Картина війни: вогонь, дим, постріли… Наступальна операція в розпалі. Воїни долають перешкоди, проповзають під колючим дротом, перебігають від об’єкта до об’єкта, маскуючись в густій димовій завісі, пірнають в окопи, над якими важкими громадами проповзають танки…
«Це — психологічна смуга, — розповідає підполковник начальник штабу військової частини Володимир Ізбаш. — Практика показала, що тих, хто потрапив у зону Антитерористичної операції, у першу чергу шокують постріли. Через це бійці втрачають боєздатність.

Бойові дії на сході країни продовжують забирати людські життя. Президент України Петро Порошенко на конференції з безпеки в Мюнхені 7 лютого повідомив, що кількість загиблих українських солдат, які захищали Україну від агресії, вже сягнула 1432 осіб. 5638 мирних мешканців було вбито з квітня 2014 року. В ході АТО тисячі людей отримали поранення. І ця сумна статистика, на жаль, зростає. На порятунок поранених та травмованих військових, службовців інших силових структур, бійців добровольчих батальйонів у цей скрутний для нас час спрямовані зусилля всієї держави. Всебічну допомогу постраждалим бійцям надають громадяни України, волонтери. Поранені отримують хірургічне лікування, різнопланову медикаментозну терапію, відновлення і реабілітацію, перш за все, в українських медичних закладах. 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) 12 лютого 2015 року відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі – Закон) розглянула вимогу товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит» «Про перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну плит деревноволокнистих (ДВП) мокрого способу виробництва, твердих походженням з Російської Федерації у зв’язку із закінченням строку застосування» (далі – вимога) та звіт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) про результати проведення антидемпінгової процедури перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну плит деревоволокнистих (ДВП) мокрого способу виробництва, твердих походженням з Російської Федерації у зв’язку із закінченням строку їх застосування. 

На Різдво сусід заколов кабана. «Годував його, як дітей: картопелькою, бурячками, — хвалився чоловік, показуючи товстий шар сала від вуханя Васька. — А щоб сарайчик не пустував, купив уже друге поросятко. Дасть Бог, і наступного нового року матиму свіже м’ясо та сало». 

Колись один з мудреців так оцінив місце і роль у суспільному житті всілякого роду пройдисвітів, шахраїв, злодюжок, ошуканців та їм подібних. Мовляв, якби їх і не було в повсякденні, то утворилася б величезна вирва, яку з часом людству все одно довелося б заповнювати. 

 Розпочинаємо з проблеми, яка турбуватиме батьків уже незабаром: через знецінення гривні проблематично буде зібрати дітей до школи. Адже давно відомо, що більшість потрібних для цього речей виробляють за межами країни або з імпортної сировини. А що ж вітчизняна легка промисловість? Частково відповідь на це запитання я почув під час ІІІ Всеукраїнського конкурсу на кращі зразки шкільної форми.

Дипломатичний марафон з приводу врегулювання ситуації на Донбасі, який стартував у Мінську 11 лютого, завершився через добу в Брюсселі засіданням Європейської Ради на рівні глав держав та урядів країн-членів ЄС. Особливо напруженим він видався для президентів України й Франції та канцлера Німеччини, які не знаючи спочинку напружено працювали, шукаючи шляхи врегулювання конфлікту. 

Обговорення проекту Стратегічного оборонного бюлетеня відбулося під час  експертної зустрічі у форматі відеоконференції в комунікативному центрі уряду. В ньому відображено зокрема питання реформування системи забезпечення національної безпеки і оборони України, реформування Збройних сил, ухвалення нових документів оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО. 

Відомі інтелектуали, що кілька  років тому об’єдналися у групу «Першого грудня», констатують, що нині  бракує відкритого діалогу влади із суспільством. За словами почесного президента університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслава Брюховецького, люди не знають реального стану справ. Інформації, яка до них надходить, не достатньо, тому вона викликає в них розчарування і зневіру. 

Таких навчальних закладів, як Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, на всю Україну лише три: у Львові, Харкові та Черкасах. Однак саме останній потрапив під так звану оптимізацію. Так вирішила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.