Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
Вікторія ВЛАСЕНКО

ПАРЄ закликала Кремль звільнити Сенцова та Сущенка

Депутати Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію «Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі». Її автор —  голова комітету ПАРЄ з питань науки, культури, освіти та мас-медіа Володимир Ар’єв. Документ підтримали 110 депутатів, 15 проголосували проти, 9 — утрималися. Резолюція закликає російську владу звільнити українських в’язнів: режисера з Криму Олега Сенцова, засудженого в Росії на підставі сфальсифікованої справи, та журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Москві нібито через підозри у шпигунстві, а також — зняти звинувачення у сепаратизмі проти кримських журналістів, які називають Крим незаконно анексованим. 

Депутати Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію «Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі». Її автор —  голова комітету ПАРЄ з питань науки, культури, освіти та мас-медіа Володимир Ар’єв. Документ підтримали 110 депутатів, 15 проголосували проти, 9 — утрималися. Резолюція закликає російську владу звільнити українських в’язнів: режисера з Криму Олега Сенцова, засудженого в Росії на підставі сфальсифікованої справи, та журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Москві нібито через підозри у шпигунстві, а також — зняти звинувачення у сепаратизмі проти кримських журналістів, які називають Крим незаконно анексованим.

У резолюції також висловлено занепокоєння з приводу свободи ЗМІ в Росії, Білорусі, Грузії, Польщі, Угорщині й Туреччині і містяться заклики до влади змінити цю ситуацію.

Від січня 2015 року на території країн-членів РЄ насильницькою смертю загинули 16 журналістів. У документі згадується вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета, який останні роки працював в Україні і торік улітку загинув від вибуху бомби, закладеної під його автомобіль. Крім того, депутати ПАРЄ вважають, що Київ не довів до кінця розслідування ще двох резонансних убивств своїх журналістів: Георгія Гонгадзе та Василя Клементьєва.

Члени асамблеї також висловили стурбованість станом свободи слова в окупованому Криму та безпекою журналістів, які працюють на сході України, «частина території якої перебуває під фактичним контролем сепаратистських збройних сил, підтримуваних РФ».

Учора ПАРЄ ухвалила також резолюцію «Функціонування демократичних інститутів в Україні», підготовлену доповідачами моніторингового комітету Акселем Фішером та Джорді Шуклою, де оцінено хід реформ у нашій країні. «Асамблея визнає, що реформи відбуваються у непростих умовах через російську агресію на сході України та анексію Криму», — йдеться у тексті.  Тут також зазначено, що влада досягла значного прогресу у зміні юридичної бази, необхідної для  впровадження реформ. «Тепер важливо, щоб ці юридичні зміни було імплементовано на практиці», — наголошують депутати.

В асамблеї стурбовані «загостренням політичних суперечок між різними політичними силами, які звинувачують одна одну у зрадництві та екстремізмі». Депутати закликають політичних опонентів в Україні подолати розбіжності та ворожість і «працювати разом заради стабільності й демократичної консолідації країни».

Депутати ПАРЄ звернули увагу на те, що останнім часом СБУ заборонила в’їзд в Україну деяким російським журналістам на підставі того, що вони становлять загрозу нацбезпеці. «Хоч стурбованість української влади щодо російської пропаганди та інформаційної війни виправдана та зрозуміла, проте заборона в’їзду журналістам в Україну повинна бути засобом, який застосовується лише у виняткових випадках», — йдеться у резолюції.

На думку учасників асамблеї, розгалужена корупція в Україні залишається головним приводом для стурбованості. «Затяжна відсутність конкретного прогресу у цій сфері, а саме судових вироків та конкретних тюремних ув’язнень, може потенційно зменшити ефект амбітних реформ влади і, зрештою, підірвати громадську довіру в політичну та юридичну систему в цілому», — застерігає ПАРЄ.

Темпи, з якими українська влада бореться з корупцією, асамблея вважає занадто повільними, а конкретні результати цієї боротьби — дуже обмеженими. Вона закликає Київ якомога швидше забезпечити спеціальному антикорупційному прокуророві достатні ресурси для виконання його обов’язків, а також створити спеціалізований антикорупційний суд.