Місто Дружба (колишня назва Хутір-Михайлівський) — особливий населений пункт. Будучи північними воротами України, він сповна відповідає своєму прикордонному призначенню, слугує зразком належної організації життєдіяльності всіх ланок і сфер.

Є ще одна особливість, що виокремлює місто: 12 серпня нинішнього року тут створили другу на Сумщині об’єднану територіальну громаду. До її складу ввійшли 12 населених пунктів, що підпорядковані не лише Дружбівській міській, а й Дорошівській та Чуйківській сільським радам Ямпільського району. 

Фермерському господарству «Таврія-Скіф», що в Запорізькій області, щойно виповнився 21 рік. Сімейний бізнес брати Олег та Сергій Калімани, тесть Сергія Василь Іванович та брат дружини Віталій Юрченки 1995 року починали з площі у 38 гектарів. Спочатку організували фермерські господарства на своїх паях, відтак об’єдналися під єдиним прапором «Таврія-Скіф». Нині господарство обробляє 7 тисяч гектарів землі, працюють 200 постійних трудівників і майже 400 сезонних. 500 гектарів землі засаджують овочами, 156 гектарів — сади, під теплицями закритого ∂рунту — 2 гектари, є власний олійний цех, пекарня, млин, навіть будівельна бригада. «Таврія-Скіф» — бюджетоутворююче підприємство Михайлівського району, останні 15 років отримує стабільно високі врожаї, є лідером за врожайністю не лише в районі, а й у всій Запорізькій області.

Завдяки тому, що на Тернопіллі з початку нинішнього року діє Програма відновлення доріг, шляховики вже відремонтували понад 20 автошляхів загального користування державного та місцевого значення. Важливо, що більшість місцевих доріг, які цьогоріч комплексно лагодили, до цього не ремонтували понад 10 років. Тож не дивно, що тепер на адресу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від краян надходять не лише прохання про ремонт автошляхів, а й слова подяки за якісне дорожнє покриття.

Для шляховиків ремонтний сезон розпочався, як годиться, навесні, з настанням відповідних погодних умов, і триватиме доти, доки дозволятиме температурний режим і не дошкулятимуть опади. Змінився цьогоріч підхід до вибору доріг для ремонту. Шляховики зважали не лише на оцінку фахівців, а й дослухалися до пропозицій та побажань мешканців області. 

Чи є те, що змусить вимушених переселенців знову залишити вже обжите місце й продовжити біг? Так, стверджує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. Експерт прогнозує нову хвилю переселенців з Донбасу. І тікатимуть люди не від війни, а від її наслідків, негативних екологічних умов.

Основна загроза — затоплення шахт. За словами Олексія Василюка, якщо цієї проблеми не розв’язувати, шахтні води підтоплять значну територію Донбасу. Дике поле може перетворитися на солоне болото. І дихати тут стане важче. «Змогли одержати дані про якість повітря в місті Щастя під час обстрілів. Гранично допустиму концентрацію оксидів сірки й азоту перевищено у 5—8 разів», — підкреслив еколог. 

Днями засоби масової інформації повідомили, що Путін у розмові з Федеральним канцлером Німеччини пані Ангелою Меркель почав лякати її непередбачуваними діями України. Мовляв, у зв’язку з прогнозованою синоптиками холодною зимою можуть зрости ризики несанкціонованого відбору українською стороною частини російського газу, що постачається в Європу відповідно до чинних контрактів. Звичайно, Федеральний канцлер, дотримуючись дипломатичного етикету, не могла сказати у відповідь хазяїнові Кремля щось на кшталт: «товаришу Путін, ви вже забрехалися так, що далі нікуди», або «ми  це чули від вас не раз, але жодного підтвердження таких дій  ви не надали». Безумовно, Ангела Меркель такого сказати не може, але на такі висловлювання маємо право ми, обстоюючи честь своєї країни і підтверджуючи вищенаведені оцінки «переживань» Путіна конкретними фактами.

Минула середа в залі засідань уряду розпочиналася словами-привітаннями Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана працівникам радіо, телебачення та зв’язку з нагоди їхнього професійного свята. Опісля він наголосив, що підвищенням мінімальної пенсії та заробітної плати українцям здійснюють лише перші кроки з посилення соціальних стандартів. Сам Володимир Гройсман прагне, щоб у кожному селі, селищі та місті нашої країни стан справ нормалізувався. Оптимізму додали такі його слова: «Усе найгірше вже минуло. Ми вистоїмо у боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність нашої країни, виграємо війну за розвиток національної економіки! 

Третій комітет ООН, який зокрема опікується правами людини, схвалив резолюцію, що засуджує «тимчасову окупацію» Криму Росією та підтверджує відданість організації суверенітету України над півостровом. Головний зміст документа зосереджено на порушеннях прав людини в Криму російською окупаційною владою.  

У липні цього року 29 народних обранців зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про тимчасово окуповану територію України». Остання редакція документа стала предметом дискусій, обговорень і обурень серед різних прошарків українського суспільства. Адже, на думку політологів, експертів, громадських діячів, представників влади, парламенту і міжнародної спільноти, зміст законопроекту сприяє подальшій ізоляції окупованих територій. Нинішня редакція проекту закону викривляє принципи примирення та пост-конфліктного врегулювання. Про це говорили й учасники брифінгу «Ризики подальшої ізоляції: законопроект про тимчасово окуповані території». 

27 березня у Радивилівській об’єднаній територіальній громаді на Рівненщині відбулися вибори голови та депутатів. Як наслідок, Радивилівська міська рада розрослася на піврайону: тепер вона об’єднує ще й чотири сільські ради. А це 15 сіл та 16 тисяч жителів із 37, які є в районі. Головою нової громади, отримавши небачений на нинішні часи результат (82,3 відсотка підтримки), став Радивилівський міський голова Микола Карапетян, який на цій посаді працює вже 14 років. Це чи не перший в Україні приклад об’єднання громади навколо міста.  

На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус.