Днями на Одещині було знищено 1300 гектарів заповідного Тарутинського степу. Тільки здійнятий екологічними активістами галас, матеріали в українських та закордонних ЗМІ та оперативна реакція на такі виступи профільного міністра Остапа Семерака не дали браконьєрам розорати другу половину унікального природного об’єкта. Це не поодинокий випадок нищення природи, не єдиний приклад великих і маленьких катастроф, які трапляються в нашій країні останнім часом. Ось хоча б ліси. «Упродовж останніх трьох років через незаконне вирубування дерев невстановленими особами завдано шкоди на понад 150 мільйонів гривень. Проте цих грошей до бюджету не сплачено, винних не встановлено та не покарано. Заходів з відновлення завданих природі збитків не здійснено», — повідомляє сайт Мінприроди.
Статті
Місто з надзвичайно цікавою історією та визначними пам’ятками поки що не на слуху у туристів, на відміну від таких міст, як Краків чи Варшава. А дарма! Адже саме тут панує неповторна автентична атмосфера, де без поспіху та гаму можна зануритися у життя міста й насолодитися новими відкриттями. А найприємніше те, що вам тут раді. Адже навіть назва міста говорить сама за себе, й недарма його називають містом позитивних емоцій.
Нещодавно голова правління Нацбанку України заявила, що російські банки, які працюють у нашій державі та виконують всі зобов’язання перед українськими вкладниками, мають право докапіталізовувати свої дочірні фірми в Україні. Це питання пані Гонтарева узгодила зі своєю колегою — головою Центробанку Росії Ельвірою Набіулліною. А остання одразу запевнила, що російським банкам з державним російським капіталом, які працюють в Україні, такі кошти буде надано. У зв’язку з цим виникає запитання щодо юридичної бездоганності такого рішення.
Напередодні відходу підрозділів 79-ї окремої аеромобільної бригади від Дякового тоді ще лейтенанта Максима Галактіонова (позивний «Грифон») викликали до штабу і наказали виводити першу колону основних сил. — До першого населеного пункту нашого маршруту колона дісталася вдало. Але замість наших підрозділів ми побачили там випалену «Градами» землю, — пригадує Максим.
Згадуючи своє офіцерське становлення, старший лейтенант Артур Чорний іронічно посміхається. Адже зазвичай у мирний час це може тривати роки. Війна ж скоротила його до мінімуму. Випускник Львівської академії Сухопутних військ 2013 року розпочав офіцерську службу в 93-й окремій механізованій бригаді.
Тернопільщина завдяки Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» перша в Україні область, де ухвалили Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Триває розроблення плану втілення заходів цього документа. Нині створено робочу групу, що працюватиме над творенням Програми розвитку МСП краю на 2017—2018 роки. А нещодавно громадськість обговорила дорожню карту розвитку МСП в Тернопільській області. На думку керівника цього проекту Лариси РИМАР, дорожня карта глибоко занурюється в проблеми, які заважають плідно працювати та розвиватися малому й середньому бізнесу.
Перший в історії чемпіонат України з хокею із шайбою серед жіночих команд взяв старт у Києві. 18 листопада в прем’єрному матчі на лід вийшли столична «Україночка» та «Дніпровські Білки». Саме ці колективи, які було створено в 2014 році, серією виставкових матчів поклали початок бумові жіночого хокею в Україні. Окрім них, участь у першому чемпіонаті України беруть ще три хокейні команди: «Пантери» (м. Харків), «Лавина» (м. Кременчук) та «Королеви Дніпра» (м. Дніпро). Чемпіонат проходить у два етапи. Перший відбувається за туровою системою. В кожному турі братимуть участь чотири команди, одна команда відпочиватиме. Таким чином, кожна команда братиме участь у чотирьох турах. В межах ігрового туру команди проведуть по три зустрічі. Чотири найкращі команди за підсумками першого етапу потраплять до другого етапу — Фіналу чотирьох. Ім’я першого чемпіона України з хокею серед жіночих команд країна дізнається в Міжнародний жіночий день — 8 березня 2017 року.
