Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026

Корейські вчені створили кібермишей, які виконують команди людей

Корейські вчені створили систему, за допомогою якої повністю підпорядкували мозок мишей, змусивши тварин забути про спрагу, голод і секс. 

Корейські вчені створили систему, за допомогою якої повністю підпорядкували мозок мишей, змусивши тварин забути про спрагу, голод і секс.

Дослідники з Корейського інституту перспективних наукових досліджень і технологій створили кібермишей, які виконують команди людей і не звертають увагу на секс і їжу, коли їм треба дістатися до кінця лабіринту. Такого ефекту вчені домоглися, зламавши мозок мишей за допомогою оптогенетики – процесу, під час якого оптоволоконні нитки вводяться безпосередньо в мозок. Так люди можуть маніпулювати активністю нейронів у живій тканині. Включаючи і вимикаючи ці нитки, можна запускати і відключати реагуючий на світло білок, і таким чином впливати на його функцію.

Для цього експерименту дослідники спочатку відбили у миші бажання гратися з м'ячиком, який поклали перед нею, а потім вона постійно за ним полювала. Як тільки сигнал відключили, миша миттєво втратила інтерес до м'ячика.

Потім за допомогою тієї ж технології вчені взяли контроль над мозком миші і змусили ту проходити лабіринт, в якому було безліч можливостей ігнорувати завданням: наприклад, самка з тічкою або смачна їжа. Але з увімкненим контролем вчені змусили мишу пройти лабіринт, ні на що не відволікаючись.

А навіщо це потрібно? Питання резонне. Дослідники вважають, що така технологія дозволить тваринам, які виконують відповідальну роботу, ретельніше шукати вцілілих під завалами людей, міни в землі або винюхувати наркотики.

У порівнянні з роботами тварини більш рухливі, гнучкі і здатні долати важкодоступну місцевість. Ну і до того ж їм не потрібні батарейки. Так, принаймні, говорить Де-Су Кім, глава проекту.

Виникає запитання, а як така технологія вплине на людей? Чи не буде щось подібне використано на людях? Адже глибока стимуляція мозку може бути використана, наприклад, при хворобі Паркінсона. Але оптоволоконні нитки в людський мозок поки ніхто не вводив. Сам Кім каже, що не може відповісти на запитання, чи буде в майбутньому така технологія працювати на людину, так як наш мозок дуже сильно відрізняється від мозку тварин.