Системі контролю та нагляду за виробництвом харчової продукції потрібні докорінні зміни, щоб зона вільної торгівлі з ЄС відбулась і наші переробники могли безперешкодно здійснювати експорт на Захід. За оцінками експертів, щороку на єдиному євроринку продається харчової продукції на 20 мільярдів євро. Щоправда, торгувати там деякими видами продукції, переважно тваринного походження, країна зможе, лише прийнявши низку законів.
На сьогодні якість та безпечність харчів в Україні контролює кілька органів — Держветслужба, Держспоживінспекція, Держсанепідемслужба, функції яких часто дублюються. При цьому увага українських контролерів зосереджена на кінцевому продукті. «Перевірити все фізично неможливо. Та й відповідальних за такої кількості виконавців не знайдеш», — зауважив радник з питань ветеринарних та міжнародних справ Гендиректорату Єврокомісії з питань здоров’я та захисту споживачів (DGSANCO) Карлос Антолінез, з яким випала нагода поспілкуватись під час нещодавнього міжнародного тематичного «круглого столу». 

Негативні стереотипи про людей з різними вадами здоров’я складалися багатьма століттями. Вони так міцно засіли у свідомості суспільства, що й досі змушують ставитися до інвалідів упереджено: з жалем або острахом, а то й узагалі байдуже. І це заважає таким людям навчатися, здобувати професію, влаштовуватися на роботу. Навіть створювати сім’ю дуже важко, бо якщо хтось із двох має інвалідність, батьки здорової доньки чи сина, як правило, будуть проти.
Зламати стереотипи нелегко. Проте вже нині активна молодь із проблемами здоров’я готова заявити громадськості, що інваліди такі, як і всі інші люди, й мають право на повноцінне життя. Зокрема за цю справу взялися Благодійний фонд розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для інвалідів «АІК», Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Вони започаткували новий просвітницький проект «Спікерське бюро», в рамках якого люди з інвалідністю проводитимуть тренінги для медиків, педагогів, соціальних працівників, працівників центрів зайнятості, державних службовців, журналістів з питань інвалідності. 

Первинному ринку як Києва, так і всієї України останніми місяцями, зазначають експерти, притаманна тенденція будівництва житла з переважанням одно- та двокімнатних квартир. Пропонують також і трикімнатні помешкання, проте вони становлять невелику частку загальної кількості. Годі вже казати про чотири- та п’ятикімнатні — їх немає.
Пояснити це можна дуже просто: в людей, попри те, що вони стали дуже активно виявляти інтерес до первинної нерухомості, немає грошей на супервеликі помешкання. Купують  здебільшого дешеве житло, яке належить до економ-класу. 

Що таке медицина плода, в нашій країні знають поки що лише окремі фахівці. Втім, це одна з актуальних галузей медицини, що вже давно розвинена у всьому світі. Адже сьогодні майже кожна четверта дитина, яка помирає на першому році життя, з’являється на світ з вродженими вадами розвитку. У якому стані сьогодні медицина плода в Україні, як впроваджується цей напрям у перинатальних центрах — наша розмова з головним неонатологом Міністерства охорони здоров’я Єлизаветою ШУНЬКО. 

Офіційно Велика Вітчизняна війна закінчилась в Андріївці Макарівського району Київської області 9 листопада 1943 року, коли село визволили від фашистів. Була радість, яка супроводжувалась горем. Усі жили надією, що додому повернуться солдати і діти, яких окупанти вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Про долю синів і дочок рідні нічого не знали. Хоч, як з’ясувалось через 70 років, вісточки невільники надсилали. Не всі доходили. Свідомо чи ні, їх затримували в Німеччині. І аж тепер передали країнам, куди адресувались.
Не дочекались листів матері, які виплакали очі, чекаючи звісточки від своїх кровинок. З 56 малолітніх невільників, яких фашисти забирали в рабство, в живих залишилось лише кілька ветеранів — час бере своє. Але йому не підвладна пам’ять, відчуття роду, прагнення передати дітям його історію. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Податкова поверне частину витрат на навчання  
Продати землю без реєстрації не вдасться
Що нижчий градус, то менший рахунок

Роком Ольги Кобилянської оголосило 2013-й Міністерство культури України. Видання 10-томного зібрання її творів запланували видавничий дім «Букрек» спільно з кафедрою української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецьким літературно-меморіальним музеєм Ольги Кобилянської. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Роботодавці платять зарплату і без договору 
Як розділити майно дитини між батьками?

Cкажу відверто:  за всі роки моєї журналістської практики такого інтерв’ю, як з головою Дніпропетровської обласної ради Євгеном Удодом, у мене ще не було. За ті півгодини, що Євген Григорович зміг виділити у своєму щільному робочому графіку, він встиг, не дивлячись ні у які записи, без допомоги заступників-помічників чітко і по ділу відповісти на всі заплановані в моєму блокноті запитання! А зазвичай більшість наших посадовців з пресою спілкується (якщо взагалі спілкується!), на жаль, зовсім в іншому стилі… Поговорити ж з Євгеном Удодом було про що, адже під його керівництвом на Дніпропетровщині започатковуються і втілюються у життя багато цікавих проектів, які сприяють розбудові області. Відповіді голови облради на запитання, як це відбувається, я б назвала своєрідним лікнепом для державних керівників.

Нещодавно наша сторінка у мережі Фейсбук відзначила подвійне свято: три роки існування і три тисячі прихильників. Перша тисяча далася нелегко. Це й не дивно, адже сторінка «Урядового кур’єра» була однією з перших офіційних сторінок українських ЗМІ, що з’явилися у цій мережі. А нині ця цифра збільшилася втричі.

Як відомо, Фейсбук останнім часом став своєрідною інформаційною стрічкою новин, тому дуже приємно, що читачі долучають нашу сторінку до переліку сторінок, які вони хочуть бачити у своїх стрічках.