Тренером здобути чемпіонство набагато складніше, ніж гравцем, зізнався Сергій Ребров по закінченні поєдинку з «Дніпром», який став для киян  «золотим». Сказав у роздягальні: «Так, ми виграли чемпіонат, але сподіваюся, що не зникне мотивація розвиватися», — поділився він першими емоціями з журналістами. На нашу думку, мотивація лише зросте, адже наступного сезону  динамівську команду очікує груповий турнір Ліги чемпіонів. Там і молоді, й досвідчені мають  показати, на що здатні. 

Щоб не витрачати емоцій на характеристику якості наданих послуг, за часів СРСР просто казали: ох уже цей ненав’язливий радянський сервіс. І всі добре розуміли, про що йдеться. Відтоді минуло майже чверть століття, а віз і нині там. Причому тепер скаржитися треба не на державні структури, а на приватні компанії, які приватизували саме задля поліпшення їхньої роботи. Ось свіжий приклад. 

Шановні друзі!

Від імені Уряду України та від себе особисто сердечно вітаю Вас з нагоди професійного свята — Міжнародного дня музеїв.

Сьогодні ми шануємо людей, на чиїх плечах надзвичайно важлива та благородна місія – збереження та примноження скарбниці народної культури, безцінної спадщини сторіч української історії. Мої найтепліші слова подяки усім працівникам музеїв за беззастережну вірність обраній професії, щоденну копітку та відповідальну працю, невтомне служіння справі національного самоусвідомлення українського народу. 

Організація роботи громадського транспорту і відсталість системи обслуговування пасажирів, а ще реконструкція міських і міжміських доріг — головний біль місцевих органів виконавчої влади. Необхідність проведення реформування галузі громадського транспорту беззаперечна. Та грошей на реконструкцію доріг, трамвайного полотна, оновлення рухомого складу не вистачає. Розв'язати проблему намагаються, перш за все, за рахунок підвищення тарифів на проїзд.

Емоційний градус дебатів довкола цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, поєднаного з державною підсумковою атестацією з української мови та літератури, був високим. Коли опублікували відповіді, виявилося, що значна частина випускників не осилила кілька завдань, що стосувалися тексту сучасної письменниці Галини Пагутяк. Сама авторка, втрутившись у дебати, долила оливи до вогню. Дійшло то того, що суперечки почали кидати тінь на систему ЗНО — єдину нашу ефективну реформу за останні кільканадцять років.

Годину запитань до уряду парламентарії розділили на, щонайменше, три блоки. 15 хвилин тривало заслуховування інформації про механізм надання субсидій на житлово-комунальні послуги, решту часу — відповідали міністри та керівник Кабміну. Сенсаційних заяв у сесійній залі Верховної Ради не пролунало, а ось привід для дискусій та розмірковувань назрів. 

Людина, яка не шукає друзів, — ворог сама собі. Ці слова грузинського генія Шота Руставелі звучать як сучасна філософія євроінтеграційної політики України, де кожен має усвідомити свою європейську приналежність, тим самим зробити такий важкий перший крок назустріч одне одному. Прагнучи змін, варто спробувати змінитися передовсім самому. Бути європейцем — це бути вільним у правах та діях, подорожувати Європою без проблем. Бути людиною, яка цінуватиме культуру, інших людей та їхню думку. Бути європейцем означає, що на схилі віку ти точно зможеш жити достойно. Ці слова належать кільком студентам одного з українських вишів, однак від того, скільки людей зможуть під ними підписатися, залежить наше спільне майбутнє.

Отож 27 травня у Варшаві на головній футбольній арені, збудованій до Євро-2012, українцям протистоятиме найстаріший іспанський футбольний клуб, чинний володар почесного трофея «Севілья». Перемога над «Наполі» у матчі-відповіді півфіналу престижного єврокубка делегувала в команду тижня Ліги Європи Дениса Бойка, Дугласа, Джабу Канкаву, Валерія Лучкевича і Євгена Селезньова.  

Ювілейний, 50-й за ліком пісенний конкурс, який завдяки таланту Руслани вперше відбувся в Україні, засвідчив важливість як вибору виконавців, так власне й естрадного продукту. Задовго до початку змагань фахівці марно доводили, що в пісні «Гринджолів» є патріотизм і політика, однак «ніц» мистецтва, що підтвердили фінальні результати Євробачення. 

На свого пригніченого співрозмовника я дивився немов у дзеркало. Ні, бачив-таки не свою похмуру мармизу, а його обличчя, але почув від нього саме те, що давно наболіло в моїй душі і вже аж ніжки звісило з кінчика язика. «Хто я тепер? — риторично запитує він. — Вранці прокидаюся із думкою, що я сепаратист. Вдень я вже зрадник Донбасу і бандерівець, увечері — один із «данєцких», яких заведено зневажати. А безсонної ночі згадую про свій справжній статус — безхатченко і вимушений переселенець, якому, м’яко кажучи, не завжди і не скрізь раді».

Як ніхто інший, розумію цей зойк душі, бо й сам маю в паспорті донецьку прописку і тривалий час перебуваю у статусі, якого нікому й ніколи не побажаю. Не повірите, але коли чую чиєсь банальне запитання «Як справи?», іноді просто відбирає мову. Поки заціпеніло мовчу про своє невеселе, виручає автопілот: «Нормально!» А про що мовчу?