Загалом ситуація на національному ринку праці залишається стабільною. За даними Держстату, в І півріччі 2013 року, порівняно з аналогічним періодом торік, рівень економічної активності населення віком 15–70 років зріс з 64,6% до 65,1%, рівень зайнятості — з 59,6% до 60,2%. При цьому рівень безробіття знизився з 7,8% до 7,5%. Вплив рецесії (від’ємна динаміка ВВП, передусім за рахунок спаду в промисловій та будівельній діяльності) позначився лише на збільшенні рівня вимушеної неповної зайнятості (частка працівників, переведених з економічних причин на неповний робочий день або тиждень, зросла з 5,8% до 6,4%) та збільшенні чисельності працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів (на 32 тисячі осіб). Скорочення можливостей зайнятості на підприємствах зумовило подальше розширення неформального сектору економіки — чисельність зайнятих в цьому секторі зросла на 248,7 тисячі осіб, а їхня частка в загальній кількості зайнятих збільшилася з 22,2% до 23,3%. 

Одна з найактуальніших проблем будь-якої країни — зайнятість її населення. А це і заробітна плата, й добробут родин, упевненість у дні прийдешньому для людей. На початку року Міжнародна організація праці (МОП) прогнозувала, що 2013-го чисельність безробітних у світі зросте на 5 мільйонів осіб, до 202 мільйонів. І найнезахищеніша тут молодь до 24 років, серед неї шукають, але не знаходять, куди докласти працю рук і голів своїх, майже 13%. При цьому дуже тривожна тенденція: росте кількість тих, хто опускає руки і зовсім відмовляється від пошуків роботи. 

Попри ратифікацію нашою державою Конвенції ООН про права інвалідів та нормативно-правових документів щодо праці й трудової реабілітації інвалідів, питання про працевлаштування такої категорії людей нині залишається одним із найнагальніших, а праця — найважливішою сходинкою інтеграції в суспільство. 

Втрата роботи — це неприємно, але не привід впадати в паніку. Тим більше, що в таких випадках може підставити плече державна служба зайнятості, яка безоплатно надає громадянам передбачені законодавством соціальні послуги. Їх перелік розширився порівняно з тим, що було раніше, з 1 січня 2013 року, коли набрав чинності Закон України «Про зайнятість населення», розроблений на виконання соціальних ініціатив Президента України, спрямованих на впровадження активної політики зайнятості та створення нових робочих місць. Отже, на що може розраховувати той, хто шукає роботу? 

Три речі в житті завжди трапляються невчасно: смерть, пологи і податки, казала головна героїня роману «Віднесені вітром». Останні, судячи з усього, найбільше лякають роботодавців, які завзято продовжують платити своїм підлеглим зарплати «у конвертах». І зовсім не лякають високі штрафи. Тому народні депутати пропонують вдатися до радикальних заходів і погрожують таким порушникам трудового законодавства в’язницею. 

Дайте, будь ласка, грунтовну відповідь на запитання: у чому відмінність цивільно-правових договорів від трудових? Зокрема про відмінності в порядку оплати праці, порядку сплати прибуткового податку і соціальних платежів, правах замовника і виконавця. Це питання злободенне, бо нині чимало роботодавців вивільняють працівників зі штатного розпису і переводять на цивільно-правові договори. Пояснюють тим, що не потрібно платити податки. Насправді це не так, і треба, щоб люди знали, як для них буде краще. 

Світлана АКІНКІНА, 
голова районної профспілкової організації працівників АПК, м. Бахчисарай

Кореспонденти «Урядового кур’єра» попросили своїх земляків поділитися досвідом, як знайти своє місце на ринку праці і стати успішними.

Закон України про зайнятість населення в новій редакції, що набула чинності 1 січня цього року, запровадив механізми, які спрямовані та мали б стимулювати роботодавців для працевлаштування безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості. 

Порушенням прав працівника нині нікого не здивуєш. Дивує терплячість людей, які дозволяють зменшувати свої зарплати, готові миритися з різними штрафними санкціями та тотальним контролем, що передбачає відеоспостереження, прослуховування телефонів тощо. Хоч у законодавстві існує досить механізмів, аби захистити себе від подібних фокусів. І для цього зовсім не потрібно вдаватися до послуг адвокатів. 

Уже рік в Україні працює проект «Знову до роботи: реінтеграція матерів і батьків до професійного життя після відпустки по догляду за дитиною», що реалізується Лігою соціальних працівників України за сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні. За словами його керівника Валентини Проскурніної, запровадження нової моделі реінтеграції матиме позитивний ефект для молодих матусь. Бо ні для кого не таємниця, що працевлаштуватися після народження дитини жінці в стократ важче, ніж без дитини. Як в анекдоті: «Ви заміжня?» — «Так». — «Не підходите, бо незабаром народите дитину». Через кілька років: «Дитина вже є? Ні, не підходите. Лікарняні раз по раз братимете». Ще через кілька років: «Дорослі діти? А скільки ж вам років? Ні, нам потрібна жінка-фахівець до 30 років».