Мама, Любов Гнатюк, тримає на руках найменшого в їхній великій родині — тримісячного Самуїла.

— Він зараз трохи вередує, бо вже хоче спати, — пояснює вона. Діти розуміють, тому притишують святковий галас. Ніяк не надивляться на новорічні подарунки. Найстарший, п’ятнадцятирічний Вадим, заспокоює братиків та сестричок. Він тут безперечний авторитет, адже і батько Андрій, і мама Люба довіряють йому роль вихователя. А без нього в сім’ї, тим паче в такій великій, — ніяк. До нього бігають за порадою, йому довіряють свої таємниці, з ним діляться планами. Та й мама з татом частенько як старшому дають доручення — приглянути за тим чи тим членом родини. А поки Самуїл спить, мама встигає розповісти, як, маючи трьох своїх дітей, постійно турбувалася про тих, що в сиротинці. Приносила їм подарунки, спостерігала за успіхами. Зрештою, порадившись із чоловіком, вирішили взяти в родину хлопчика — дуже вже запали в душу його сині оченята. А поки необхідні документи готували, вподобала ще одне дитя. Так сім’я збільшилася одразу на двох. 

Минуле нічому не вчить, кожному поколінню приготовано свою ідеологічну чашу отрути. Форма посудини дещо модернізується, але її наповнення одне й те ж. І якщо у ХХ столітті «правильна» радянська громадськість неугодних письменників шпетила фразою «Не читав, але засуджую», то нинішня російська інтернет-публіка, підтримувана армією проплачених тролів і ботів, жалить талановитих кінематографістів тотожним виразом «Засуджую і навіть дивитися не буду». 

У Коаліційній угоді, яка стала частиною програми дій уряду, є розділ, присвячений реформі лісового сектору. Триває жорстка дискусія про долю державних лісогосподарських підприємств. Чому лісові питання набули такої актуальності в непростий для країни час, якою буде доля нашого зеленого багатства, про це ми запитали досвідченого фахівця, одного з авторів сучасного лісового законодавства Юрія МАРЧУКА.

Урядове зібрання Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відкрив, озвучивши рішення виділити з Резервного фонду уряду кошти на першочергові відновлювальні роботи у потерпілому від атаки терористів місті, на допомогу сім’ям загиблих та постраждалим. Потреби на Авдіївку та Дебальцеве визначить пізніше Державна комісія з надзвичайних ситуацій та влада на місцях. Засідання оперативного штабу комісії починаються щодня о 16.30. Позавчора —  у Дніпропетровську, вчора — у Полтаві.

У Києві захід відбудеться в розширеному форматі вже наступного тижня у Державній службі з надзвичайних ситуацій. 

Здавалося б, кому-кому, а нашим захисникам держава в особі влади всіх рівнів зобов'язана організувати режим максимального сприяння. Скрізь і в усьому – від умов служби, лікування і реабілітації до оплати їхньої героїчної праці. Але, як свідчать нещодавні події, з останнім якраз не все гаразд. Оскільки військове відомство в особі командирів вищої ланки, намагається змусити солдатів на передовій... поміняти банки, в яких вони обслуговуються, на інші фінустанови. А точніше, перейти з комерційних банків у державні.

«Урядовий кур’єр» розпочинає  цикл публікацій про життя мешканців прифронтових областей. Як почуваються харків’яни і сумчани, дніпропетровці  й запоріжці? Що змінилось у настроях людей?  Як вони поєднують допомогу численним пораненим і переселенцям із буденними турботами про власні родини та роботою? Перша публікація — з Харкова. 

На території Донеччини й Луганщини відповідно до рішень уряду запроваджено режим надзвичайної ситуації. У ДСНС просять не плутати його з режимом надзвичайного стану. Пояснюють, що між ними є кілька відмінностей. Одна з них — механізм встановлення: режим надзвичайного стану запроваджують після відповідного засідання РНБО та указу Президента, затвердженого Верховною Радою, а режим надзвичайної ситуації — рішенням Кабміну. 

Резолюцію «Гуманітарна ситуація українських біженців та переміщених осіб» ухвалили на сесії ПАРЄ у Страсбурзі більшістю — 140 голосами із 155 присутніх. Комітет з питань міграції, біженців та переміщених осіб підготував текст резолюції на основі доповіді, автором якої став депутат-соціаліст із Великобританії Джим Шерідан. 

Кабмін нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію Державної виконавчої та Державної реєстраційної служб. Це перший етап реформи, яку готував Мін’юст спільно з міжнародними, зокрема грузинськими експертами, які раніше були консультантами, а тепер займатимуться реалізацією цієї реформи на практиці. Тож які зміни очікують на українців і які саме установи замінять ліквідовані служби, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Курси валют під час купівлі/продажу на міжбанку за заявкою клієнта можуть відрізнятися від зазначених на суму комісій та інших платежів. Така примітка на одному із сайтів, що спеціалізуються на фінансовій тематиці, насправді свідчить про те, що тепер в Україні існує чорний міжбанківський ринок.