Представники Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури увійшли в загальну слідчу групу з розслідування злочинів проти учасників мирних акцій протесту на Майдані. Як повідомив Генеральний прокурор України Віталій Ярема, рішення про її створення було прийнято у зв’язку із зауваженнями від громадськості, членів сімей та адвокатів потерпілих учасників мирних акцій протесту по взаємодії оперативних та слідчих підрозділів під час розслідування злочинів на Майдані.
Генеральний прокурор України наголосив на серйозності завдань цієї групи, оскільки злочин проти учасників Майдану є злочином номер один в історії нашої країни. За словами Віталія Яреми, в кожному з трьох відомств створено оперативно-слідчі групи, які займатимуться розшуком підозрюваних у цьому провадженні осіб, яких нині 22, накладенням арешту і поверненням в Україну арештованих коштів, взаємодією з міжнародними організаціями, зокрема з Міжнародним кримінальним судом, Міжнародною дорадчою групою тощо.

«Ленінопад» в Україні розпочався торік 8 грудня, коли звалили мармурову фігуру вождя на Бессарабці. Відтоді й почалося. Пам’ятники Іллічу позносили у всіх обласних центрах, окрім Запоріжжя, Донецька, Луганська і Сімферополя. Серед лідерів «ленінопаду» стали Вінницька і Хмельницька області. Якщо зважити, що в більшості міст свого часу було встановлено не по одній скульптурі, то робота тільки почалася.

Пожовклий, потертий на згинах армійський бойовий листок «Миротворець» привертає увагу зосередженим мужнім обличчям юнака з гвинтівкою. Та ще інтригуючим заголовком «Стріляє влучно лейтенант, який став рядовим». Це про Максима Харченка — снайпера, радіотелефоніста, який змінив погони лейтенанта МВС на солдатський однострій. 

«Немає слів, емоції — рікою», — цей поетичний рядок, який прочитав у соцмережах ще скривавленого майданівського лютого, вп’явся мені в пам’ять. Тож, зрозуміло, знову зринув, коли став розглядати експонати фотовиставки «Революція Гідності», яку демонструють на Тернопіллі кілька місяців. 70 світлин зафіксували миті спротиву українців на головних площах столиці та в обласному центрі.  

Державний науковий випробувальний центр Збройних сил України має 82-річну історію. Після окупації Криму було прийнято рішення про передислокацію цього закладу, і в березні провідні фахівці центру перебазувалися з Феодосії в Запоріжжя, де  активно долучилися до модернізації гвинтокрилів та випробувань стрілецького озброєння, вогнеметів, іншої продукції, потрібної передовсім для застосування у бойових умовах.
Через два місяці було прийнято рішення перебазувати центр до Чернігова, де є відповідна інфраструктура для проведення робіт та розміщення наукових підрозділів, близько полігони, є аеродром, відновлення якого вже почали. Про це і розповів Володимир ДМИТРІЄВ

Актори перевтілювалися в реальних героїв Євромайдану, історії яких зібрали учасники руху «Українська Нова драма». Постановка нагадувала формат Клубу анонімних патріотів, коли кожен встає, називає ім’я й розповідає, що він робив для Революції гідності.
На сцені нікого нема, із колонок чути фрагменти відповідей протестувальників на запитання «Чому вони не змогли залишитися вдома?» Доки глядачі розгублено озираються, намагаючись зрозуміти, це запис чи говорять реальні люди, актори по одному займають місця обабіч сцени.

Тоді як Адміністрація Президента та уряд вживає заходів з дерегуляції економіки та децентралізації держуправління, гідра централізації та бюрократизації намагається залізти з іншого боку. Нещодавно Мінагрополітики подало на розгляд громадськості проект наказу «Про затвердження Порядку планування, використання та обліку власних надходжень Держлісагентства України, Республіканського комітету АР Крим з лісового і мисливського господарства та обласних управлінь лісового та мисливського господарства». 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Коли можна скористатися європротоколом

Що робити, якщо схиляють до обопільної вини

Чи належить частина вартості автомобіля

Громадські організації вимагатимуть від Верховної Ради України внесення змін у Податковий кодекс згідно з новою концепцією оціночної діяльності в нашій країні. Саме так вважає голова Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров. 

Древнє козацьке місто Ладижин свого часу стало селом. Та в 70-х роках минулого століття тут, на березі річки Південний Буг, було споруджено електростанцію, завдяки якій Ладижин знову став помітний на мапі України та згодом набув статусу міста обласного значення. Прикметно, що Валерію Коломєйцеву, який 16-річним хлопцем починав працювати на будівництві ЛТЕС електрозварювальником, останні 13 років городяни довіряють очолювати міську громаду, вп’яте обираючи його міським головою на чергових та позачергових виборах. З ним розмовляємо про перспективи і проблемні питання в житті міста.