Колись у патріотичній пісні радянських часів співали: «Что-то с памятью моей стало, все, что было не со мной, помню». Скептики ж додавали: п’яний не пам’ятає, що було саме з ним. Про пияцьку забудькуватість співав і Володимир Висоцький. Далі розмовлятимемо не про індивідуальну, а про національну пам’ять. Індивідуальна пам’ять тримається у голові чи в записах, наприклад, щоденниках. Де ж зберігається національна пам’ять? Поки що для цього в Україні використано не всі можливості.
За прогнозами Укргідрометцентру тривалість поточного опалювального періоду буде близькою до середньорічної і коливатиметься з 160 днів на півдні країни до 180 – на півночі й сході. Загалом, кажуть, що цей опалювальний сезон може бути трохи коротшим, ніж у минулому році, так як нинішня зима передбачається теплою, хоча можливі й різкі перепади температур, і декілька доволі морозних днів. Тож ще до офіційного старту опалювального сезону (15 жовтня), кожна область мала змогу самостійно приймати рішення щодо його початку. Адже саме в обов’язки місцевої влади входить забезпечення людей теплом. Цього року там, де впродовж чотирьох діб температура понижувалася до 8 градусів, вмикали опалення. І хоча нинішньої зими українці за опалення платитимуть більше, не в усіх оселях, навіть після повноцінного запуску опалювального сезону, можливе тепло. Натомість ми вже маємо наслідки проблемного початку опалювального сезону по країні – чималі рахунки за комунальні послуги, простудні захворювання і додаткові витрати на ліки, за які платять споживачі.
ГРАФІК проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на листопад — грудень 2016 року
Дорогі співвітчизники! День Гідності та Свободи ми щорічно відзначаємо 21 листопада, коли розпочалися Помаранчева революція та Революція Гідності. Це досить молода дата в нашому національному календарі, однак за нею стоїть безпрецедентна мужність усього українського суспільства і не менш безпрецедентна традиція патріотизму, який завжди демонстрували українці, виборюючи власну свободу, права, відстоюючи власну гідність і державність.
Не носіть мобільник у кишенях штанів, а вночі кладіть його не ближче, ніж за два метри від себе. Це деякі з рекомендацій щодо захисту від електромагнітного випромінювання, які розробив учень сокирницької загальноосвітньої школи (Закарпаття) Валентин Фречка. Хтось скаже, що таке вже чув. Але Валентин не переписував порад з інтернету. Вони грунтуються на його власних дослідженнях, зокрема дослідах на щурах і пшениці. Щурів було лише два — дослідний і контрольний. Валентин визнає, що для достовірності потрібно більше, та поки що фінанси не дозволяють. Бо грошей коштувала ще й екрануюча плівка й складові для екрануючої грунтосуміші, яку він розробив з науковим керівником Хустської районної філії Закарпатського відділення МАН Ольгою Сабадош.
Під час учорашньої парламентської години запитань до уряду стало зрозумілим, що Кабінет Міністрів створює робочу групу, яка вивчатиме проблеми й потреби космічної галузі. На це запитання відповідав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман: «Космічна галузь у нашій країні має одержати серйозну підтримку, але вона має бути не такою, як кілька років тому, коли кошти передбачали, а потім — ні грошей, ні реального стану справ. Я вдячний парламенту за підтримку закону, який дасть змогу передбачити 400 мільйонів гривень Південмашу». Цим ресурсом держпідприємство покриє свої борги. Зокрема Державне космічне агентство повинно знайти та спрямувати ресурси на закриття заборгованостей із заробітної плати на Південмаші. За даними Володимира Гройсмана, сума становитиме 50—60 мільйонів гривень.
