонів.  На станції Мостиська-2 вперше в Україні встановлено пристрій «SUW-2000», який дає змогу змінювати ширину візків вагонів з вузької європейської на широку вітчизняну колію і навпаки.

На залізниці діє 354 станції, з-поміж яких такі вузлові центри, як Львів, Стрий, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Чоп, Здолбунів, Ковель, Сарни та інші. За останні 50 років майже половину головних колій переведено на електротягу, 65% стрілочних переводів і сигналів обладнано електричною централізацією. Попри складний гірський ландшафт, конструкція, план і профіль колій на головних напрямках залізниці дають змогу пасажирським поїздам збільшувати швидкість руху до 140 кілометрів за годину.

Магістраль забезпечує перевезення пасажирів та значної частини  експортно-імпортних вантажів. Могли б і більше, ніж транспортують. Однак для того, щоб вантажні потоки не оминали Україну, а  фінансові надходження від цієї діяльності — відповідно державну скарбницю, слід багато зробити, щоб залізниця залишалася  зручним, доступним  і надійним видом транспорту. 

До Києва швидкісний  потяг довезе

 Львівська залізниця, як і Укрзалізниця загалом, ставить перед собою амбітні плани щодо розвитку швидкісного руху, зокрема активної підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Як розповів начальник Львівської залізниці Богдан Піх, у комфортних умовах дістатися до столиці пасажири зможуть за 4,5 години. А «обкатку» нових потягів на маршруті Львів — Київ розпочнуть у травні. Для цього, зрозуміло, магістраль потрібно відповідно підготувати. Зокрема виконати цілий комплекс робіт:   відремонтувати колію, випрямити криві ділянки, замінити стрілочні переводи, систему безпеки. У реконструкцію колії на відрізку дороги Львів — Здолбунів цього року лише Львівська залізниця вкладе  450 млн грн.

Тут  не тільки до єврочемпіонату готуються, а й навели лад у чималому господарстві й до відзначення свого 150-річчя. За роки незалежності побудували нові вокзали у Трускавці, Моршині, Чопі, Червонограді, реконструювали великі вокзальні комплекси, оновили десятки станцій, ошатні будівлі яких є архітектурними окрасами міст і сіл регіону. Але сучасники з ностальгією говорять про потребу реалізувати проект будівництва євроколії до Львова. Бо навіть найвідомішому математикові не вдасться розв’язати просту задачу,  як півтора століття тому мешканцям Галичини вдавалося дістатися з Відня до Львова чи навпаки  набагато швидше, аніж сучасникам, хоч перші поїзди їздили зі швидкістю  не більше 40 кілометрів за годину. А тепер потягом і за добу не дістанешся.