Новий рік — свято, під час якого всі ми чекаємо на диво. А ще — прагнемо зробити щось приємне близьким і рідним. Для цього не обов’язково мати купу грошей, можна просто задіяти свою фантазію. Хоч, звісно, гроші в цій справі зайвими не будуть. Адже вони дають можливість звернутися до фахівців з організації свят, які на професійному рівні й здивують, і звеселять. Тож що замовляють і в яку суму виллється таке задоволення, дослідив «Урядовий кур’єр».

Цьогоріч вітчизняні телеканали знову репрезентують традиційний спектр новорічних розваг, зцентрувавшись на шоу та гуморі, — перевірений спосіб влучити в ціль і знайти свого глядача. Поціновувачі звичного святкування Нового року перед телевізором знову переглядатимуть старі фільми, гумористичні програми й концерти. Прикметно, що телеканали «Інтер» та «1+1», на відміну від минулих років, не відзняли нових мюзиклів. Натомість перший із них запропонує до розгляду старі: «Здрастуй, свахо, Новий рік!», «Однокласники. Новорічна зустріч», «Як козаки…».

 Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр», у рамках офіційного візиту Президента Віктора Януковича до Турецької Республіки відбулося перше засідання Стратегічної ради високого рівня. Підсумком цього заходу стало підписання Президентом України та Прем’єр-міністром Туреччини Спільної заяви, яка підкреслює бажання країн поглиблювати співпрацю. Інші домовленості закріпили своїми підписами вже представники делегацій у низці двосторонніх документів, що стосувалися розширення повітряного сполучення, лібералізації візового режиму, раціонального використання живих ресурсів Чорного моря, інвестування та економічної співпраці. 

Основною темою вчорашньої «години запитань до уряду» у Верховній Раді стало обговорення показників державного бюджету на наступний рік. Здебільшого йшлося про соціальні видатки.

«Уряд ухвалив постанову, згідно з якою значно підвищилися виплати чорнобильцям, інвалідам, ліквідаторам, і ми зробили це відповідно до домовленостей із чорнобильськими організаціями», — сказав Прем’єр-міністр Микола Азаров. 

Таку думку висловив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі в інтерв’ю порталу «Delо.ua». Він зокрема розповів: «Ми працюємо з ЄС над подальшим спрощенням візового режиму для українських громадян. На саміті Україна — ЄС домовлено про основні параметри доповнень до Угоди про спрощення оформлення віз, укладеної у 2007 році. Після проведення технічних процедур документ буде готовий до підписання».

Вперше в державі запроваджений і електронний погосподарський облік, що значно зменшив обіг документів у паперовому вигляді і спростив доступ громадян до необхідної інформації. Є й чимало інших позитивних моментів.

Про те, що це не порожні слова, свідчать факти, наведені під час зустрічі із журналістами.

Проходячи крізь натовп страйкарів, став випадковим свідком розмови сорокарічної жіночки з колегами. Йшлося про доньку-школярку, в класі якої збирали гроші на подарунки дітям-сиротам до дня Святого Миколая. Неважко уявити стан учениці, яка виявилась єдиною, хто не зміг здати навіть кількох гривень на цю благородну справу. Причому її батьки — не п’янички чи безпритульні. Просто вони трудяться в Житомирському ТТУ, де середній розмір заборгованості на одного працівника у переддень страйку сягнув 7,5 тис. грн.

Де заробити на шматок хліба? Ця проблема турбує багатьох українських заробітчан. Адже не секрет, що за кордоном без роботи залишаються навіть місцеві жителі, не кажучи про наших «шукачів щастя».
— На Заході нині глибока криза, італійці й португальці шукають роботу, а в межах шенгену в них є певні переваги, — каже провідний експерт Інституту соціології НАН України Ірина Прибиткова, — тому українців поступово  витіснятимуть місцеві жителі. Проте я не знаю, що ми будемо робити, якщо вони почнуть повертатись на Батьківщину. 

Розкажіть, будь-ласка, детально, яким є порядок призначення і виплати компенсації непрацюючій фізичній особі, що надає соціальні послуги? Хто має виплачувати ці гроші? Які і куди для цього слід подати документи?

Вікторія ЛЕОНОВА, м. Дніпропетровськ 

У цьому переконаний нащадок легендарного мецената та цукрозаводчика Михайла Терещенка — Мішель. Він приїхав із Франції, аби зробити свій внесок в Україну і розвинути виробництво та переробку льону. Лише цьогоріч засіяли льоном 412 га на  Житомирщині, ще більше — на Чернігівщині та Сумщині. Наша розмова з Мішелем Терещенком, керівником міжнародного проекту «Льон-Десна» — білизна з Десни»,  про те, чому його вибір упав саме на льон, що значить ця культура в сучасній економіці і про перспективи ринку землі в Україні.