Цьогорічні весняно-польові роботи для аграріїв Сумської області проходять в особливо складних умовах. Високий ступінь замінованих площ сільськогосподарського призначення, першочергова потреба в їх гуманітарному розмінуванні, бронювання кадрів, наявність матеріально-технічних ресурсів, інші особливості воєнного часу потребують максимальної концентрації зусиль для гарантування продовольчої безпеки краю і держави загалом. Про ці та інші аспекти нинішньої посівної розповідає т.в.о. голови Сумської облдержадміністрації — начальника обласної військової адміністрації Тарас САВЧЕНКО.
— Тарасе Григоровичу, зайве нагадувати, наскільки складна ситуація на Сумщині. Однак які проблеми найнагальніші й найважливіші під час проведення весняно-польових робіт?
— Ключове питання з-поміж різних викликів — максимальна безпека тих, хто вже працює і працюватиме на весняних полях. Адже немає нічого дорожчого за життя хлібороба чи будь-якої людини, що чесно і віддано займається своєю справою. Тож формуючи стратегію і тактику посівної, максимально враховуємо саме чинник безпеки. А загалом аграрна Сумщина проводить весняно-польові роботи з максимальним урахуванням численних викликів воєнного часу.
— В області багато замінованих площ, зокрема земель сільськогосподарського призначення.
— У цьому питанні керуємося офіційними документами та відповідними вимогами безпеки. Маю на увазі насамперед перспективи гуманітарного розмінування, адже Сумщина належить до регіонів, де виконуватимуть ці роботи. Є розпорядження голови ОДА від 08.04.2022 року «Про розмінування на території Сумської області», згідно з яким, районним військовим адміністраціям, суб’єктам господарської діяльності визначено завдання щодо проведення робіт з розмінування об’єктів критичної інфраструктури, сільськогосподарських угідь та інших територій, запобігання загибелі та травмування населення. Для максимально ефективного гуманітарного розмінування землі сільськогосподарського призначення за ймовірною щільністю забруднення вибухонебезпечними предметами розділено на три категорії: низька, середня та висока.
До переліку земель сільськогосподарського призначення, що підлягають розмінуванню, не належать території у 20-кілометровій зоні лінії ведення активних бойових дій; на яких здійснюють заходи з оборони державного кордону, що піддаються постійним обстрілам; на яких розташовуються та здійснюють діяльність військові формування.
Тісно співпрацюємо з вибухотехнічною службою ГУ ДСНС, ГУ Національної поліції в області, інженерними підрозділами ЗСУ, благодійними організаціями — операторами протимінної діяльності ХАЛО ТРАСТ Україна, міжнародною організацією «Норвезька народна допомога» (NPA). Районні військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, підрозділи ГУ Національної поліції та ГУ ДСНС України в області, ГО «Асоціація саперів України» постійно проводять навчання, інформують жителів краю з питань протимінної діяльності. Зокрема, щодо ризиків поводження з вибухонебезпечними предметами із цивільним населенням проведено майже 2400 навчально-освітніх заходів.
Пріоритетність у гуманітарному розмінуванні визначали залежно від першочерговості проведення сільськогосподарських робіт та зарахування територіальних громад до зони бойових дій.
— Які площі потребують розмінування?
— За інформацією територіальних громад, першочергового гуманітарного розмінування поза 20-кілометровою зоною від кордону з рф потребують шість суб’єктів господарської діяльності на площі близько 2 тисяч гектарів. Площа земель сільськогосподарського призначення в зоні 20 км від кордону — приблизно 151,7 тисячі гектарів, зокрема підтверджено відповідними зверненнями територіальних громад 29,2 тисячі гектарів.
Для визначення та підтвердження (уточнення) прямих та непрямих ознак (доказів) щодо наявності на території вибухонебезпечних предметів, масштабів небезпечної території, встановлення кордонів таких ділянок ГУ ДСНС України та ГУ Національної поліції в області, військові формування на території області розробили проєкт спільного наказу «Про проведення нетехнічного обстеження на території Сумської області». Після нетехнічного обстеження територій, підтвердження інформації про забруднення боєприпасами проводитимуть маркування земельних ділянок — їх додаватимуть до черги земель сільськогосподарського призначення, які потребують гуманітарного розмінування. Ця робота триває.
— Важливий аспект — бронювання працівників сільського господарства.
— У цьому питанні керуємося офіційними документами і насамперед постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», яка передбачає Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, а також Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Чітко розуміємо і усвідомлюємо: необхідно підтримувати воєнний фронт і вчасно та якісно провести весняно-польові роботи.
