Праця аграріїв формує позитивний імідж нашій країні. Аграрні підприємства долучаються й до розвитку українського села. Серед них ПрАТ  «Зернопродукт МХП», яке за сучасними технологіями обробляє  понад 91 тисячу гектарів землі, забезпечуючи на всій площі високі результати. Це сумлінний платник податків, він своєчасно розраховується з людьми за оренду земельних паїв та здійснює багато соціальних проектів у селах. 

Постійні стреси, забруднення навколишнього середовища — із цими проблемами сучасна людина стикається щоденно. Вони негативно позначаються на здоров’ї кожного з нас, але особливо потерпають від них молоді мами, в яких передчасно пропадає або й зовсім нема грудного молока. Тому питання, чим замінити материнське молоко, за якими якостями підібрати штучне дитяче харчування, що не тільки не зашкодить, а й буде корисним для малюка, набуло нині особливої актуальності. Про це наша розмова з професором, доктором медичних наук завідувачем кафедри педіатрії №2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика В’ячеславом БЕРЕЖНИМ. 

«Авангард» став останнім із вітчизняних аграрних емітентів, які мали реструктуризувати свої боргові цінні папери. Окрім нього, на ринку єврооблігацій (євробондів) такі цінні папери розміщували ще чотири агрокомпанії. Це «Миронівський хлібопродукт» (МХП), «Мрія», «Агротон» і Укрлендфармінг — материнська компанія «Авангарду». Останній не реструктуризував свої бонди на суму $500 мільйонів у цьому році, оскільки їхнє погашення заплановано на  2018 рік. 

Ось уже третій місяць поспіль ромська меншина Мукачевого не сходить зі шпальт, до неї звертаються журналісти і закарпатських обласних, і всеукраїнських ЗМІ. Аж ніяк не через тему виборів, під час яких роми завжди відіграють хоч і не першу, але й не останню роль.

Гарячу тему на тлі, здавалося б, приємної події розкрутили самі роми. 3 вересня в центрі міста відкрили пам’ятник їхньому одноплемінникові, який гордо стоїть із мітлою в руках. І вже три роки в Мукачевому стоїть монумент сажотрусу. Його прототип — реальна людина, яку зовуть Берталон. Він — угорець за національністю. Ніхто з представників цієї меншини не поскаржився на те, що їхній одноплемінник застиг у камені посеред міста у брудній одежі, такий простенький собі, з посмішкою на вустах. 

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу»: 

10 вересня 2015 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула інформацію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

За результатами розгляду Комісія встановила, що національні інтереси потребують скасування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листового флоат-скла (скла термічно полірованого) походженням  з Республіки Білорусь. 

13 листопада 2015 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) відповідно до статті 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі – Закон) розглянула скаргу публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі – Заявник) «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв’язці, вироблених з нормального та білого електрокорунду (А), чорного та зеленого карбіду кремнію (С), за кодом УКТ ЗЕД 6804 22 30 00 походженням з Росії» (далі – Скарга) та звіт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про результати проведення антидемпінгової процедури щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв’язці походженням з Російської Федерації. 

Доки експерти обговорюють проект закону, який має на меті реформувати підрозділи податкової міліції, створивши Службу фінансових розслідувань, у відомстві запевняють, що вже активно напрацьовують нові підходи у роботі. Щоб позбутися іміджу карального органу, перейшли від силових методів до аналітики. 

Міжнародна антикорупційна конференція «Запобігаємо. Боремось. Діємо» стала майданчиком напрацювання шляхів боротьби з цим ганебним для України явищем. Та й загалом атмосфера налаштовувала учасників зібрання на конструктивну роботу, пошук оптимальних рішень у просуванні вітчизняних реформ.  

Одна із причин тих втрат, які ми зазнали за останні два роки від рашистської агресії, — погана історична пам’ять. Адже загроза Україні й українцям не вперше приходить зі сходу. Саме в Москві понад 80 років тому визрів план нищення українців голодом. 82-гі роковини Голодомору — це привід нагадати собі про те, хто був і є нашими ворогами і вшанувати  жертв комуністичного режиму і борців із червоною гідрою.