Гадаю, батьки зводять нанівець працю вчителів, які розповідають на уроках про збереження природи, вже тим, що просять сина допомогти викинути в лісі чи парку мішок зі сміттям. Тоді в дитячій голові закарбовується переконання: навчання — для оцінки, а в реальному житті все по-іншому. Якщо батьки і влада не показують прикладу у ставленні до природи, то як педагогам захистити юні голови від висівання в них бур’яну самознищення?! 

У попередній статті («На стратегічних напрямах розвитку інфокомунікацій», «Урядовий кур’єр» від 06.06.2015 р. №100) ми акцентували на тому, що національна інформаційно-комунікаційна інфраструктура (НІКІ) — технологічний фундамент життєдіяльності інформаційного суспільства та один з об’єктів критичної інфраструктури держави. Від сталого та надійного функціонування всіх її складових залежить кібербезпека, можливість управління державою, забезпечення потреб оборони та безпеки, функціонування промисловості, кредитно-фінансової та банківської систем, енергетичних, транспортних інфраструктур, комунального господарства, цивільного захисту, врешті можливість безумовної реалізації конституційних прав громадян на комунікації та отримання інформації за будь-яких умов. 

Демократичний світ прощався з убитим путінським режимом Борисом Нємцовим у Центрі Андрія Сахарова. Вони були соратниками у боротьбі з тоталітаризмом.

Стіни Центру Сахарова суворі, яким було й життя правозахисника та інакодумця. Андрієві Дмитровичу було до душі інше визначення — вільнодумець. Один з тодішніх міністрів називав норовливого академіка шалавим політиком. Де він, той номенклатурник? А Сахаров — геній на всі часи, і це особливо відчуваєш тепер, коли не тільки Російська Федерація, а й весь світ потерпає від нестачі моральних лідерів. 

Тема видобутку бурштину в Україні для «Урядового кур’єра» не нова. Ще на початку 90-х, коли в Рівному з’явилося перше і єдине в країні Державне підприємство «Укрбурштин», газета писала про перспективи сонячного каменя. Та коли законодавці прирівняли бурштин до дорогоцінних каменів, що наклало на його видобуток державну монополію, з’явилися інші статті, зокрема «Ходимо по золоту, а самі — бідні». Втім, жодної реакції офіційного Києва не було.

Торік тема вкрай загострилася, бо видобуток бурштину криміналізувався й опинився в «тіні», в якій обертаються суми, за словами старателів, співмірні із зовнішнім боргом країни. Дійшло до стрілянини на родовищах. Термінова сесія облради зажадала від парламенту законодавчого забезпечення цієї галузі й дозволу на старательську розробку родовищ. 16 травня 2014-го «УК» відреагував матеріалом «Бурштиновим балом заправляє кримінал». А вже 31 липня вийшла стаття із промовистим заголовком «Бурштин копають, аж земля тріщить».

Саме це питання в усіх його ракурсах було обговорено під час Національної ради реформ, яка відбулася під головуванням Президента Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «За децентралізацією — майбутнє», — наголосив глава держави, повідомивши, що вітчизняну модель вибудувано на базі польської, яка давно довела свою ефективність у сусідній країні. Він також пояснив значення терміна «субсидіарність», яке на місцях часто трактують не зовсім правильно: «Це не субсидії комусь виплачують з гори. Навпаки: скільки можна взяти влади — стільки цієї влади треба залишити громаді як першому, базовому рівню місцевого самоврядування. Тобто реальні гроші мають надійти до громади». Перший важливий крок у цьому напрямку вже зроблено — внесено зміни до Бюджетного кодексу. Ефективна співпраця Президента, уряду, парламентської коаліції дала змогу мати перші результати бюджетної децентралізації. Петро Порошенко оприлюднив першу статистику, за якою до 40% зросла фінансова база місцевих бюджетів.

Державна фіскальна служба України (ДФС), яку бізнес вважає найбільш репресивним, недружнім до нього та найбільш корумпованим державним органом, після реструктуризації стане прозорою та чесною системою адміністрування податків та митних платежів. У цьому вчора на презентації проекту інституційної реформи ДФС запевнила міністр фінансів Наталія Яресько.

Напередодні учасники акції, яка розпочалася в центрі вірменської столиці на площі Свободи  ще 19 червня, вирішили не  зустрічатися з президентом Вірменії Сержем Саргсяном. За повідомленнями ЗМІ, координаційна група заявила:  відмовляється від зустрічі з главою держави, натомість пропонує йому в прямому ефірі оголосити недійсним рішення про підвищення тарифів на електроенергію, яке 17 червня ухвалила Державна комісія з регулювання громадських послуг Вірменії. Згідно з рішенням комісії, від 1 серпня тарифи на електроенергію підвищуються до 48,78 драма (близько $0,1) за кВт/год. Це вже третє зростання цін на електроенергію протягом останніх трьох років. Пікантності ситуації додає той факт, що ЗАО «Електричні мережі Вірменії», створене у травні 2002 року, є дочірнім товариством російського ВАТ «Інтер РАО ЄЕС».

Події останніх місяців, коли з ринку було виведено приблизно 50 комерційних банків, змушують і експертів, і пересічних громадян замислитися над тим, чи вистачить у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) коштів на виплати за депозитами та відсотками по них. Чи зможе це відомство поповнитися коштами і з яких джерел?

Зазначимо дві цікаві деталі. По-перше, як повідомив «УК» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець, гроші, які ФГВФО отримав на це торік, фонд уже використав. 

Торік навесні під час одного з офіційних візитів до Києва пані Клаудіа в інтерв’ю нашому кореспондентові зауважила, що офіційний Страсбург підтримує наміри українського уряду невідкладно розробити і впровадити масштабну реформу, спрямовану на децентралізацію управління і фінансів, подолання муніципальної фрагментарності, співпрацю громад, їхнє об’єднання в потужні, спроможні до розвитку утворення базового рівня. Час збіг швидко, і  в редакції трапилася нагода знову поспілкуватися з поважною і впливовою в європейських колах співрозмовницею. 

Надання адміністративних послуг в електронному режимі — це можливість звести до мінімуму спілкування громадянина і чиновника, дієвий удар по корупції. «УК» розказує, що робить місцева влада, щоб люди менше стояли в чергах за потрібни ми документами.