Бенюк, Сумська і… таємниця ванної кімнати

ПРЕМ’ЄРА

Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» створила  «Люкс для іноземців» 

Ця комедійна історія, яку розіграли Наталя Сумська, Богдан Бенюк, Василь Мазур, Ігор Рубашкін та інші актори столичних театрів, мала драматичну преамбулу: торік Анатолій Хостікоєв пошкодив ногу, довго лікувався і через це в новому проекті вирішив зосередитися лише на функції режисера.

Історія, яку, до слова, Анатолій Хостікоєв знайшов в Інтернеті, —  типова для жанру «комедія положень»: герої потрапляють з однієї колізії в іншу і так — аж до фіналу … «Вступний абзац» вистави, епіцентром і рушієм якої стала ванна кімната — там по черзі зачиняються мешканці та гості «люксу» — вийшов відверто задовгим.  З надлишком пауз, зайвих слів та рухів, без яких «Люкс для іноземців»  точно нічого не втратив би.

Ще один мінус, про який доводиться говорити, — сценографія. Художник Андрій Романченко, автор цікавого корабля-гіперболи у «Задунайці за порогом», попередньої прем’єри компанії, цього разу чомусь вирішив піти шляхом навіть не прогнозованим, а відверто примітивним. Ось як ви уявляєте номер у провінційному готелі минулого століття, таким ви його на цій виставі й побачите. Та ще й інтер’єр — без жодної дизайнерської думки, з брудними шпалерами і шторами у смужечку та квіточки… 

Визнаю, що мої відгуки на вистави за участю Наталі Сумської трохи схожі між собою, адже цю актрису доводиться постійно хвалити і схилятися у найщиріших компліментах перед її талантом. Репетируючи «Люкс», актриса зізналася, що їй дуже подобається цей період, коли «вистава ще наша, а після прем’єри вона буде вашою, шановні глядачі», подобається шукати образ, інтонації, аналізувати мотиви і вчинки своєї героїні, щоб потім гідно презентувати цю пані глядачам. Судячи з прем’єри, і цього разу до своєї місії Наталя В’ячеславівна поставилася дуже відповідально. І зовсім не обов’язково було одягати актрису в червоне пальто —  її Хельга лише появою на сцені перебирала на себе всю увагу глядачів. 

За чоловіка у героїні вистави Наталі Сумської — знову Богдан Бенюк. Фото УНІАН

З одного боку, для Сумської виписані кілька ефектних візуальних «па», які вона виконує блискуче:  Хельга в одязі опудала, з палицею, просунутою через рукава,  борюкання на ліжку разом з іншими героями, в якому актриса бере найактивнішу участь, сцена зваблення героя Ігоря Рубашкіна, коли Сумська такою собі Мавкою бігала сценою, еротично вигинаючись у зовсім не еротичній сорочці, або ж прийомчики самбо, з допомогою яких жіночка намагалася вгамувати уявного маніяка…

А з другого — свою роль актриса продумала до найменших дрібниць. Вона на сцені справді жива жінка, яка гаркавить і червоніє, непритомніє і з готовністю лізе під ліжко, почувши за дверима чоловіків голос… До речі, за чоловіка у Сумської — знову Богдан Бенюк (ця сценічна «сім’я», як відомо, існує вже не один рік). Тепер його герой — кондитер, який прикинувся дипломатом, цнотливий напоказ і розпусний насправді. Богдан Михайлович у цій ролі, мов той лис, маневрує між «хочу» і «треба». А у фіналі опиняється у ліжку зовсім іншої жінки…

Фінал, до речі, вирішений за «найкращими» зразками мексиканських серіалів. Виявляється, що пані, які волею випадку опинилися в одному готельному номері, були доньками героя Василя Мазура — юність у цього підстаркуватого жиголо була дуже бурхливою… І якби не цей затрапезний готель, у якому свого часу осів «сексуальний гігант», хтозна, чи знайшов би він колись своїх діточок…

Сльози, шмарклі, обнімання, Бенюк у піжамі, який не розуміє, що відбувається,  — тут режисер пішов шляхом своїх заокеанських телевізійних колег. Хоча цю «махрову серіальщину» у фіналі можна було б звести до мінімуму.