Під час засідання Ради національної безпеки і оборони Віктор Янукович висловив переконання, що комплексна система моніторингу довкілля має стати дієвим інструментом оцінки екологічного стану та адекватного реагування на його зміни. «У цьому контексті уряду, безумовно, треба активізувати роботу щодо розбудови системи моніторингу, забезпечити вжиття невідкладних і комплексних заходів для посилення координації діяльності органів влади, задіяних у цьому процесі», — підкреслив глава держави. 

Президент України 
Звільнив 
Призначив

Допоки, перетинаючи наш західний кордон, залізничники узвичаєно змінюють колеса вітчизняних потягів. Схожі метаморфози відбуваються й у зворотному напрямку. Дивуватися тут нічому: ми надто довго перебували за «залізною завісою», а вожді колишньої країни постійно переймалися тим, щоб прикордоння було міцним і неприступним валом, через який цивілізаційні європейські процеси не проникали б на українську територію.

Ця «зміна коліс» і нині істотно гальмує розвиток усіх сфер суспільного життя незалежної України, а надтодержавного управління, яке передусім зобов’язане стимулювати цей розвиток, виробляти власну стратегію поступу, підвищувати рівень державних послуг, оптимізовувати управлінський апарат, позбуватися догм надмірної централізації, тотального контролю і засилля непрозорих процедур, що підживлює корупцію.

Федерація роботодавців України розробила національний реєстр контролюючих органів. За словами заступника голови федерації Олексія Мірошниченка, відтепер кожен підприємець може зайти на сайт reestr.fru.org.ua та безплатно отримати всю інформацію про ці органи — їхні повноваження, підстави, періодичність, тривалість, предмет перевірок, а також про документи, які підлягають перевірці, відповідальність суб’єктів господарювання. Останні мають можливість повідомити федерацію про неправомірні дії контролерів, заповнивши на сайті анкету, на яку організація обов’язково відреагує.  

Тепер вони такі: при слові «мишка» в їхніх думках промайне зовсім не та, що в казці хвостиком зачепила на лавці яєчко, а насправді облаштувала собі нірку, може, й поряд, десь у хаті чи у дворі. Ні, вони одразу згадають зовсім іншу — що ніколи не вислизне з руки біля монітора. Сучасні діти, ледь зіп’явшись на ноги і ще не знаючи жодної літери, наосліп бігають пальцями по комп’ютерній клавіатурі і миттю збагнуть у цій сфері те, на що дорослим знадобляться місяці.  

Замовчування інформації про Голодомор, фальсифікації та перекручування правди — все це супроводжує трагедію українського народу вже майже 80 років. Як могло статися, що факти масового вимирання європейського народу в мирний час через голод не поширилися світом і не викликали обурення політиків та впливових осіб інших держав? Чому й досі навколо цієї теми стільки ламається списів? Про все це ми спілкуємося з кандидатом історичних наук Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.  

Щорічно 28 квітня у світі відзначають День охорони праці. У 2013-му темою його визначено професійні захворювання — проблеми та шляхи вирішення. І це дуже актуально. Адже щороку у світі кількість смертей на виробництві сягає 2 мільйонів 300 тисяч. З них 300 тисяч — нещасні випадки, а 2 мільйони людей вмирають саме через професійні захворювання. Близько 100 шкідливих чинників провокують виробничі хвороби, які в Україні діагностують у представників майже 200 професій. Одвічні запитання — хто винен і що роботи? — «Урядовий кур’єр» поставив фахівцям. 

Особливих змін у прийдешній вступній кампанії, що стартує 1 липня, не передбачається: як запевняє заступник начальника департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко, вона «пройде спокійно, передумови для цього є». Загалом цього року на зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося 322,5 тисячі абітурієнтів. Але, нагадаємо, до вишів можна подавати сертифікати ЗНО, отримані впродовж 2008–2013 років. За словами Миколи Фоменка, цього року більше охочих пройти тестування з фізики та математики, отож «буде виконане державне замовлення на стратегічні напрями підготовки, зокрема інженерно-технічні та ІТ». 

Наша розмова з режисером Михайлом Рєзніковичем відбулася напередодні його ювілею — 26 квітня художній керівник Театру імені Лесі Українки відзначив 75-річчя. Цими днями Михайло Юрійович відзначає ще одну солідну дату — 50-річчя творчої діяльності. Вперше прийшовши до Театру імені Лесі Українки, він ще застав легендарну епоху корифеїв: Євгенія Опалова, Юрій Лавров, Віктор Халатов… Нині він очолює театр, який декларує збереження традицій тих часів і намагається відповідати викликам сучасності.   

«Світ Божий, як Великдень» — Шевченкові слова дали назву цій виставці. Минулими роками подібну експозицію показували в Полтаві, Луганську, деяких інших обласних центрах. Цьогоріч до міста над Серетом привезли з усіх куточків країни 220 робіт. Напрямки також представили розмаїті — від текстилю, кераміки, розпису на склі до пластики, різьблення.
Микола Кіщук, заступник голови Національної спілки художників України, особливістю експозиції в Тернополі називає те, що авторами майже половини представлених творів є молоді таланти.