Пригадую, як наприкінці 1980-х (працював тоді в Житомирі), забравши меншу дочку зі школи, йшов частенько до центрального гастроному міста, аби купити кілограм вареної ковбаси. Майже завжди доводилося вистоювати величезну чергу. Дочка якось навіть заснула на підвіконні в тому магазині. Завдання ліквідувати ганебне явище з чергами поставили перед Анатолієм Статіновим, якого 1987 року призначили міністром торгівлі України. На третій день своєї роботи новий керівник побачив по телевізору сюжет, в якому учасники одного з мітингів у Москві на весь екран розгорнули плакат «Хочемо жити, як у Херсоні» і одразу ознайомився з особовою справою начальника тамтешнього обласного управління торгівлі Володимира Чайковського й терміново вилетів у Херсон.

Навіть у часи спокійніші від нинішніх запуск нових потужних виробництв не був для нашої країни річчю буденною. А коли новий завод — від першої палі й до першої продукції — народжується у країні, охопленій суспільними потрясіннями, війною та економічною кризою, то його появу можна назвати маленьким дивом. Саме воно було презентовано 16 липня на Одещині — неподалік найглибоководнішого в нашій країні порту «Южний». Найбільший і найсучасніший в Україні й один із найбільших у Європі олійноекстракційний завод збудувала компанія Allseeds усього за 17 місяців. Нині його потужність становить 2400 тонн соняшнику на добу. Універсальне обладнання може переробляти і ріпак — у цьому разі потужність становитиме 1800 тонн на добу або 1500 тонн сої. На заводі встановлено новітнє обладнання італійського, німецького, бельгійського та швейцарського виробництва. Уже зараз тут 250 нових робочих місць.

Десять художників з Київщини, Тернопілля, Луганщини, Волині зібралися у християнській святині, щоб започаткувати сакральну колекцію Зарваниці. Про неї мріяв митрополит Андрей Шептицький, 150-річчя якого відзначаємо цього року. Кожен із митців подарує Марійському духовному центру дві картини, написані у чудотворному місці. Керівник та ініціатор пленеру художник Микола Шевчук, учасник Революції гідності, волонтер, добре знає потреби бійців АТО. Тож мистецький захід став ще й доброчинним.

Майже сто полотен його учасники виставлять у дзвіниці під час традиційної прощі в Зарваниці. Тож кожен охочий зможе купити собі якийсь витвір мистецтва. Вартість власних робіт визначатимуть самі художники, але Микола Шевчук запевняє, що ціни не будуть «захмарними, галерейними». Зароблені кошти витратять на придбання бронежилетів, берців, літньої форми одягу та на інші потреби українських воїнів. 

Нещодавно в Україні ухвалили два цікаві закони з номерами 2742 та 2743, які значно посилюють роль і незалежність Національного банку. Чомусь саме про це та про наслідки чинності таких документів у пресі йшлося мало, проте від роботи нашого головного фінансового регулятора у такому форматі вони будуть не лише позитивними, а й негативними для ринку та окремих громадян.

Звісно, Нацбанк України завжди був окремою державою в державі, нині він став фактично недоторканним. У цивілізованих країнах ЄС, приміром у Польщі й Чехії, різними нормативно-законодавчими актами визначено фінансову незалежність центральних банків цих держав. У їхніх законах закріплено право національних фінансових регуляторів не підтримувати політику уряду чи президентів країн, якщо вона загрожує виконанню основної функції регулятора.

На початку липня у парламенті нарешті зареєстрували законопроект про реформування медицини в Україні. Ним окреслені проблеми, пріоритети, завдання та перспективи подальшого розвитку у сфері охорони здоров’я. Для початку реформи, як наголошують у Міністерстві охорони здоров’я, важливо якнайшвидше ухвалити запропоновані МОЗ законодавчі зміни. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк закликав до консолідованої роботи всіх гілок влади для якнайшвидшої їх реалізації. А на результат в ухваленні необхідних законопроектів по закупівлі медичних препаратів і лікарських засобів, по забезпеченню вакцинами Прем’єр-міністр чекає вже у вересні. 

Верховна Рада підтримала 16 червня направлення законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2217а до Конституційного суду.

Від п’ятничної Години уряду у Верховній Раді парламентарії відмовилися заради того, щоб заслухати звіт Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. За півгодини виступу всім стало зрозуміло, що Кабінет Міністрів частково виконав доручення парламенту, відвідавши з робочим візитом три із семи країн «Великої сімки». Перед тим як перейти до деталізації змісту розмов із керівництвом Сполучених Штатів Америки, Великої Британії та Канади, глава уряду сказав: «Нас прийматимуть та допомагатимуть нам, доки ми щодня демонструватимемо результати. Від нас залежить рівень підтримки всередині країни та за її межами. Нас приймають, тому що Україна та українці під час Революції гідності довели свою європейськість, стримали російську армію. У нас сильний народ! Давайте продемонструємо, що у нас сильні відповідальні політики, призначені народом України. У нас пріоритет один — наша країна». 

Останнім часом країна здригається від повідомлень про терористичні акти, здійснені у різних її куточках. Там убили людей з вогнепальної зброї, там вчинили вибухи чи зруйнували важливий об’єкт. Ні для кого вже не секрет, що таким чином ворог розхитує країну. І ці два матеріали доводять, що гібридна війна триває, а небезпечна ситуація може виникнути будь-де. 

Попри патріотичний підйом, в Україні триває повзуча русифікація. Таким є висновок аналітичного дослідження «Становище української мови в 2014—2015 роках», оприлюдненого громадським рухом «Простір свободи». Документ грунтується на даних державної статистики, соціології та моніторингу, який провели волонтери в усіх регіонах країни. 

У 2010 році київський театральний світ зазнав культурного шоку від оперної вистави в Муніципальному театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Французька опера з дивакуватою назвою «Перси Тіресія» і сюрреалістичним змістом перевернула всі наші уявлення про оперний жанр, який, на жаль, в Україні ще з нафталінним присмаком. Театральна премія «Київська Пектораль» одразу назвала її своїм безперечним лауреатом. Натхненником і режисером цього неймовірного дійства виявився тоді 28-річний Дмитро Тодорюк. Ще більшим здивуванням стало те, що він один із трьох учасників дуже популярного в Україні естрадного тріо «Авіатор».

Про Дмитра говорять: сонячний, мудрий, креативний. Він встиг здобути дві академічні консерваторські освіти: вокальну і режисерську. А якщо врахувати, що ще й виявив себе як кіноактор, поет, композитор, бард і перекладач, то до його характеристик можна додати і визначення «людина-оркестр».