Колекторські компанії в Україні серед позичальників банків та небанківських фінансових установ давно не мають поваги й навіть асоціюються з монстрами, бо вибивають без жалю борги, не поважаючи законів та мораторію.

Пригадаємо, що популярні способи тиснути на боржника у класичних колекторів — дзвінки родичам, часто людям похилого віку. Погрожують, що їхній онуці чи синові загрожує ув’язнення за певні борги. Часто колектори вдаються до беззаконня: вимагають, щоб борги певного клієнта банку чи небанківської фінансової установи заплатили їхні родичі, мовляв, інакше буде дуже гірко. Нерідко колектори приїжджали до боржників уночі (особливо це стосується людей, які брали іпотеку в банках) і, виганяючи з квартир родини кредитоотримувачів, погрожували забрати житло.

Цьому неподобству давно вже треба було покласти край.

Документ, що захищав самих колекторів

Тож коли Нацбанк став мегарегулятором для всіх установ, то він передовсім вирішив зайнятися колекторами.

Зокрема створити так званий реєстр колекторів і значно поновити вітчизняне законодавство щодо регулювання їхньої діяльності.

Нагадаємо, що проєкт закону №2133 «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» було ухвалено за основу 2019 року та відправлено на доопрацювання. Безперечно, це сигнал, що парламент України готовий урегулювати діяльність колекторів на законодавчому рівні.

Проєкт закону передбачає вимоги до суб’єктів колекторської діяльності та встановлення повноважень регулятора визначати критерії етичної поведінки колекторів тощо. Проте до проєкту було висунуто численні зауваження, що зумовили його доопрацювання.

Приміром, у документі недостатньо врегульоване питання передачі інформації про боржників — фізичних осіб, їхніх персональних даних суб’єктам колекторської діяльності.

За висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, певну інформацію про боржника, зокрема адресу проживання, номер телефону та адресу електронної пошти можна надавати суб’єктам колекторської діяльності лише на підставі письмового дозволу боржника на розкриття цієї інформації.

Президент Всеукраїнської асоціації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников, який був присутнім на одному із засідань під час розгляду документа у Верховній Раді, вважає, що законопроєкт нічого спільного із захистом прав боржників не має. За його словами, захищають у ньому лише права колекторів. Тому юрист обурювався з цього приводу.

Як зазначає Олександр Камша, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», якщо законопроєкт №2133 ухвалять у тій редакції, в якій він існує нині, він не буде здатний належно захистити права позичальників, тому він не допрацьований.

«У ньому не прописано відповідальність за порушення закону; не визначено порядку взаємодії колекторів з фінансовими установами, банками; не врегульовано порядку укладення договорів на проведення колекторської діяльності. Імовірно, що законопроект буде прописано детальніше та повніше перед розглядом у другому читанні», — додає юрист.

На думку керуючого партнера юридичної фірми «Пакс» Дмитра Нестеченка, у цьому документі є великий мінус: задекларована відповідальність за порушення правил колекторської діяльності, але без опису механізму її фіксування та застосування.

НБУ готує зміни

Чи готує сам Нацбанк відповідний новий та якісний законопроєкт, який вже не матиме таких великих прогалин, як нинішній?

В офіційній відповіді керівників НБУ «Урядовому кур’єру» йдеться, що нині розробляють проєкт змін до законів, якими буде впорядковано діяльність з надання колекторських послуг.

«Серед іншого законопроєкт передбачає, що професійні колекторські послуги зможуть надавати виключно компанії, які виконують усі вимоги законодавства та внесені у відповідний реєстр, що його вестиме Національний банк», — зазначено у відповіді НБУ.

За словами Ростислава Сачка, юриста юркомпанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», Національний банк готує законопроєкт про регулювання роботи підприємств, які займаються стягненням прострочених боргів. Експерт вважає, що саме цей документ визначатиме чіткі правила етичної поведінки колекторів, відповідальність за порушення цих правил, порядок ведення реєстру колекторських компаній та інші ключові моменти, які значно вплинуть на загальну поведінку так званих вибивайл.

«Згідно з цим законопроектом, НБУ розглядатиме скарги клієнтів фінустанов і в разі встановлення порушень у діяльності колекторів каратиме санкціями, штрафами та іншими заходами впливу. Найстрашнішою для колектора санкцією буде вилучення з реєстру, яке означатиме заборону банкам чи іншим фінансовим установам передавати боргове зобов’язання цій структурі», — розмірковує фахівець.

Звісно, що в цьому разі керівники колекторських фірм добряче подумають перед тим, як вчинятимуть будь-які протизаконні дії.

Без паніки та обачливо

Не зайве нагадати читачам, як поводитися з колекторами, якщо вони нахабно намагаються вибивати борги.

За словами Ростислава Сачка, якщо людина все-таки потрапила в руки вибивайл, не варто панікувати.

«Рекомендую записувати всі телефонні розмови, зберігати смс-повідомлення та копії наданих колекторами документів, щоб у подальшому використовувати це як докази. Необхідно вимагати від колекторів претензії в письмовій формі з підписами уповноважених осіб та печатками установи з посиланнями на пункти договорів або копіями кредитних угод і доказами переуступлення права вимоги. Якщо колектори відмовляються надати претензії або повідомлення або документи надходять без печаток та/або підписів, можна ігнорувати такі дії».

У Нацбанку радять з питань порушень законодавства такими компаніями звертатися з письмовою скаргою до її керівництва, а також на гарячу лінію НБУ за номером 0-800-505-240. Можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правоохоронних органів або до суду.