У Києві 5—6 листопада відбулася Регіональна зустріч Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) під егідою «Стратегічний діалог щодо майбутнього України», про що «УК» писав у попередньому номері. Протягом двох днів понад 170 учасників форуму, серед яких — представники українського та іноземних урядів, міжнародні експерти, науковці та громадські діячі, обговорювали перспективи розвитку нашої держави у соціально-економічній сфері. 

У рамках реалізації Програми економічних реформ ефективно забезпечується модернізація державної служби та її адаптація до стандартів ЄС. Саме так розпочала брифінг для журналістів перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби (Нацдержслужби) Юлія Ковалевська, який відбувався в рамках відкриття 7-ї щорічної регіональної конференції з інституціональної реформи.
«Нашим відомством  забезпечено виконання комплексу заходів щодо адаптації державної служби України до стандартів ЄС. З цією метою ухвалено Державну цільову програму розвитку державної служби на період до 2016 року, яку скеровано на формування висококваліфікованого складу шляхом впровадження нових стандартів та механізмів управління людськими ресурсами та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій», — зазначила вона.

Одна з основних норм закону про екстрену медичну допомогу, що діє в Україні з початку року, — прибуття карети «швидкої» до хворого за 10 хвилин у місті та за 20 — у селі. Втім, щоб цей норматив можна було виконати, має бути головне — забезпечення відповідним транспортом.
На виконання соціальних ініціатив Президента України для закупівлі таких автомобілів уряд виділив 922 мільйони гривень. Після торгів, які провело нещодавно Міністерство охорони здоров’я, буде придбано майже півтори тисячі карет «швидкої допомоги». Зокрема, 143 авто типу С (реанімобілі), 1063 машини  типу В (у таких можна здійснювати інтенсивну терапію) та 206  — типу А (вони призначені, щоб довезти хворого, що не потребує інтенсивної медичної допомоги в дорозі, до лікарні).

Шлях від планово-адміністративної системи господарювання до держави з ринковою економікою нині в Україні, як і всі дороги, досить проблемний. З однією різницею: замість вибоїн у асфальті — порушення конкурентного законодавства. 
Винахідливі бюрократи, котрі звикли мати зиск, вимагаючи від населення тонни нікому не потрібних довідок, дуже неохоче здають позиції. Тому, за висновками Антимонопольного комітету України, найбільш проблемним у країні лишається надання супутніх послуг громадянам, котрі бажають одержати послуги адміністративні. Зокрема, працівниками цієї установи було проведено такий експеримент: компетентна у законодавстві підставна особа взяла заяву на одержання ліцензії (вартість мала б становити 800 гривень)  і пройшла всі інстанції, котрі вимагалися. У підсумку одержання потрібного документа обійшлося в 150 (!) тисяч гривень. 

Твердий сир — чи не найскандальніший продукт на нашому ринку. Саме до його якості час від часу лунають претензії. Тож не дивно, що деякі споживачі з пересторогою почали ставитись до нього. Як наслідок, дехто став відмовлятись від купівлі цього хоч і корисного, проте такого підозрілого продукту. Як вибрати із всього товарного асортиментного різноманіття справді якісний, з’ясував «Урядовий кур’єр». 

Цю історію Ганна Зубавленко із села Неслухів Кам’янка-Бузького району ладна б забути, але й досі не може оговтатися від пережитого. Каже, що на старості літ переконалася: від в’язниці ніхто не застрахований. Бо хіба могла подумати, що важко гаруючи на землі, вирощуючи картоплю, буряки, пшеницю, опиниться за гратами за… наркотики? 

Виявляється, щоб поставити екологічний діагноз певній місцині, не обов’язково проводити численні аналізи й організовувати дорогі експедиції. Українські науковці з кількох науково-дослідних установ запропонували методи дослідження довкілля, що дають змогу доволі точно визначити стан середовища, лише спостерігаючи за життям певних організмів. Важливо лише знати, на кого з них слід звернути увагу і в яких саме точках екосистеми. На міжнародних екологічних форумах цю розробку вже називають «українським проривом».  

Забезпечення соціальних прав ветеранів війни, формування в суспільстві шанобливого до них ставлення є пріоритетами соціальної політики держави, визначеними соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича. Про те, якою турботою охоплені ці люди на Полтавщині, нашому кореспондентові розповіла директор департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації Людмила Корнієнко.
 

У ювілейний рік Ольги Кобилянської — 150-річчя від дня народження — Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр, що названий на честь видатної письменниці, відкрив 83-й театральний сезон довгоочікуваною виставою «Земля» за мотивами однойменної повісті. 

Не лише в обласному, а й у районних центрах нуртує творче життя закарпатських художників: картинні галереї услід за Ужгородом з’являються в інших містах області. Якщо у Мукачевому (що для цього міста зовсім не дивно) галерею відкрили понад десять років тому, то у Виноградові і Тячеві такі заклади з’явилися нещодавно.
У Виноградові галерея «Імпакто» стартувала виставкою народного художника України, скульптора і живописця Івана Бровді. На відкритті поряд із самим автором, який родом із села Онок на Виноградівщині, були його земляки, керівництво міста на чолі з головою ради Степаном Бочкаєм, товариші по творчому цеху. Вхід і на цей, і на всі інші вернісажі — вільний; це дає змогу стати  ближчими до мистецтва усім охочим.