Статті

Коли на схід країни прийшла війна, жителі прифронтових населених пунктів потерпали не тільки від ворожих ракет і снарядів, а й від безвладдя. Це означало, що звернутися по допомогу стало нікуди. Більшість слуг народу покинули свій електорат. Така ситуація зберігалася тривалий час і призвела до зубожіння жителів багатьох населених пунктів.  

Кабінет Міністрів передбачив 1,8 мільярда гривень усім підприємствам для компенсації середньомісячної платні мобілізованим українцям. Після того як Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підпише відповідну постанову, міністр фінансів Наталія Яресько профінансує видатки, а міністр соціальної політики Павло Розенко розішле інструкції-листи в регіони та поінформує суспільство про надання цих коштів.  

Енергетична залежність України від Росії така всеосяжна, що відчайдушні зусилля нинішньої влади не можуть докорінно змінити ситуацію на паливному ринку. Це й не дивно, адже майже чверть століття реальних кроків задля того, щоб злізти з газової труби сусіда-недоброзичливця, майже не було.  І все-таки деякі плани, більше схожі на наміри, пробували реалізовувати. Приміром, збиралися відкрити підприємство з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000.  

Складна ситуація в країні внесла істотні корективи у плани фармацевтичної галузі щодо нарощення обсягів виробництва, продажу та дистрибуції продукції, а також позначилася на зміні вартості препаратів для пацієнтів. Яких заходів вживає профільне відомство, щоб ринок отримав чіткі сигнали до стабілізації, розповів «УК» голова Державної служби з лікарських засобів Михайло ПАСІЧНИК. 

Історія законопроекту №1362 щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді довга і непроста. Він то зникав із порядку денного сесії Верховної Ради, то його двічі переносили у списку на обговорення аж у самий кінець. Нарешті, коли він пройшов перше читання — у ЗМІ здійнявся шквал розпачливих публікацій, а пошта понесла до депутатів та урядовців листи: «всьо пропало», «галузь знищують». 

Ще коли на Донбасі починали збиратися на мітинги з триколорами, а тим паче — з початком бойових дій, Дніпропетровщина перейшла на режим підвищеної настороги. Було створено регіональний штаб національного захисту Дніпропетровської області, терміново сформовано добровольчі батальйони територіальної оборони, на дорогах виставили блокпости, перекрили деякі залізничні сполучення з Донбасом. Будь-які спроби закликати північного сусіда на козацьку землю, де колись існувало п’ять із восьми Запорозьких Січей, одразу припиняли. Дніпропетровщина сепаратизм не впустила і розквітла синьо-жовтими прапорами. 

Коли поляки пішли на шокову терапію економіки і всього суспільного життя, ми, вочевидь, просто згаяли час. Так, ми тоді возили їм праски, електробритви і все, що тільки могли придбати. Тепер, хоч як це дивно, відкуповуємо у них те, чого самі й навезли на кілька поколінь: в Інтернеті знаходиш усе, що тобі потрібно, із конкретними адресами в польських містах і селах. 

2 березня Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету на 2015 рік. Серед них — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 2212. За це рішення проголосували 238 народних депутатів. Під час розгляду законопроекту у Верховній Раді Арсеній Яценюк підкреслив, що цей законодавчий акт непростий, адже передбачає істотні зміни стосовно пенсійного забезпечення.

Ухвалення урядового пакета реформ дасть Україні змогу отримати допомогу на погашення зовнішніх заборгованостей, поповнення золотовалютних резервів і сприятиме наповненню економіки 3,5 мільярда доларів прямих інвестицій. З такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звертався до парламентаріїв під час розгляду урядових законопроектів, потрібних для проведення реформ і отримання допомоги МВФ. 

Анонсом розробки єдиної комплексної Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015—2020 роки розпочав днями брифінг у Будинку уряду міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. Він закликав долучатися до цієї справи ті об’єднання й асоціації, які досі цього не зробили.  

Цей поважний ювілей вшановуватимуть не лише в Україні — ЮНЕСКО внесла 200-річчя Михайла Вербицького до календаря пам’ятних дат, які світ відзначатиме нинішнього року. Хтось може сказати: мовляв, не час для святкувань — понад рік ми живемо в постійному болі та неспокої. Та хіба маємо право опускати руки, чого й прагне домогтися супротивник? Забути про свій обов’язок вшанувати Михайла Вербицького, який у співавторстві з Павлом Чубинським створив Україні Славень, що в складний час об’єднує українців і тих, кому болить наша доля?  

