Гуманітарна політика

  • Ліки від корупції

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Гірка відвертість митця

    «Українофоб» із чесним серцем

    Мор серед переможців

  • Інна КОВАЛІВ

    Українська відчиняє двері вишів

    Стартувала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання — вчора близько 267 тисяч майбутніх абітурієнтів склали обов’язковий тест з української мови та літератури. Для юнаків і дівчат, які вже незабаром понесуть документи до університетів, свої двері відчинили 1102 пункти тестування по всій Україні. Упродовж трьох годин вступники корпіли над різноманітними завданнями. Причому більшості учасників отримані тестові бали не лише допоможуть стати студентом омріяного вишу, а й будуть підсумком навчання за шкільною партою. Адже для понад 200 тисяч цьогорічних випускників результати ЗНО з української мови, математики або історії України зарахують як державну підсумкову атестацію. 

  • Олена ІВАШКО

    Де звучати музиці?

    З диригентом заслуженою артисткою України Оксаною Мадараш поспілкуватися прагнула давно. Неординарна та  яскрава красуня-розумниця. Такою сприймають миколаївці землячку, яка досягла музичних висот на міжнародному рівні. А ще Оксана справжній патріот країни і міста. І хоч нині вона диригент Київського національного академічного театру оперети, прагне, щоб Миколаїв став культурною столицею країни.

    — Після концерту іспанської музики в Миколаєві із прекрасним камерним оркестром Аrѕ-Nova, — розповідає Оксана Степанівна, — підійшли до мене дві панянки зі Львова. Розповіли, як пишаються рідним містом — центром української культури. І зізналися, що після мого концерту зрозуміли, що центр культурної України нині не лише у Львові. Щиро кажучи, мене вразило це одкровення, порадувало і надихнуло. 

  • Лариса КОНАРЕВА

    Жовківський замок відкрився для відвідувачів

    Завдяки проекту підтримки «Скарби прикордоння — охорона культурної спадщини» стародавню твердиню, яка вистояла не одну облогу, вдалося вивести з аварійного стану. І ось 3 травня музей відкрив двері для перших відвідувачів, які мали можливість оглянути три нові експозиції — виставкові зали «Історична кузня», «Гетьманська зала» та «Ідеальне місто». 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Крапанки і дряпанки від народних майстрів

    Писанки, мальованки, різьбленки, крапанки, дряпанки і шкрябанки. Курячі, гусячі, перепелині, страусині яйця і навіть ажурно вироблені з глини. Від розмаїття майстерних витворів та дивовижних узорів очі розбігаються. Всього на виставці експонують близько 800 творчих робіт 89 майстрів із Дніпропетровщини, багатьох міст України й Канади.

    Окрім різноманітних яєць, тут представлено й інші мистецькі атрибути, що традиційно виготовляють до Великодня: плетені кошики, вишиті серветки й рушники, фігури пташок із соломи, витинанки та вироби з глини, традиційний український народний одяг. 

  • Роман КИРЕЙ

    Вона пише так, як відчуває

    Художником у Дарини був дідусь. А де ж малювати в Умані, якщо не в знаменитій «Софіївці»! Він часто брав онуку з собою, як ішов працювати. Дивлячись на дідусеві полотна, Дарина й сама почала мимохіть утілювати в малюнках свої кольорові фантазії. Якось напередодні річниці весілля батьків уві сні вона побачила свою першу картину «Тюльпани». Яскраво-червоні квіти з чорними, як ніч, серединками, обрамленими жовтою стрічкою, ніби зберігали прекрасну таємницю, яку ще належало розгадати. Ця картина й досі висить у їхньому будинку. Відтоді живописом почала займатися всерйоз.

    Хоч тато завжди бачив її педагогом, а точніше філологом. Все починається зі слова, любив повторювати він. І наполіг, аби Дарина після школи здобула філологічну освіту. 

  • Художник Анатолій КРИВОЛАП: «Я змалечку бачив по-іншому, тому мій шлях такий складний і нерівний»

    Батько Анатолія Криволапа мріяв, що син стане залізничником. Але художник став, так би мовити, локомотивом нашого живопису на міжнародних аукціонах. Свій ВІП-статус він сприймає як певну незручність. Його рейтинг призвів до більшої публічності, що відволікає від мольберта, за яким пану Анатолію найкомфортніше. Ми зустрілися на виставці в Музеї історії Києва, яка триває до 15 травня. На ній понад 60 робіт, що зберігаються у приватних колекціях. Виставку афішовано як подяку митця колекціонерам. Глядачі скористалися нагодою сфотографуватися з живим люб’язним класиком.  

  • Чесність польського нобеліанта

     ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Українська принцеса Сіаму

    Невипадкова закономірність

    Англійська стійкість, яка врятувала світ

     

  • На Луки сій моркву й буряки

    Яка прекрасна пора року весна! У травні яскравими фарбами, квітковим розмаїттям вкривається земля. Над врунистими ланами з ранку до вечора лунає дзвінкий переспів жайворонків, а в гаях і садах не вгавають солов’їні концерти. Нічна прохолода, росяні світанки, теплий південний вітерець, короткочасний грибний дощик — усе це ознаки того, що «травень літо в гості кличе». У хліборобів активна пора весняно-польових робіт. Великодній тиждень — це Богом даний перепочинок перед початком нового трудового сезону. Нехай святковий благовіст разом із бурхливим пробудженням природи наповнить вашу душу гарним настроєм, добрими помислами, вірою, надією та любов’ю. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Щоб не згасло життя

    Індійський хлопчина, що пішов із життя внаслідок аварії, врятував сім людей: його батьки-лікарі погодилися, щоб після смерті дитина стала донором для інших. Ця історія набула в Індії такого резонансу, що докорінно змінила ставлення суспільства до пересадки органів і стала поштовхом до активного розвитку трансплантології в країні. Нині тут працює одна з найпотужніших державних програм підтримки цієї галузі.

    Там охоче приймають пацієнтів з інших країн. Два місяці тому пацієнтом однієї з клінік був український підліток, якому успішно пересадили серце. Операцію профінансувало вітчизняне МОЗ. До речі, останнім часом за програмою лікування за кордоном міністерство доправило безпрецедентну кількість пацієнтів. У нас тим часом днями відбулися дві важливі для цієї галузі події: парламент ухвалив новий закон про трансплантацію, а фахівці Інституту ім. О.Шалімова вперше в Україні зробили одну з найскладніших операцій — пересадку легень хворій на легеневу гіпертензію.