Активна діяльність неурядових організацій сприяє тому, що влада активно працює та ухвалює потрібні для людей рішення. Про це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив під час зустрічі з представниками неурядових організацій. Він розповів активістам про рішення, ухвалені урядом останнім часом. Зокрема щодо підвищення удвічі мінімальної заробітної плати, запровадження механізму референтного ціноутворення на ліки, запровадження системи електронного декларування, створення офісу залучення та підтримки інвестицій і Національного комітету з промислового розвитку.
Чимало українців уже зрозуміли, як можна боротися з високими сумами за тепло у платіжках, і навчилися зменшувати їх самостійно. Приміром, у Львові, де у жовтні вартість одного квадратного метра опалення коштувала 22 гривні 50 копійок, є будинки, мешканці яких заплатили всього по 8 гривень. Це результат того, що люди скористалися «теплими» кредитами і термомодернізували житло. Тож кількість охочих скористатися державними програми з енергоефективності збільшується. Але чи всім пощастить, якщо в держбюджеті на наступний рік на «теплі» кредити закладено всього 400 мільйонів гривень, тоді як фахівці підрахували, що реальна потреба — 1,9 мільярда. Натомість на субсидії заклали в рази більше.
Останніми роками українці сподівались на те, що завдяки початку роботи нових правоохоронних органів таке явище, як корупція, залишиться в минулому. Але це явище виявилося живучим, тому побороти його дуже важко. Законотворці пропонують посилити покарання за корупційні дії. На їхнє переконання, лише так вдасться зменшити їх кількість. Щоправда, юристи налаштовані не так оптимістично.
Свій позитивний імідж в умовах неймовірної конкуренції університет завойовує, як стверджують фахівці, завдяки натхненній та злагодженій, наполегливій та цілеспрямованій науковій роботі зі студентами професійно-викладацького складу, всього колективу. Піднесенню рідної альма-матер до рівня закладу європейського рівня сприяє славна когорта науковців. Плідно працюють зокрема наукові школи, очолювані відомими вченими — академіками Володимиром Кузем, Михайлом Мартинюком, професорами Талятом Азізовим, Леонідом Кіпнісом, Олександром Коберником, Тетяною Кузнець, Наталією Сивачук, Тетяною Кочубей. Освітній процес в університеті забезпечують 40 кафедр, у складі яких працюють понад 560 науково-педагогічних працівників (43 доктори наук, 44 професори та 279 кандидатів наук, 194 доценти).
Упродовж кількох сторіч королівська родина князів Вишневецьких відігравала помітну роль у політичному, економічному та культурному житті України, Литви, Польщі й Білорусі. Щоправда, в нашій історії не завжди позитивну. Але їхнім родовим гніздом була все-таки українська земля, містечко Вишнівець, що нині в Збаразькому районі Тернопільської області. На щастя, палац Вишневецьких тут зберігся, навіть тривають певні реставраційні роботи. Нині всю увагу надано відновленню дзеркальної галереї, роботи в якій ведуть зокрема й за кошти гранту США.
До здобуття Україною незалежності ім’я українського військового діяча генерал-хорунжого армії УНР Юрка Тютюнника замовчували. Дивуватися нічого — тоталітарна система на десятиліття викреслила згадки про ворожих режимові людей, а надто «українських буржуазних націоналістів», «мазепинців» чи «самостійників». Серед них був і Тютюнник — поборник незалежної України, запеклий ворог більшовизму. І лише наприкінці XX століття інформаційний вакуум заповнили художні й документальні твори про тих, кого зарахували до «зрадників» і «відступників».
Херсонський академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша, святкуючи свій 80-й (185-й) ювілей, відкрив новий сезон довгоочікуваною прем’єрою — «Каліка з острова Інішмаан» Мартіна МакДонаха. Її художниками-постановниками стали Сергій і Наталка Ридванецькі з Черкаського музично-драматичного театру, яких нині заслужено вважають одними з найкращих майстрів театрального оформлення. Сценографія Сергія і костюми Наталки завжди мають авторський почерк і стають органічною складовою у виставах провідних українських режисерів. Після прем’єри в Херсоні «УК» поспілкувався з художниками.