Коні Пржевальського не такі «дикі», як вважали досі

Коні радикально змінили хід людської історії. Вершники на конях подорожували, їздили на полювання, перевозили вантажі, воювали. Але де, коли і як люди приручили цих прекрасних тварин?

Досі вважалося, що сучасні коні виникли понад 5000 років тому в Казахстані. Але дослідження стародавнього кінського ДНК спростовує цю інформацію. Дослідження вказує на те, що дикі коні Пржевальського, насправді не є дикими.

Про це повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на іноземні ЗМІ.

«Це дослідження докорінно змінює наше мислення про походження сучасних коней», - каже Моллі Маккю, ветеринар і лікар-генетик з коледжу ветеринарної медицини Сент-Пола. «Це захоплююче та дивовижне відкриття».

До цих пір багато дослідників вважали, що ботайська культура, яка складалася з древніх мисливців і пастухів, які використовували кінське м’ясо, як їжу, і жили на півночі Казахстану, приручили коней 5500 років тому. Дослідники виявили кінський м'ясний жир і молочний жир у ботайських гончарних виробах. Тому вони вважають, що ці люди їли коней і утримували кобил у неволі для доїння. Знаки на кінських зубах вказують на те, що ботайці використовували металічні вудила. Вони їздили на конях, впрягали їх у вози.

Зважаючи на це палеогенетик Людовик Орландо, який працює в французькому національному дослідному агентстві в Тулузі та університет Копенгагена вирішили проаналізувати стародавнє ДНК ботайських коней.

«Ми взяли зразки ДНК з 20 останків ботайських коней; а також із 20 коней, що жили у різних регіонах планети протягом останніх 5000 років. Потім порівнювали ці послідовності з десятками вже існуючих послідовностей, у тому числі коней Пржевальського, і побудували сімейне дерево, показуючи, які породи найбільш тісно пов'язані між собою. ДеревоДНК викликало у нас шок», - говорить Орландо.

Аналіз ДНК показав, що сучасні тварини подібні лише на 3% на ботайських коней, – інформує видання The Independent.

Також вчені були здивовані, виявивши, що ботайці фактично дали початок коням Пржевальського.
Коні Пржевальського вважаються єдиними дикими конями, що залишилися у світі, проте новий аналіз засвідчив, що це не так.

Ще один сюрприз полягав у тому, що всі інші коні опинилися в окремій гілці генетичного дерева. А це вказує на те, що вони не були нащадками ботайських коней.

«Ми знову повертаємося до інтригуючого питання: ким були предки наших сучасних коней, і хто перший з людей приручив коней», - говорить Еммелін Хілл, вчений з Університетському коледжі Дубліна.

«Одомашнення [коня] могло стати процесом з багатьма фазами, експериментами, невдачами та успіхами», - говорить Ернест Бейлі, генетик з університету Кентуккінського дослідного центру Equine Equine у Лексінгтоні.

Аналіз, проведений професором Орландо та його колегами, виявив певні генетичні зміни, які відбулися тоді, коли коні знову здичавіли та, у кінцевому підсумку, стали предками коней Пржевальського.

Результати ДНК показали, що ботайські коні мали на шкірі «плями леопарда» – характеристика, яка відсутня у сучасних конях Пржевальського.

Професор Орландо та його колеги говорять про два можливі сценарії, що випливають із проведеного дослідження. Вчені вважають, що ботайські вершники кочували в різних частинах Європи та Азії. Протягом століть, вони розводили численні стада схрещуючи їх із диким видом, який згодом домінував над ДНК ботайських коней.

У другому сценарії ботайські коні не вижили, і їх замінили коні, приручені в іншому місці, створюючи, принаймні, два центри одомашнення коней.

Що стосується сучасних одомашнених коней, то, за оцінками вчених, вони виникли ще у 3000 році до н.е. Проте, за відсутності добре збережених ДНК коней з тієї епохи, їх походження досі залишається загадкою.