Останні аплодисменти Максимові Папернику

Великі таланти та при цьому світлі люди часто покидають наш світ зарано. Така сама доля судилася і режисерові, продюсерові та кліпмейкеру Максимові Папернику. Днями він пішов з життя на 48-му році.

Максим був відомий широкому загалу телеглядачів як режисер цікавих мюзиклів: «Снігова королева», «За двома зайцями», «Дванадцять стільців», а також політико-сатиричного серіалу «Недоторканні».

Можна сказати, що Макс себе зробив сам — родом він зі звичайної родини інженерів. Маючи талант, наполегливо удосконалював його, оволодіваючи знаннями: закінчив музичну школу, кінематографічний факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого, здобув і театральну освіту. Першим серйозним випробуванням для нього стала робота у 1990-х на телеканалі УТ-1, де він знімав цікаві програми. Але бажання розширити діапазон діяльності привели його до кліпмейкерства. 1997 року українські телеглядачі побачили його першу роботу — відеоролик на популярну тоді пісню Ірини Білик «А я пливу у човні». Що далі просувався майстер у роботі, то цікавішими та витонченішими були його кліпи.

Пізніше Максим успішно спробував себе в ролі режисера-постановника талант-шоу «Фабрика зірок», а в 2009 році — музично-розважального шоу «Народна зірка». Проте Максим не цурався й участі у виставах народних колективів. Одна з аматорок Оксана Васько пригадує: «Максим віддавав сили та обдарованість тій справі, якій служив усе життя. З ним просто хотілось якомога більше працювати над різножанровими спектаклями, вслухатися в кожне мудре слово, яке він адресував артистам, у кожну пораду. Він був суворим та вимогливим майстром, проте його творіння, які ставили на сцені народного театру, були високопрофесійними — їх не соромно було показати на сценах відомих театрів».

Максим прожив не довге, але дуже яскраве творче життя. Безперечно, його пам’ятатимуть, як і його доробок.