Все ближче літні канікули. Батьки в роздумах - де оздоровити школяра? Втім, останніми роками різних дитячих центрів не бракує - в Україні і навіть за кордоном - на будь-який смак і гаманець. Правда, гаманець має бути не худеньким. Так, 18 днів в одному з таборів під Києвом коштує 2550 грн. І це ще не найвища вартість. А за путівку в дитячий центр біля моря треба віддати приблизно 4 тисячі. От тільки тих, хто в змозі викласти цілу зарплату за два-три тижні відпочинку для свого чада, стає менше. Тож туроператори шукають різні шляхи залучення клієнтів. Деякі з них "пішли по школах".

Недавно Ользі, матері шестикласника Максима, зателефонувала вчителька хлопця й запропонувала двотижневу поїздку до Болгарії - формується група з їхньої школи. Жінка зраділа. Дитина побуває вперше за кордоном, відпочине, побачить щось нове й цікаве... "Ціна питання" - 310 євро - була для родини прийнятною. Та в Ольги є досвід відправки Максима в табори - траплялися й хороші оздоровниці, й не дуже. Тож вона належить до категорії прискіпливих матусь - хоче знати все про умови, в яких житиме дитина, чим займатиметься, чи будуть додаткові екскурсії... Всі запитання і поставила вчительці. Але...

- Табір - в 70 кілометрів від Варни, як називається - не знаю, - відповіла та. - У вартість входить проїзд автобусом, проживання і п'ятиразове харчування. А щодо екскурсій - може, й будуть якісь, а може, й не випускатимуть дітей з табору... А загалом, сказали, що програму нам повідомлять тільки після того, як у школі сформується група.

Ольга здивувалася. Що ж це за "цілком таємні" умови? Йдеться про оздоровлення чи про набір у якусь "школу шпигунів", умови перебування в якій мають залишитись в цілковитій секретності і від педагогів, і від батьків? У неї вже було таке, що доводилось Максима забирати з табору через кілька днів після початку зміни, але ж то - в Україні. А тут - інша держава... Хоч відправити дитину побачити світ так хочеться!

- Скажіть хоч назву турфірми, я їм подзвоню і сама все виясню, - попросила.

- А я не знаю, - відповіла вчителька. - З її представником говорила інша моя колега, і ми навіть телефона його не маємо. Він дзвонитиме завтра, і ми повинні сказати, скільки дітей буде у групі. Так відправляєте Максима чи ні?

Ольга відмовилась, але тільки-но поклала слухавку, подзвонила подруга - мама синового однокласника - й захоплено вигукнула:

- Я записала свого Дениса в поїздку до Болгарії від школи! Твій Максим теж поїде? Разом їм буде веселіше, та й нам спокійніше...

Ольга переповіла розмову з учителькою. Подруга відразу посумнішала:

- А я про це й не подумала... Вирішила - раз група формується в школі, то вчителі вже все знають. Та якщо така секретність, Дениса туди не пошлю...

В цій ситуації дивує насамперед те, що вчителі не дізналися детально, які умови очікують маленьких українців. Притому - за кордоном... Батьки ж зазвичай довіряють педагогам у таких справах. Адже переконані, що люди, які працюють з дітьми, прораховують подібні ситуації навіть краще від них. Але, виявляється, так буває не скрізь. Тож, мабуть, усім батькам у таких випадках варто бути справді прискіпливими.