Під час Всеукраїнського аграрного форуму, який проходив днями у Києві, сільгоспвиробники поділились своїми проблемами з очільником Мінагрополітики Миколою Присяжнюком, іншими представниками міністерств та відомств, депутатами. А також підготували офіційне звернення до уряду, парламенту та Президента, де висловили свої побажання щодо поліпшення інвестклімату в галузі та умов господарювання в Україні.
Серед головних болючих питань, що розглядались на агрофорумі, були: низькі ціни на збіжжя, недофінансування державних програм, зарегульованість, побори та законодавчі зміни правил гри на ринку — у сфері оподаткування, земельних відносин тощо.

Ірина Мацко спочатку здобула диплом економіста, за деякий час стала студіювати в Українській академії друкарства, а нині працює бібліотекарем центральної дитячої бібліотеки в Тернополі. Це не метаморфози, навпаки: дієві кроки до свого покликання, захоплення й творчості. Адже сенсом її життя стали книжки. Ірина не лише наповнює їх своїми казками, оповіданнями та жіночими історіями як знана письменниця, а й ілюструє, дбає про художнє оформлення. 

Звістка про перемогу дільничного інспектора міліції Юрія Камінського з Романівського району Житомирщини на всеукраїнському конкурсі дільничних інспекторів міліції прозвучала дещо несподівано, адже криміногенна ситуація в цій області — одна з найблагополучніших в Україні, а згадуваний район — один із найспокійніших, де, здавалося б, правоохоронцям ніде проявити ні високого професіоналізму, ні, тим паче, героїзму в боротьбі зі злочинцями. 

Родичі привезли до клініки 52-річну киянку із задавненим онкологічним захворюванням  майже без надії на успішний результат. Навіть закордонні медики відмовилися її оперувати. У «Борисі» за скальпель узявся хірург з досвідом роботи у клініці Шалімова та практикою в Німеччині Юрій Лівшиць.

— Дякувати Богові, — згадує той день Юрій Зіновійович, — надзвичайно складна операція пройшла успішно. Нині пацієнтка проходить протипухлинну терапію, її стан стабільний. 

«12 раундів до мети» — з такою назвою в Сумах презентовано книжку відомого українського боксера Тараса Шелестюка. Завдяки гучним перемогам на європейському та світовому рівнях ім’я цього спортсмена добре знають численні шанувальники рингу. Однак недавно він постав перед земляками не як майстер шкіряної рукавички, а як автор обсягової книжки. Про це розмова з кореспондентом «УК». 

Два роки тому у складі клубу першої ліги  «Кримтеплиця» дебютував 18-річний Редван Мемешев. Непогані фізичні дані (зріст — 184 см, вага — 71 кг), висока стартова швидкість та технічна вправність дали змогу вихованцеві кримського футболу закріпитися в основному складі команди з Молодіжного. За два з половиною сезони він зіграв за свій клуб 49 матчів і забив 7 м’ячів. 

Друзі мого сина-одинадцятикласника вже студенти: здобувають технічні спеціальності на державних формах навчання, мають стипендії. Причому, як з’ясувалося, маючи невисокі бали ЗНО з профільних предметів — на рівні 150. Засвоївши шкільну програму на традиційну «трійку» (100 балів отримуєш за те, що з’явився, а далі включається відповідна шкала оцінювання), принаймні півроку до наступної сесії є змога отримувати від держави стипендію.
«А ось на гуманітарний профіль, куди ти зібрався, з такими балами точно не пройдеш!» — «пресую» сина єдиним залізним аргументом, який не зі стелі впав: у державі справді не вистачає технарів. Тому уряд і збільшує замовлення на відповідні спеціальності. Про це і Прем’єр зі шпальт нашого видання заявляв.

Новий порядок пересування автомагістралями Білорусі є дискримінаційним щодо автовласників із країн, що не входять до Митного союзу

«Невідома могила жертв війни» — так називається акція, яку зініціювала Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» спільно зі Всеукраїнською асоціацією ветеранів війни та ДСНС України. А в Міністерстві освіти і науки розглядають пропозиції щодо участі в акції учнів та студентів.

На узбіччях доріг, лісових галявинах, полях і навіть сільських городах є ще багато невідомих могил воїнів та інших жертв війни. Часто вони вже зрівнялися з землею і заросли бур’янами, а свідків тих подій, які можуть вказати на їх місцезнаходження, стає, на жаль, дедалі менше. 

Засідання Громадської гуманітарної ради Президент Віктор Янукович присвятив відзначенню у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. «Я дуже задоволений, що підготовка до цієї дати перетворилася на всенародний рух, вийшла за рамки планів діяльності урядовців і чиновників», — заявив глава держави.

Водночас він доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству культури пришвидшити підписання спільних планів заходів щодо відзначення міжнародною спільнотою 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. А  МЗС, зокрема, — привести у належний стан пам’ятки, пов’язані з ім’ям Кобзаря в Росії, Литві, Казахстані тощо, включити до програми державних візитів в Україну відвідання шевченківських місць.