Відповідно до наказу Мінагрополітики від 21.02.2023 року «Про затвердження критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період», визначено необхідні критерії. Їх затверджено розпорядженням обласної військової адміністрації. Створено відповідну обласну комісію, яка предметно займається новим механізмом бронювання, визначає підприємства, що мають важливе значення для забезпечення потреб територіальної громади в особливий період, подає списки на погодження до Генерального штабу Збройних сил. Тобто ці питання опрацьовуємо на основі офіційних документів.
— Наскільки забезпечені аграрії матеріально-технічними ресурсами?
— Не випадає говорити про 100 відсотків чи гостру проблематику. У нас, умовно кажучи, середина. Наприклад, за потреби дизельного пального 20,1 і бензину 2,01 тисячі тонн забезпеченість становить відповідно 89 і 91 відсоток, а це високі показники. Трохи нижчі відсотки, а саме 76, мінеральних добрив — азотних, комплексних, яких загалом потрібно 110,6 тисячі тонн. Насіннєвого матеріалу ярих зернових та зернобобових культур, потреба в яких 14,38 тисячі тонн, забезпеченість 84 відсотки. Однак ці цифри зростають, що дає підстави бути впевненим: матеріально-технічний аспект не становить критичної проблеми.
— На початку березня створено обласний оперативний штаб.
— Він реагує на певні питання. Тут перша скрипка належить департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА — його керівництво і спеціалісти ретельно відстежують ситуацію і за першої ж потреби вносять необхідні корективи. Одне з недавніх рішень — розроблення механізму, за яким зональний відділ військової служби правопорядку видає перепустки суб’єктам господарювання всіх форм власності на переміщення великогабаритної сільськогосподарської техніки, перевезення вантажів під час комендантської години територією Сумської області в період посівної.
— Наскільки надійну підтримку аграріям надають держава, міжнародна спільнота?
— Допомога є, відчутна і різнопланова. Наприклад, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) до 10 березня цього року приймала заявки на отримання насіння ярих культур (пшениця, ячмінь, горох) для підтримки малих фермерів у прифронтових областях у межах програми реагування організації для України у 2023 році. Кожен аграрій, який оформив заявку, отримає 2 тонни насіння ярих культур, що дасть змогу засіяти 10 гектарів землі. Агровиробники, які обробляють від 5 до 500 гектарів, мають змогу отримати тонну мінеральних добрив, насіння соняшнику та кукурудзи від Програми USAID. Проєкт реалізують у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Обласною програмою розвитку агропромислового комплексу на період до 2027 року передбачаємо комплексну підтримку молочного скотарства, зокрема компенсацію затрат з утримання корів, підвищення якості молочної сировини та виробництва продукції з доданою вартістю. Можна наводити й інші приклади, завдяки яким сумські аграрії в ці весняні дні закладають надійну основу під майбутній урожай.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
Прогнозована площа сівби сільськогосподарських культур 2023 року становитиме 1033 тисячі га, або 91% торішньої.
Кукурудзою на зерно заплановано засіяти 260 тисяч га, що на 25,2 тисячі га менше (91%), соняшником — 307,7 тисячі га, відповідно 23 тисячі га і 93%, соєю — 92,9 тисячі га, відповідно 5,4 тисячі га та 94% торішніх площ. Картопля та овочі займуть 66 тисяч га, що на рівні торішніх показників.
Площа ранніх зернових культур становитиме 188,1 тисячі га.
Озимі культури на зерно займають 122,2 тисячі га, зокрема озима пшениця — 115 тисяч га, жито — 4,8 тисячі га. Посіяно озимого ріпаку на 43,2 тисячі га, що у 1,5 раза більше порівняно з 2021 роком.
Стан озимих культур характеризується як добрий — 55% та задовільний — 45%.
ДОСЬЄ «УК»
Тарас САВЧЕНКО. Народився 4 лютого 1981 року в місті Гадяч на Полтавщині. Закінчив Українську академію банківської справи НБУ. Працював в установах банківського сектору, УАБС. З 22 березня 2021-го — заступник, з 30 серпня того самого року — перший заступник голови Сумської ОДА, з 25 січня цього року — т.в.о. голови Сумської ОДА — начальника ОВА.
Доктор економічних наук, професор кафедри бухгалтерського обліку та оподаткування. Член координаційної ради з питань розвитку підприємництва Сумської міськради, ради підприємців Сумської ОДА.
Ми в Google+