З Великодніми святами пов’язані у Лариси Канюки найкращі спогади дитинства. У святково прибраній оселі, коли все дихало очікуванням Пасхи, вона, мале дівча, сідала за стіл поруч із Цецилією Німейчук, найповажнішою у краї писанкаркою, і спостерігала за народженням у руках майстрині веселкового дива. За своє довге життя чернівчанка пані Цецилія досконало вивчила буковинську писанку, запозичивши свого часу майстерність у видатних писанкарок. Розписані нею справжні, тобто шкаралуп’яні, писанки дарували навіть вінценосним особам. Якось їх замовив у пані Цецилії за великі гроші сам митрополит Буковини Віссаріон і попросив зробити якнайкраще, бо призначалися вони у пасхальний дар королю Румунії Міхаю, під короною якого у ті часи перебувала Буковина. Пані Цецилія подарувала потім Ларисі свій альбом, куди все життя замальовувала бачені нею стародавні писанки.
Статті
Попри вік, стать, пору року, погоду, ситуацію в країні, всім хочеться вірити в казку. Бо з неї в дитячому віці починається велика подорож у життя. Здавалося б, який стосунок має «Золотий ключик», «Попелюшка» чи «Троє поросят» до виховання сучасних українців? Хоч би як парадоксально це звучало, — прямий. На жаль, заклопотані щоденними проблемами, у гонитві за матеріальними благами дорослі часто не надають достатньо уваги таким поняттям, як мораль і культура. Та найгірше, що вони не прищеплюють духовних цінностей своїм дітям. Відомо, що наслідки цього можуть бути сумними. Ось тут на допомогу приходить дитячий театр. Він частково перебирає на себе функцію батьків у вихованні молодого покоління. За допомогою казки в завуальованій, але водночас доступній формі театр підштовхує дітей до правильних висновків, навчає їх мислити, прищеплює ті цінності, які повинна мати кожна людина. Про історичну місію класичної казки, її виховну роль та значення у формуванні світогляду дитини і батьків ми говоримо із заступником директора Київського академічного театру ляльок Костянтином ПІЧУГІНИМ.
До 200-річчя з дня народження Кобзаря один з українських телеканалів «дослідився» до того, що цілком серйозно доводив: геній українського народу — незаконнонароджений син одного з представників царської родини. Тим самим ненав’язливо стверджували, що без «блакитної крові» нікого путнього жодна українка не народить, а страдницька боротьба Тараса з поневолювачами України звелася до банальної сімейної розбірки.
Уперше в світі — ці слова про шість десятиліть їхньої роботи. У КБ «Південне» та на заводі «Південмаш» створювали ракетно-космічну техніку, якої раніше не було у світі. «Працювати було цікаво. Ми не мали жодних обмежень, для нас були відкриті будь-які двері й можливості. Ракетну техніку створювали з ентузіазмом», — згадує начальник відділу науково-технічної інформації КБ Олександр Логінов, з яким ми поспілкувалися на презентації книжки «Шістдесят років у ракетобудуванні та космонавтиці». Солідний фоліант з фотографіями і спогадами ракетників днями побачив світ до ювілею «Південного».
Про те, що на землях Полтавської області та частково Сумщини розташовані рештки колись могутнього протоміста часу розквіту полісів Еллади, яке сучасники називають Більське городище, а Геродот вважав однією зі столиць Скіфії — містом Гелоном, знаю не перший рік і бував там. Але ця місцина має здатність причаровувати. І ось я знову в дорозі. Поряд зі мною в авто — археолог і історик Олександр Супруненко.
Герой роману «Золоте теля» Остап Бендер стверджував, що на кожного громадянина, навіть партійного, тисне атмосферний стовп силою 214 кілограмів. Із притаманною йому емоційністю Остап Ібрагімович скаржився водієві «Антилопи-Гну» Казимирові Козлевичу: «Це науково-медичний факт. І мені це стало віднедавна важко. Ви тільки подумайте! Двісті чотирнадцять кіло! Тиснуть цілу добу, особливо вночі. Я погано сплю». Делікатний Казимир намагався співчувати великому комбінатору.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 25, частин шостої, сьомої статті 61 Закону України "Провибори Президента України", керуючись статтями 11 – 13 Закону України "Про Центральну виборчу комісію",Центральна виборча комісія ПОСТАНОВЛЯЄ:
Весна й Великдень пробуджують, оновлюють життя, дарують світло душі, надають снаги. Вони знаходять вираження у народних традиціях, численних символах українців. У Тернополі діє етномайстерня «Коза-дереза». Тут зібралися художники, дизайнери, ткалі, вишивальниці, інші творчі люди, щоб повертати до життя українську етнозабавку через її сучасне сприйняття. Щороку умільці творять дві великі колекції, тематику яких визначають найбільші християнські свята — Різдво і Воскресіння Христове.
Прем’єра цього шоу, яка відбулася на початку року, одразу поліпшила глядацькі показники більш ніж утричі. За аудиторією частка у слоті збільшилася майже в 4 рази з 1,7% до 6,6%. Для власників каналу це, звичайно, чималий успіх. А що отримали глядачі? Подивимося на це разом. Концепція програми нескладна. В одному випуску беруть участь двоє дівчат: одна — мажорка, яка шикує і купається в розкоші, інша — дівчина із села, яка мріє про красиве життя. На три дні вони міняються реальностями, переїхавши одна до одної. І, звісно, обидві — повністю шоковані тим, що з ними відбувається.
