За 27 років, що минули після Чорнобильської аварії, кінематографісти не раз зверталися до цієї теми. Але проблеми, які поставила перед людством трагедія Чорнобиля, настільки всеосяжні, що втілити їх у повному обсязі не в змозі жодна ігрова стрічка. Тож художні фільми, які були зняті в різні роки, мають суттєві жанрові й тематичні розбіжності: від філософського фільму-роздуму «Розпад» режисера Михайла Бєлікова до арт-хаусної картини-емоції «У суботу» Олександра Міндадзе і відвертих жахів («Заборонена зона» Бредлі Паркера і «Монстри» Сергія Кучкова).

Зовсім недавно на одному з українських телеканалів прозвучало повідомлення про те, що в Англії виходець з України створив оперу про український Голодомор. Працював він над утіленням своєї ідеї майже тридцять років. Переживав, чи сприйме глядач і слухач його твір. Але відгуки були найкращі. Йому щиро дякували за те, що відкрив правду про українське лихо, яке дехто намагається забути, приховати, і не лише за кордоном, а й у нас в Україні.
Один із промовців на презентації книжки про Голодомор «Через терни — до України», яку написали доктор філософських наук професор Василь Кушерець і письменник, заслужений журналіст України Василь Василашко, сказав: «Цей урок пропускати небезпечно». 

Народна артистка України Наталя Сумська з тих актрис, які не втомлюються дивувати своєю творчою енергією і акторськими сюрпризами. Її вистачає і на академічний театр, і на серйозну антрепризу. Вона завжди готова на кінозйомки, телевізійні цикли, запис радіопрограм і озвучування закордонних фільмів. А ще на велику дружну сім’ю, берегинею якої є. Як і янголом-охоронцем свого знаменитого чоловіка — актора Анатолія Хостікоєва. Із Наталею В’ячеславівною ми зустрілися одразу після недавньої церемонії нагородження театральною премією «Київська пектораль», де вона вручала її колегам.  

У 1989 році я придбала стару хату з присадибною ділянкою у Чернігівській області. А в 1990-му отримала дозвіл від районного архітектора знести стару будівлю та побудувати новий дім. У 2002-му, коли будівництво закінчилося, я належним чином оформила всю необхідну технічну документацію. Про те, що мала ще оформити право власності на будинок, я тоді не знала. Ніхто на той час від мене такого документа не вимагав.
У 2010-му, після перейменування вулиці, на якій стоїть будинок, для реєстрації у новій домовій книзі, в мене цей документ попросили уперше. Для його оформлення я отримала декларацію про те, що будинок зданий в експлуатацію. А ось земельне питання затяглося… 

Це — V Міжнародний салон «Модна лялька» і VII Міжнародна виставка рукоділля і творчості «Золоті руки майстрів». У них взяли участь майже 300 талановитих художників, дизайнерів, майстрів з бісероплетіння, вишивки, батика і колекціонерів з України, Чехії, Росії, Японії, Білорусі, Італії, Америки…
Кожний експонат вражав своєю неповторністю та індивідуальністю, викликаючи емоції і спогади. Чимало авторських і колекційних ляльок та інших оригінальних іграшок асоціювалися з персонажами, які ніби зійшли зі сторінок улюблених творів. 

Прошу, аби фахівці пояснили мені, чому Новоград-Волинська реєстраційна служба відмовляється від реєстрації єдиного майнового комплексу, який я збудував для ведення підприємницької діяльності?
Збудував я його на підставі технічної документації та дозвільних документів. Входять туди:
Земельна ділянка площею 0,0032 га, яка має кадастровий номер та державну реєстрацію;
Тимчасовий торговельний павільйон, збудований за проектом та прийнятий в експлуатацію та затверджений рішенням місцевої сільради. 

Створюється унікальна 12-томна «Полтавіка. Полтавська Енциклопедія». Вже побачив світ її том «Релігія і церква», де 3726 статей, 1094 фотоілюстрації, схеми, карти, таблиці. Про нього широкий резонанс у ЗМІ та позитивні відгуки серед науковців. Полтавські дослідники та краєзнавці підготували до друку і наступний том енциклопедії — «Образотворче мистецтво».
Докладніше про цей оригінальний проект, і зокрема про новий том, розповіли кореспонденту «УК» головний редактор «Полтавіки», керівник Центру дослідження історії Полтавщини, заслужений учитель України Олександр БІЛОУСЬКО та його найперший помічник у цій справі, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України Тарас ПУСТОВІТ.

Я — інвалід ІІ групи, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. І нині мені дуже потрібна довідка з Управління будівництва Чорнобильської АЕС, де я працював з 1984 по 1998 роки. Працівники цієї установи мають надати мені документ-підтвердження про те, що на день аварії на станції я там працював, які були мої умови праці та зарплата. Для мене це дуже важливо, адже саме від цього документа залежить, отримаю я доплату до пенсії чи ні. Але…
Запити до управління надсилав уже багато разів, але жодного разу не отримав навіть формальної відписки. Чому так? 

Від краси перехоплює подих, очі розбігаються, бо просто неможливо зосередитися на якійсь окремій квітці. Такі перші враження від тюльпанів, представлених на виставці.
Ці квіти завдяки наполегливій праці селекціонерів стають дедалі фантастичнішими. Вражають неймовірні форми пелюсток: хвилясті, гостроконечні, махрові з бахромою. Іноді здогадатися, що перед тобою тюльпан, можна лише за стеблом та листям. Не менш приголомшує і розмаїтість кольорів: від біло-зеленого до помаранчево-червоного, від чорно-фіолетового до ніжно-рожевого. Тут є навіть тюльпани-хамелеони, які з непримітних та блідих поступово перетворюються на яскраві. 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) розглянула інформацію Державного агентства екологічних інвестицій України, інформацію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та позицію вітчизняного виробника щодо необхідності перегляду рішення Комісії від 28.04.2012  № СП - 275/2012/4423-08 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту".
За результатами розгляду зазначених матеріалів Комісія встановила таке:
тимчасове незастосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну окремих марок легкових автомобілів з гібридною силовою установкою не матиме негативного впливу на діяльність національного товаровиробника;