Чигирин оборонявся до останнього

На таємниче поховання позаторік випадково натрапили місцеві жителі, прокладаючи водогін. На ділянці два на півтора метра у п’ять шарів — сотні черепів і жодної кістки скелета. Історики зараховують цю могилу до козацької доби середини ХVІІ століття.

Нещодавно археологічна експедиція Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та Інституту археології НАН України завершила дослідження масового поховання на Замковій горі в гетьманській столиці Чигирині нині Черкаської області. Продовжуючи дослідження, розпочаті торік, археологи зняли нижні шари скупчення кісток. Сантиметр за сантиметром вони зчищали землю з уже пожовтілих останків.

Основна частина історичної знахідки — людські черепи. Інших кісток обмаль. На значній кількості останків простежуються сліди рубаних ран від холодної зброї. Окремі пошкодження в ділянці потилиці, нижніх щелеп, а також сліди зрубів на шийних хребцях — яскраві ознаки обезголовлення.

З огляду на історичний контекст науковці висувають припущення, що яма з відрубаними головами із Замкової гори пов’язана з чигиринськими походами 1677—1678 років, коли османська армія осаджувала і зрештою здобула цитадель, яку обороняли українські козацькі війська та російська залога.

Замкова гора — одна з найвищих точок стародавнього Чигирина. Нині тут, як і 400 років тому, височить Бастіон Дорошенка. Його нещодавно реконструювали. Саме він під час кривавого турецького походу тих років став останнім форпостом захисників міста.

З історичних джерел добре відомий турецький військовий звичай стинати голови вбитим ворогам. За відрубані голови отримували й винагороду, підтверджуючи свої бойові трофеї. Отже, комплекс можна розглядати як санітарне захоронення останків воїнів — захисників Чигирина, що загинули і їх обезголовили в бою.

На місці, де знайшли останки, розташовувався табір турецького війська. За масштабністю це поховання щонайменше трьох сотень осіб — безпрецедентна в Україні історична знахідка.