Народна мудрість стверджує: там, де немає конкуренції, спиться краще, однак живеться гірше. Нині в моді майже шекспірівські пристрасті за тарифами, однак не цей плач, а реформування ринку в перспективі може стримати зростання цін на електроенергію завдяки залученню нових гравців і добросовісній конкуренції. 

У жовтні-листопаді значно активізувався продаж житла на первинному ринку, проте вторинний ще й далі спить

Стан речей і на первинному, і на вторинному ринках можна охарактеризувати коротко: кризовий. Однак цим двом сегментам притаманні неповторні риси: вторинного житла майже не купують і не продають, а нові квартири, які в доларовому еквіваленті значно впали в ціні, у багатьох містах мають неабиякий попит. 

Уже понад три роки економіка країни перебуває у стані стагнації, й очевидно, що падіння ще не зупинено. У січні-вересні скорочення промислового виробництва становило 16,6%. Безпрецедентно впали обсяги експорту — на 35% порівняно з аналогічним періодом торік. Майже на чверть знизилася реальна заробітна плата, а це, крім збіднення громадян, загрожує втратою мотивації для подальшого розвитку виробництва. 

Суддя не витримав і запитав напряму: хто ви така, що взялися позиватися до обласної ради?

Справді, чого це раптом? Відтоді як Чернівецька облрада ухвалила оскаржуване рішення, минуло 15 років. І тут з’являється журналістка, яка заявляє: мовляв, рішення незаконне — вона просить Чернівецький окружний адміністративний суд узгодити у правовому полі ситуацію в області із землекористуванням. «Де були прокурори з їхнім наглядом за дотриманням законодавства, врешті, голови агрофірм, яких безпосередньо стосується це питання? Чому вони не відреагували на порушення закону?» — допитувався служитель Феміди. 

Українці нарешті  склали плани на наступне літо. Принаймні, на червень. Нація, яка сьогодні протистоїть зовнішньому агресорові й мужньо переживає  соціальні та економічні негаразди, має ще один привід об’єднатися.

У вівторок національна збірна команда України зіграла внічию з командою Словенії у матчі-відповіді плей-оф кваліфікації Євро-2016 із рахунком 1:1 і нарешті здолала негативну тенденцію та оформила путівку на континентальну першість. 

До України прибула місія МВФ. Цими днями всі політичні сили мають змогу провести з її представниками зустрічі й напрацювати єдині принципи податкової політики і показники державного бюджету на 2016 рік. Такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до присутніх в залі засідань.

Прем’єр також не має сумніву, що до кінця поточного року Україна матиме держбюджет наступного. А окремо він заявив, що уряд підтримує зміни Міністерства фінансів, внесені до проектів законів щодо податкової та митної політики. А ще до кінця року шляхом голосування в парламенті слід запровадити змінити в галузі охорони здоров’я, освіти, державних закупівель, в процесах приватизації. 

Питання створення кредитного реєстру Нацбанку, який містив би всю корисну інформацію щодо потенційних і наявних отримувачів позик у наших банках, пробуксовує. Воно тупцює на місці з вини саме розробників відповідного законопроекту №3111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України».

Мета такого документа цілком зрозуміла: регулятор хоче мати докладнішу інформацію про всіх кредитоотримувачів, їхні історії, щоб запобігти ризикам надання банками позик нечесним фізичним та юридичним особам. Адже не секрет, що таких у нас чимало. Проте відомо, що приватні бюро кредитних історій, які в нас вже давно існують, не завжди охороняють таємниці позичальників для так званих третіх осіб, які не повинні знати про кредитоотримувачів. І часто-густо використовують її для свої корисливих цілей. Приміром, дізнатися із таких бюро можна чимало: адресу позичальника, телефони тощо. А це є пряме «наведення»  на кредитоотримувачів різного роду злодіїв та шахраїв.

Жити і навчатися в мирних умовах прагнуть усі студенти, а особливо ті, кому довелося рятуватися від війни. Більшість із них разом зі своїми університетами переїхали з Луганська й Донецька на неокуповану територію — щоб здобувати українську освіту.

І хоч переміщеним вишам разом з викладачами і студентством ще доводиться стикатися з окремими проблемами, та навчальні заклади розвиваються, нарощують свої сили, налагоджують матеріально-технічну базу й успішно проводять вступні кампанії. «УК» поцікавився, як живеться нині університетам-переселенцям. 

Війна спричинила появу в нашій державі нової категорії молоді. Кілька десятків тисяч студентів з Донбасу взяли в руки валізи і, переступивши через мотлох безголових ідей, переїхали на територію мирної України здобувати вітчизняну освіту. І студенти, і вищі навчальні заклади, які переїхали до інших регіонів, зіткнулися з численними проблемами. Найболючіші на сьогодні — недостатня забезпеченість гуртожитками та слабка матеріально-технічна база. 

Жити на Донбасі й бути патріотом України завжди було важко. А нині — небезпечно. На жаль, багато прикладів, коли проукраїнська позиція загрожує донеччанам втратою житла, майна, здоров’я чи й життя. Та це не означає, що серед жителів краю перевелася молодь, готова захищати його від проросійських бойовиків, які насаджують на цій території утопічний і жорстокий «русскій мір». Один із них — 20-річний Валентин Ушич, із яким мене познайомив педагог, краєзнавець і літератор із Красноармійська Петро Гайворонський.

Колишній учитель каже, що з-поміж інших учнів хлопець завжди виокремлювався вдумливістю і розважливістю, а нині дуже змужнів. Зрештою, це зрозуміло, адже донеччанин ще у червні 2014 року добровільно і таємно від батьків вступив до одного з українських батальйонів. Тепер він уже юний ветеран війни. Під час коротких відпусток Валентин приходить на зустрічі з місцевими школярами та студентами. А ще, з’ясувалося, пише коротенькі нотатки-есе й роздуми про пережите за цей важкий для всіх нас період. Дещо із цих записів пропонуємо нашим читачам.