4 квітня 2014 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула звіт та матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного походженням із Сполучених Штатів Америки та за результатами розгляду:
Мине кілька днів і від інтернет-жарту: «Щоб їздити до ЄС без віз, достатньо мати паспорт громадянина Молдови» залишиться лише часточка жарту. Адже, як відомо, Європарламент ухвалив рішення ввести безвізовий режим з Молдовою з 28 квітня цього року. Країни шенгенської зони стануть доступні громадянам Молдови з біометричними паспортами. Шлях до візової лібералізації наша країна розпочинала майже одночасно із сусідами. Однак Молдова істотно випередила Україну, виконавши вимоги першої фази ПДВЛ менш ніж за півтора року, другої — за кілька місяців.
У нинішніх непростих умовах диверсифікація експортних потоків та пошук нових ринків збуту може надати відчутного позитивного імпульсу для розвитку української економіки. Після підписання політичної частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом наші західні партнери ухвалили юридичне рішення про відкриття в односторонньому порядку свого ринку для українських товарів. Тож із 24 квітня вітчизняні товаровиробники отримають нагоду закріпитися на цьому величезному та перспективному ринку. Як це зробити, було обговорено під час зустрічі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, керівників профільних відомств та глави Представництва ЄС в Україні Яна Томбінськи з представниками бізнесу.
На засіданні Ради Безпеки ООН, де вкотре обговорено російську агресію проти України, помічник Генсека Організації Іван Шимонович виступив із доповіддю про дотримання в нашій країні прав національних меншин, зокрема етнічних росіян. Так, у ході моніторингової місії в Києві, Львові, Харкові та в Криму порушень прав росіян не виявлено. Дуже перебільшені й чутки про переслідування етнічних росіян українськими націоналістами на Майдані. За допомогою заангажованих ЗМІ для створення атмосфери страху серед місцевого населення і виправдання анексії півострова Росією було поширено дезінформацію про прибуття озброєних українських націоналістів для придушення російської громади в Криму.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, опублікувала у сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» (в додатку «Орієнтир» №9) 80 постанов, які встановлюють тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання для потреб населення для регіональних підприємств теплоенерго та теплокомуненерго.
Минулої ночі у відповідь на атаку військової частини Національної гвардії у Маріуполі підрозділи МВС провели операцію з локалізації банди нападників, до якої входило близько 300 осіб. Про це за результатами операції повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Після того, як військову частину нападники закидали запалювальними фугасами та «коктейлями Молотова» і відкрили вогонь по вартових, гвардійці відкрили попереджувальний вогонь. Відповідно до статуту, після повторення атаки — вогонь на ураження.
Виконуючий обов’язки Президента України Призначив Звільнив КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Звільнив
Отже, те, чого чекали люди зі здоровим глуздом, сталося — Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) повинен повернути свою автономію в межах Міністерства освіти і науки. А це значить, що порядок у царині ЗНО, нехай і не так швидко, як би нам усім хотілося, але буде наведено. В усякому разі, діалог з усіма зацікавленими громадянами — на особистій сторінці у Фейсбуці — новий-старий директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук уже розпочав.
Днями відлунало православне «Не я б’ю, верба б’є, недалечко — червоне яєчко» як нагадування про те, що ось-ось святкуватимемо світле свято Великодня. Господині активно готуються до цієї події. Ошатна оселя — це чи не найголовніше завдання на Білому тижні. Дивно було б, якби до цього не долучилися маркетологи торгових точок. Магазини навперебій пропонують господиням необхідні для цього товари, заманюючи різноманітними акціями типу «дві одиниці за ціною однієї» або «платиш за дві — третя як бонус, купуєш засіб для миття вікон, а до нього подарунок — ганчірка».
Брянка не відразу показує гостям зруйновані фасади колишніх заводів і розбиті, але загратовані вікна своїх колишніх магазинів. Від головної дороги, якою вас везе маршрутка, йдуть відгалуження до шахтарських селищ: Криворіжжя, Краснопілля, Куба і ще з десяток. Вони розташовані на відстані 5—25 кілометрів від центру, але все це — одне місто. Селища виникали навколо шахт. Цих монстрів викликала до життя політика індустріалізації в минулому столітті, коли головним будівельним матеріалом цивілізації стало вугілля. До тих часів тут була болотиста місцевість, проводили масштабні кінні ярмарки. Болота осушили. Надра розкрили і стали видавати на-гора тонни чорного золота. Минули роки, змінилися епохи. І тепер з десятка шахт, що тут працювали, потрібними залишилися усього дві: «Ломуватська» та «Вергелівська».
На зимових Іграх-2010 у Ванкувері українська збірна здобула 19 медалей і посіла п’яте місце в неофіційному командному заліку. Чотири роки потому в Сочі наш доробок виявився вагомішим: 25 нагород, серед яких п’ять — найвищого гатунку. Цей результат дав змогу синьо-жовтій дружині фінішувати четвертою, пропустивши вперед Росію, Німеччину і Канаду. Під час олімпійських стартів на п’єдестал піднімалися Віталій Лук’яненко і Юлія Батенкова, Максим Яровий і Людмила Павленко, Григорій Вовчинський і Олександра Кононова. А першу нагороду в скарбничку нашої команди на старті змагань принесла Олена Юрковська. У спринті на шість кілометрів сидячи серед спортсменок з ураженням опорно-рухового апарату вона фінішувала третьою, пропустивши вперед лише Андреа Ескау з Німеччини та росіянку Світлану Коновалову.