Десь у  високих кабінетах ухвалюють рішення, візують постанови.  Усе — заради країни та її народу. Кабінет Міністрів України має свій друкований орган — газету «Урядовий кур’єр», на сторінках якої друкуються документи, а колектив журналістів працює задля донесення доленосних рішень до пересічних людей. Як відомо, тенденція останнього часу — зменшення накладів друкованих засобів інформації. Справді, віртуальний світ дедалі більше входить у наше життя. Ось тільки до повної інтернетизації у країні ще далеко. Як саме держслужбовець, бюджетник чи вчитель може дізнатися про рішення та наміри влади, наприклад, у глибинці? Тут би й стала газета у пригоді. Журналісти «УК» відвідали бібліотеки, бо саме тут в усі часи можна було прочитати свіжий номер видання. Виявилося, що ні в громадських читальнях, ні в навчальних закладах країни урядову газету і вдень із свічкою не знайдеш…  

Прем’єр-міністр України Микола Азаров вважає, що дестабілізація політичної ситуації в країні, блокування опозицією діяльності органів влади вплине на економічні показники, зокрема і на валютний курс.

Так, за повідомленням інформаційно-аналітичного бюлетеня Кабінету Міністрів, Прем’єр наголосив: якби учасників євромайданів турбував курс гривні, вони б продовжували навчання, роботу, а не виходили на площі з протестами. Будь-яка дестабілізація політичної ситуації впливає, насамперед, на наші економічні показники, в тому числі і на валютний курс, підкреслив він. 

Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі». 

Нещодавно Рада Європи ухвалила резолюцію «Про місцеву та регіональну демократію в Україні». Основною її мотивацією стало бажання України реформувати місцеве самоврядування. Ідеться зокрема про Концепцію розвитку місцевого самоврядування, яку  має підписати Президент і яку, стверджують міські та селищні голови Рівненщини, обговорюють нині з усіма, тільки не з ними — безпосередніми суб’єктами реформування.

Ось і виходить, що Страсбург дивиться на українську глибинку одними очима, самі ж представники місцевого самоврядування, які щодня «варяться» у проблемах цієї глибинки, — зовсім іншим, більш приземленим і реалістичним поглядом.

Чому ж навіть напередодні професійного свята не затихає головний біль у міських та селищних голів? Відповіді на це запитання ми разом шукали за «круглим столом» «УК». 

Територіальні органи Міндоходів надіслали громадянам повідомлення про уточнення даних щодо кількості та розмірів об’єктів житлової нерухомості (далі — ОЖН), які перебувають у їхній власності та підлягають оподаткуванню. Таким чином Міндоходів формує реєстр тих платників податку, які до 1 липня наступного року отримають податкові повідомлення-рішення та платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з ОЖН. 
Як уточнив «УК» начальник відділу адміністрування майнових податків департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів Юрій Тимощук, запрошення вручили тим власникам, інформацію про яких Міндоходів надала Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр робить це щоквартально). Крім того, деякі дані податківці одержали з поданих декларацій про майновий стан і доходи. 

За 10 місяців  цього року аграрії позичили у банків рекордну суму — 13 мільярдів гривень (на 3 мільярди більше, ніж у 2012-му). Про це нещодавно  повідомив Мінагропрод. Кредитними коштами скористалося 2,6 тисячі сільгосппідприємств і фермерів. При цьому найбільшим попитом у них  користувалися «короткі» гроші (на термін — до року). Їх взято 8,1 мільярда гривень. На строк до трьох років  оформлено позик на 2,2 мільярда і на понад три роки — 2,7 мільярда. «УК» спробував з’ясувати, чи справді цього року гроші стали доступнішими для аграріїв, зокрема дрібних та середніх. Чому в цьому сегменті кредитування переважають короткі позики? І які плани банків із розширення фінансування сільгоспвиробників у найближчі роки? 

Полтавщина належить до тих областей, де автодороги перебувають у задовільному стані. Звичайно, вони не такі, як у сусідній Білорусі, але все одно їх постійно підлатують, чистять, обкошують узбіччя. Причому не тільки за тиждень до Сорочинського ярмарку. Можливо, так відбувається тому, що стан доріг завжди на контролі в обласної влади. Ось і на черговій щотижневій апаратній нараді у голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка керівники профільних служб щонайменше півгодини звітували про підготовку шляхового господарства області до роботи в зимовий період.  

Після кожного інтерв’ю з Валерієм Томазовим, очільником української генеалогії, завжди поверталася ніби з гостинцями з пра-пра-бабусиної скрині і казковим бентежним відчуттям, що їм там немає кінця-краю… 
— Пане Валерію, якими загадковими сюжетами із родовідних кореневищ почастуєте цього разу?
— Я взявся за майже недосліджену генеалогію купецтва. Про одну з потужних династій на півдні України, рід Маврокордато, 2010 року вийшла в Греції моя книга — на  замовлення тамтешнього видавця. Нині в нас готується її видання  українською мовою.
Дослідження роду Маврокордато привело мене до інших грецьких родів, тому що усі вони багато разів породичалися. Там просто не було випадкових шлюбів: одружувалися в певному колі, на дівчатах з певних родин. Два двоюрідні брати могли оженитися на троюрідних сестрах, причому тітка одного могла бути дружиною двоюрідного дядька другого. 

З патріархом українського гончарства, найстаршим серед побратимів свого цеху, я зустрілася в Опішному. Майже вісімдесят років віддав він древньому ремеслу. Глина для нього — живий матеріал, з якого народжуються живі скульптури. 

Прем’єр-міністр України Микола Азаров вважає, що дестабілізація політичної ситуації в країні, блокування опозицією діяльності органів влади вплине на економічні показники, зокрема і на валютний курс.