Пригадую, коли шукав матеріали для ремонту квартири, продавець будівельного супермаркету запропонував використати плити OSB. Їх, пояснив, вважають одним з найбільш перспективних пресованих універсальних матеріалів деревообробки третього тисячоліття. Вони вологостійкі, міцні, не мають внутрішніх порожнин та тріщин, із яких  випадають сучки. «А найзручніше, — сказав фахівець, — що плити OSB можна використовувати і для внутрішніх, і для зовнішніх робіт». Я скористався тоді порадою продавця і нині задоволений ремонтом. 

Міністерство освіти і науки запропонувало 53 керівникам вищих навчальних закладів визначитися з доцільністю їхнього подальшого існування вже до кінця  навчального року. Адже в деяких із них (вдуматися тільки!) вступили на навчання від 100 до… 1 студента! Водночас у профільному відомстві чекають пропозицій від інших університетів щодо перспектив розвитку в контексті нового Закону «Про вищу освіту» та ситуації в Україні. У Рівненському державному гуманітарному університеті перспективу бачать. Про це говоримо з в. о. ректора професором Русланом ПОСТОЛОВСЬКИМ.  

Хочу продовжити розмову про ненаукову діяльність у науці, започатковану публікацією «Чи стане захист дисертації подією в науці» («УК», 24.12.2014 р.). У ній було порушено проблему національної безпеки нашої держави, адже саме наука, підготовка висококваліфікованих фахівців визначають наше майбутнє. Що маємо? Досить часто навчальні й наукові заклади стають лише місцем працевлаштування для пристосуванців до науки. Такі люди формують корупційні схеми здобування вчених звань.  

Спілкуючись у Страсбурзі з колегами-журналістами, не перестаю дивуватися, наскільки їхнє ставлення до подій в Україні свідомо чи підсвідомо віддзеркалює позицію країн, з яких вони приїхали. Зустрічаючись, мене завжди щиро обіймають румунка Іоланда і поляк Анджей, тисне руку німець Удо, який щоразу намагається переконати, що Ангела Меркель ночей не спить, а все думає, як допомогти Україні. 

Цього року у зв’язку із невідкладними заходами з підвищення обороноздатності нашої держави у військових вишах випуски відбулися на кілька місяців раніше, ніж традиційно. Як вони проходили, дізнавались журналісти «Урядового кур’єра». 

Суботнє зібрання не спонукало представників ЗМІ творити сенсаційні новини. На позачерговому засіданні питання порушували технічні й практичні. Темою дня стала соціальна сфера, точніше делікатний підхід до напрацювань нових схем надання субсидій малозабезпеченим верствам населення. Цього разу Прем’єр-міністрові Арсенієві Яценюку доповідав міністр соціальної політики Павло Розенко. 

«Бориса вбили, Надія помирає». Такий напис на плакатах поряд із гаслом української Революції гідності «Герої не вмирають!» можна було помітити в неділю під час жалобної ходи поблизу московського Кремля.  Як відомо, Бориса Нємцова застрелили  напередодні запланованого на 1 березня в російській столиці антикризового маршу «Весна». Убили  в самісінькому центрі Москви на Великому Москворецькому мосту, що за 200 метрів від Кремля і Красної площі.  

Коли торік улітку парламент ухвалив довгоочікуваний закон про вищу освіту, громадськість святкувала перемогу: «Нарешті!» Хоч експерти зауважували: у змінах зацікавлені не всі. Чи багато хто усвідомлював, скільки всього доведеться змінити, щоб закон справді запрацював? «Важко, з багатьма труднощами та перешкодами, але потроху рухаємося вперед», — охарактеризувала  процес його імплементації перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Нині на суд громадськості винесено кілька проектів постанов Кабінету Міністрів, які стосуються впровадження нового закону. Найрезонансніші — про скорочення переліку спеціальностей та нові вимоги присвоєння наукових звань доцента і професора. Інна СОВСУН розповіла «УК» про їхню суть та ключові моменти, довкола яких ламається найбільше списів. 

Оформлення перепустки в зону АТО я чекала 20 днів, тобто вдвічі довше за визначений законом термін. Знайомі, яким поспішила «доповісти» про її отримання, розділилися в оцінках: одні вітали з подоланням бюрократичних процедур, інші якось підозріло замовкали. Слово «зона», природно, звучить образливо. Але всю глибину цієї проблеми, здається, нам ще доведеться осягнути.